Незважаючи на те, що мерські рейтинги на перший погляд не гарантують у Києві жодної передвиборчої інтриги, в столиці поступово починає набирати оберти серйозна боротьба за мерське крісло.

З кожним днем інтрига загострюється. Фактично, з низького старту розпочала кампанію «Європейська Солідарність». Хоча кулуарна боротьба за єдиного кандидата від цієї політсили триває, половина Києва вже обклеєна бордами Олексія Гончаренка. Аналогічна ситуація і у політичної сили Зеленського. Незважаючи на те, що «Слуга Народу» ще визначається з кандидатом, вже з'явилася зовнішня реклама глави її столичного виборчого штабу Миколи Тищенка.

Ну і звісно одночасно з «білою» політичною кампанією почалася і «чорна». В хід вступає все. Побудова «сітки скупки голосів», виливання бруду на кандидатів, відверті замовні матеріали в ЗМІ.

Окрім того політтехнологи збирають різні маргінальні громадські організації для того, щоб «мочити» опонентів нібито від імені киян, незгодних з тарифами, забудовою Києва, політикою влади на Донбасі і т.п. Однак тут, здається, спостерігається фальстарт.

Один із яскравих прикладів — почалася робота групи «ГО», яка розганяє тези про «нового „смотрящего“ за Києвом Дениса Комарницького і його кандидата в мери Миколу Тищенка». Вони звинувачують їх і нібито пов'язаних з ними забудовників у корупції, яка поглинула будівельну галузь столиці під патронатом самого глави Офісу Президента Андрія Єрмака.

Незважаючи на весь мій скепсис і критику, як Офісу Президента, так і персонально Єрмака, з Тищенком конкретно ця історія дуже схоже на чорний піар.

Чому? Ну можливо тому, що ці громадські активісти критикуючи одні забудови чомусь не бачать низку інших скандальних забудов у столиці. Наприклад, забудову у Протасовому Яру, Деміївський квартал, Східна брама та ряд інших забудов, рішення по яким приймала Київрада.

Проаналізувавши минуле цих активістів виявив багато цікавого. Виявилося, що тему «Тищенко-Комарницького-Єрмака» роздмухують мало відомі громадські організації «Твердиня» (Юрій Федоренко), «Стоп Свавіллю» (Сергій Северин) і «КУПР» (Сергій Мельниченко). Особливо мене здивувало останнє прізвище. Знаю Сергія ще з часів Помаранчевої революції тому не розумію, як він міг опинитись у такій сумнівній компанії. Судячи з активності користувачів на їхній сторінці у фейсбук, вони в середньому за пост набирають 15-20 лайків. Ну і людей у них небагато. Останні роки вони займалися організацією малочисельних пікетів вузького кола забудовників, прикриваючись «Комісією з перевірки інформації щодо резонансних об'єктів будівництва».


Тепер вони, судячи з усього, активно включилися у виборчу кампанію.

До їхніх акцій приєднався «свободівець» Ігор Мірошниченко — депутат-антикорупціонер, у якого є шикарний BMW Х5 і власний готель на Нивках. Можливо, тому в «активістів» раптово з'явилися гроші на мітингувальників, професійну відеозйомку з дрона і дорогу «джинсу» в ЗМІ. За останній тиждень їх акції і заяви про «Тищенко-Комарницького» активно розганяються новинними сайтами з абсолютно однаковим текстом і заголовками. А це десятки тисяч доларів США, які навряд чи знайдуться у «простих активістів».

Тож маю констатувати, що вже сьогодні абсолютно очевидно, що ці місцеві вибори в Києві пройдуть дуже «брудно». Основні гравці скуповуватимуть псевдоактивістів для того, щоб зіпсувати опонентам репутацію. І судячи з динаміки на цих місцевих виборах в черговий раз буде не змагання програм із розвитку Києва, а битва компроматів між кандидатами, під час яких киянам, підсовуватимуть вибір «найменшого зла»

Наслідком такої боротьби стане те, шо кияни наступні п'ять років житимуть не в місті, яке розвиватиметься, а розгрібатимуть брудні наслідки політичних баталій і компроматів.

Адже, якщо кандидати витрачають сотні тисяч доларів на брудний піар, рано чи пізно вони схочуть ці кошти повернути. І вони це робитимуть за рахунок як міського бюджету, так і ресурсів столиці.