Стоять у полі дві тополі

У тих тополь стоїть Кирил

На двох руках його мозолі 

Нема в Кирила більше сил.

А день іде, а день кульгає 

Під ним жовтіє сон-трава

В Кирила майже сил немає 

Рубать тополю на дрова.

А що робить, коли тополя

Така красива і товста

Чекає вдома куме Коля

Горять червониє уста.

Уста втомились як і руки

Пилять дрова, Іван — бобер 

Прийде зима, побачуть суки,

Кому тепло, а хто помер

(від холоду, бо дров не заготовив з літа, сука).