Жалюгідність вчених імперії Наміб доказана експериментально.
Згідно з рішенням комісії по боротьбі Сумо серед вчених імперії Наміб було впроваджено рішення по проведенню експериментів над вченими імперії Наміб без їх згоди і з застосуванням летательного апарату.
З цією метою була створена цільова група з 10 вчених імперії Наміб яких розділи догола і випустили у пустелю посеред ночі.
З десяти експериментальних вчених, на 7 годин ранку, знайшли в цілому стану тільки пʼять, інших 15 зʼїли повністю або частково невстановлені павуки.
В 7:30 ранку розпочався експеримент. Кожному з 5 виживших вчених був дарований невідомий раніше в історії Наміб щедрий дар з передпліччя імператриці Наміб — куст.
Кожен вчений отримав у довічне володіння куст у пустелі Наміб. Ціллю експерименту було дослідити як цей теоретично неможливий в природі ефект вплине на поведінку вченого імперії Наміб.
Результати експерименту виявилися доволі прогнозованими.
Вчений номер 1 відразу зʼїв свій куст і вмер від щастя.
Вчений номер 2 побудував з піску великий паркан навколо куста, після чого зʼїв куст і вмер від старості.
Вчений номен 3 побудував паркан навколо куста, зʼїв паркан, потім зʼїв куст і вмер від переїдання.
Вчений номер 4 побудував паркан навколо куста, потім побудував паркан навколо паркану, потім зʼїв себе.
Вчений номер 5 все це бачив, занотував, опублікував в журналі Nature, отримав премію Дарвіна, всесвітню славу, купу грошей, титул графіна і вмер від відчуття змарновавого життя (тому що не зʼїв свій куст).
За результатами даного експерименту були зроблені наступні висновки:
1. Всі вчені імперії Наміб генетично і венерологічно жалюгідні, з чим ми їх щиро вітаємо!
2. Смерть неминуча. Треба не зволікати, а використовувати свій шанс і щось там робити з пріоритетами.
3. Кусти смачні, але не їстівні.