Розділ 1.
Це трапилось дуже давно. Настільки давно, що навіть мій дідусь не памʼятає коли це трапилось...
Історія, яку ми, разом з дідусем, вам зараз розповімо, майже цілком автобіографічна. В той рік і той місяць, коли Місяць наблизився до Землі так близько, що можна було торкнутися до нього рукою, я був ще малим дідом. І мій дід нічого не пам'ятає про це, бо це було давно.
І саме тоді сталося те, що мало було статися — один хлопчик взяв і перестрибнув на Місяць. І пішов по ньому гуляти, і коли Місяць почав віддалятися від Землі, він цього не помітив. І він гуляв, і гуляв, і гуляв, і догулявся. Тобто, він заблукав.
Хлопчик був розумним хлопчиком, і тому він почав гукати на допомогу, наприклад: «Агов! Допоможіть! Егегей!».
Проте, його ніхто не почув, тому що Земля була вже дуже далеко від Місяця. А Місяць, відповідно, дуже далеко від Землі. Приблизно на однакову відстань. Хлопчик йшов і кричав, поки він не побачив Землю на небі і все зрозумів. Тому що він був розумним хлопчиком.
Розділ 2.
Минуло багато років і часу, і хлопчик виріс у дорослого хлопця — козак молодець! Він знайшов собі гарну дівчину, яка теж перестрибнула свого часу на Місяць. Вони одружилися і в них народилися пʼять синів і пʼять дочок.
В них було велике подвірʼя і велике господарство: пʼять корів, пʼять свиней і пʼять баранів. Вони займалися спортом і по вихідних грали в групові ігри.
Вони непогано заробляли на наркотиках і порнографії, а ще проституції і торгівлі зброєю. Все в них було добре, крім одного — вони дуже сумували за своїм бізнесом на Землі — скупленням краденого. Тут, на Місяці, крадене не продавали, навіть за великі гроші.
Вступ.
Хлопчик, який жив на Марсі, вибачте, на Місяці, мав сімейний бізнес. Спочатку цей тіньовий бізнес йшов погано — всі проститутки і наркомани залишились на Землі. І це трохи дратувало хлопчика, його дружину, його 5 синів, 5 дочок, 5 корів, 5 свиней, 5 баранів і іншу худобу.
Але згодом вони почали помічати інших людей і іншу худобу, яка, напевно, теж колись перестрибнули на Місяць. А ще згодом хлопець зрозумів, що всі ці люди — наркомани, а вся їх худоба — проститутки! Так, всі до одного!
Пройшло ще трохи часу, хлопчик бачив все більше і більше людей і худобу, і він вирішив зробити перепис населення на Місяці. Йому нестерпно, як останньому наркоману, хотілося зʼясувати: кого тут більше — людей чи худоби.
Так чи інакше, але хлопчик був розумним хлопчиком і розумів, що для такої складной задачі йому знадобиться помічник, або помічниця, або і те і інше, і краще побільше.
І це мали бути не якісь люди чи худоба з вулиці, а ті, кому він міг довіряти. Ті, кому він міг довірити найголовнішу справу свого життя!
Сперше він побалакав зі своєю дружиною, яка завжди його в усьому підтримувала. Проте зараз вона його не підтримала, бо в неї не було вільного часу на Місяці. А ще, в неї були місячні, а коли в неї бували місячні на Місяці, вона нікого, ні в чому, не підтримувала.
Своїм дітям хлопчик не довіряв. Точніше, він завжди їм довіряв, до однієї події, що сталася нещодавно, після чого він перестав їм довіряти. Вони його підвели...
Розділ 3.
Це був звичайний зимовий вечір. Снігу на подвірʼї не було і бути не могло, бо на Місяці снігу не буває. Вся родина хлопчика готувалась до святкування Нового Року — свята, яке вони святкували разом кожного року. Місячного року, звісно.
Була чудова зимова погода — холодно і огидно. Діти хлопчика пішли рубати новорічну ялинку, але невдовзі повернулися з пустими руками — ялинок на Місяці не було. Нажаль.
Так ось, коли всі 5+5 дітей повернулися додому, як завжди, як кожного року, без новорічної ялинки, хлопчик покликав їх на дах будинку і сказав:
- Діти! Я вас всіх знаю дуже давно і ви знаєте мене дуже давно, приблизно так саме довго. І ось зараз настав час розповісти вам правду про вашу, точніше, нашу худобу. Вона — не справжня.
- Як не справжня? — Здивувались діти. — Що ти маєш на увазі?
- Ви не зрозуміли що я сказав? Я кажу, що вона не справжня, і це означає — не справжня. І все тут. Просто повірте мені, і ідіть шукати новорічну ялинку.
А вони не повірили. Вони вирішили, що хлопчик, їх тато, каже якусь дурницю. І вони вирішили перевірити!
Вони злізли з даху і пішли на подвірʼя, і підійшли до першої свині, що трапилась їм на дорозі. Вони стали навколо неї і довго на неї дивилися, намагаючись зʼясувати, чи справжня вона.
Нарешті, самий розумний з них, запитав свиню:
- Свиня, ти справжня?
І свиня відповіла:
- Ні, я не справжня.
І раптом, вони побачили хлопчика, їх батька, який стояв позаду них і розгублено дивився на них в бінокль. Він сумно опустив руку з біноклем і тихо сказав:
- Ви мене підвели. Ви мені не повірили. Я дуже розчарований і не знаю, як я можу вам тепер довіряти...
Діти дуже засмутилися і розгубилися і один з них, самий нерозумний, каже:
- Хлопчик, батько, вибач нас, ми були не праві, ми вчинили погано і дуже, дуже вибачаємося! Вибач нам, будь ласка.
Але батько відповів:
- Я вас вибачу тільки в тому випадку, якщо ви мені дасте двадцять баксів.
На щастя, діти хлопчика були не тільки розумними, але й заможними, і вони дали йому $20, і всі потиснули руки, і обійнялися, і забули про цей інцидент.
Всі, окрім батька. Він забув про 20 баксів, але не забув про образу. Такий в нього був характер. Така в нього була погана памʼять.
Але, це ще не все.
Розділ 3.
По результатам першого Місячного перепису поголовʼя людей і худоби, місячні діти склали певний відсоток населення. І певний відсоток від певного віддсотка місячних дітей склали місячні діти, тобто за віком.
Стосовно основної цілі перепису поголовʼя Місяця, а саме: чий відсоток більше — людей чи худоби, результат виявився наступним:
1. Люди — певний %;
2. Худоба — певний %.
Тобто, однаково. Порівну. На кожну місячну людину приходиться одна місячна худоба. Але, тут виникає інше питання: а що станеться, якщо подохне якась худоба, або людина? Як змінеться відсоток? Чи залишиться він певним? Або зміниться на якійсь іншій, скажімо, непевний?
Для перевірки цієї тези залишався лише один варіант — прибрати одну худобу або людину, а після цього знову, одразу, зробити позачерговий перепис поголовʼя Місяця.
А для цього хлопчику потрібен був помічник, або помічниця, або обидва разом, або по черзі, але краще разом.
Розділ 4.
На жаль, хлопчик так тоді і не знайшов помічника або помічницю для першого перепису поголовʼя Місяця. Бо він нікому не довіряв, ні серед людей, тому що вони всі підступні, ні серед худоби, тому що вона вся не справжня.
Тому і результати перепису виявилися не зовсім... остаточними. Залишилися питання стосовно певності. Отже, другий раунд перепису був незворотнім.
Вступ 2.
Тим часом, гравітаційні сили Землі і Місяця знову вирішили обʼєднати зусилля, аби зблизитися. Хтось, напевно запитає, чому вони це роблять час від часу? Скоріш за все, причина тому кохання. А кохання, воно як любов — зʼявляється зненацька і без попередження, точнісінько як зближення Місяця з Землею.
Розділ 5.
Отже, коли ці два небесні тіла знову зблизились, всі місячні діти і їх дорослі знали про це заздалегідь. І навіть чекали цього, і скоро ви зрозумієте чому. А ось чому вони знали про це, це вже цікаво!
З якогось моменту, в минулому, вони стали помічати, що Земля стає більше і ближче. З кожним днем вони бачили, як гори і моря, пагорби і озера, а згодом, купини і калюжі ставали більше і ближче.
І ось вже стада корів і свиней, баранів і курей, котів і роботів паслися буквально на відстані витягнутої руки, або ноги. Ніби коні.
І якби місячні люди були би хоч трошки розумнішими, то вони би помітили, що тут щось не так. Що щось було змінилося з того часу, як вони відсюди поперестрибували.
І навіть не тільки те, що роботи раніше не паслися стадами. А те, що вони співали при цьому сумні пісні, дуже сумні пісні...
Розділ 6.
У наступному розділі >