Головний позитив документу – проект Закону про Бюджету 2020 Міністерство Фінансів вчасно презентувало і передало до парламенту. У цьому в першу чергу особиста заслуга міністра Фінансів Оксани Маркарової.

Перший аналіз документу показав, що порівняно з минулим роком доходи та розходи Державного бюджет не змінилсиь. Урядовці спланували головний кошторис бюджету у тих самих межах, які були у поточному році – 41 млрд доларів.

По суті – це друга гарна новина, яка означає, що «популістичні соціальні хатєлки» ЗЕВлада відклала у довгий якщик як не реалістичні.

Один з головних макроекономічних показників ріст ВВП спинився на 3,3% а не задекларовані у серпні 5%

Більше того, судячи із прогнозів МінФіну у 2021 році ВВП становитиме 3,8% а у 2022 – лиш 4,1%. При таких темпах анонсованого прориву на 40% протягом 5 років не реально досягнути.

Ще одна гарна новина – заплановане суттєве зменшення державного боргу з 62% до 54% відсотків

Також проектом бюджету передбачене зростання мінімальної зарплати та пенсії. Але вони проіндексовані автоматично у відповідності до росту інфляції. Тому зростання на 550 грн це не заслуга Уряду Гончарука, а інституційні правила, який заклав Уряд Гройсмана. До речі, у 2018 році мінімалка зросла на 523 гривни, що з одного боку показує реалістичність запланованого на 2020 рік зростання, а з іншого демонструє, що попередній Уряд рухався у правильному напрямку.

Видатки на Армію та Інфраструктуру збережені та збільшені — правильне рішення. Зокрема Армія отримає додаткові 62 млрд грн.

Освіта. Судячи з першого аналізу, анонсоване у липні Урядом Гройсмана зростання зарплати освітянам «кануло в лєту» Ніхто освітянам зарплати з 1 січня не збирається ріднімати. Офіційна версія – ми не змогли знайти у бюджеті 20 млрд гривен.

Медицина. Гарна новина так само передбачається збільшення видатків. Але якщо цими коштами розпоряджатимуться люди Богатирьовоі то це не перемога. Цинічно. Це компенсація Богатирьовій «збитків» за останні п`ять років, коли вона з поплічниками не керувала Міністерством Охорони Здоров'я а переховувалась за кордоном.

Гуманітарна сфера. Із позитиву варто відмітити збільшення коштів на Фінансування Суспільного телебачення та збереження видатків на Інститут Національної Пам'яті та інші гуманітарні установи. Із негативу – зменшення бюджетного фінансування української книги.

Аграрний сектор. Великий позитив МінФін – заклав 4,4 млрд гривен для підтримки фермерів, які викуповуватимуть землю під час Земельної реформи.

Влада. На фоні зменшення видатків на Кабінет Міністрів відбувається зростання коштів на утримання Парламенту (майже 2%) та Офісу Президента. Зокрема в 2020 році витрати на президента Зеленського і його офіс зростуть на 4,1% до 944,5 млн грн.

І вишенька на тортик. У киян з бюджету знову забрали 60% власних доходів (ПДФО). Як бачимо, Офіс Президента скільки завгодно може нападати на Кличка і розказувати про любов до киян, але їх дії свідчать про інше. Ще одним доказом цього є зареєстрований на днях законопроект «Про столицю,» судячи з якого для Офіса Президента Київ дорогий приз, до якого хочуть дорватися прибравши всі перешкоди.

Звісно це лиш перший аналіз проекту і детальний аналіз покаже ще багато чого цікавого. Але головний висновок вже можна зробити. Команда Зеленського зіткнулася з реальною бюджетною політикою та обмеженістю публічних фінансів країни. І тому всі обіцянки про збільшення соцвидатків вони буди вимушені відкласти у довгий ящик.

А от чи оцінять ЗЕвиборці нову стару ЗЕреальність, в рамках якої соціальні видатки лишаться на тому ж рівні – покажуть електоральні заміри у лютому наступного року.
Поспостерігаємо