site.ua
член клубу

Про розділення бізнесу та влади.. ( концепція для обговорення)

Чому не йдуть реформи ? Чому не знижується корупція? Чому не довіряють владі? Чому суди продажні? Чому міліцію бояться? Чому, чому, чому….

23 роки ми шукаємо відповіді на ці питання. Відповідь була дуже близька. Але ми не змогли її реалізувати.

Майдан 2004 року задекларував вимогу розділення влади та бізнесу. Але цього не сталося. Корупційна рента та клептократичний бізнес політиків та держслужбовців і далі залишався головним гравцем в прийнятті рішень в українській політиці. Апогей цієї ситуації прийшовся на 2013 рік . Коли під інтереси «сімї» Януковича приймалися практично 99% відсотків державних рішень, які і давали можливість вимивати в приватні кишені мільярди та мільярди наших з вами гривень. І сьогодні конфлікт інтересів між приватним бізнесом можновладців та членів їх сімей та суспільним інтересом української громади стають на заваді нашого руху до створення нормальної країни.

Вашій увазі пропонується концепція закону що дасть змогу ефективно на законодавчому рівні розділити бізнес і владу для створення механізму виховування бізнесменів для бізнесу та політиків для політики.

«Приватний бізнес повинен керувати своїми

приватними коштами, а не коштами державного бюджету»

( Із послання Президента України П.Порошенко ВРУ «Про зовнішнє та внутрішнє становище України у 2015 році :) )

Концепція проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України
щодо розмежування між приватним та публічним інтересом у діяльності вищих державних посадовців»

Проблема, на вирішення якої спрямовано пропонований законопроект

Діюче законодавство України забороняє суб'єктам, на яких поширюється дія закону «Про запобігання корупції» займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторський та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Це обмеження покликане убезпечити появу конфлікту між інтересами публічної служби та приватними фінансовими інтересами державних службовців та політиків. За задумом законотворця, чиновники та політики повинні заробляти гроші виключно на державній службі, тим самим не створюючи можливих ситуацій, коли їхні особисті фінансові інтереси можуть суперечити інтересам служби (або можуть бути сприйняті як такі, що суперечать інтересам служби).

На жаль, у стосунку щодо політиків та вищих посадових осіб описане вище обмеження не приводять до очікуваних наслідків. Політиками та державними службовцями часто стають власники успішних бізнесів, які отримують левову частку своїх доходів не від державної служби, а від бізнесу, яким вони володіють.

Так, згідно моніторингу, проведеного виданням «Українська правда», у парламенті нараховується 22 народних депутати, доход яких за 2014 рік склав більше 10 млн. грн. на рік. Найбагатший з них задекларував дохід у розмірі приблизно 294 млн. грн, з яких заробітна плата склала лише близько 163 тис. грн. Загальний дохід міністрів-мільйонерів у 2014 році склав близько 63 млн. грн.

Основним джерелом доходів для великої кількості високопосадовців є не заробітна плата, яку їм виплачує держава, а прибутки, отримані від функціонування їх бізнесів. Ця ситуація очевидним чином спотворює економічну мотивацію для їхньої діяльності. Така ситуація також стає однією з причин зневіри суспільства у політиках та робить популярними гасла подальшого зменшення заробітних плат для осіб, що займають вищі державні посади у країні.

Зменшення ж зарплат у державному секторі у перспективі взагалі унеможливлює прихід на ці посади осіб, які не мають іншого (порівняно з зарплатою) джерела доходів. Такі тенденції у довгостроковій перспективі також нівелюють спроби західних партнерів України допомогти у фінансуванні реформ через цільове фінансування витрат на підвищення зарплати для ключових чиновників, що має збільшити конкурентоздатність роботи у державному секторі.

Можливі шляхи вирішення проблеми

Необхідно оновити принципи регулювання отримання доходів вищими посадовими особами держави, які б одночасно:

1)вирішували проблему неправомірного впливу приватних фінансових інтересів чиновників та політиків на їх діяльність як представників держави,

2)зменшували стимули для представників приватного сектору іти у політику для лобіювання власних інтересів,

3)стимулювали прихід у політику та на державну службу освічених та талановитих людей, вмотивованих здійснювати необхідні країні реформи

Пропонується запровадити нові обмеження та принципи оплати праці для вищих посадових осіб держави (народних депутатів, міністрів та їх заступників, керівників ЦОВВ, керівників обласних державних адміністрацій, Президента України, керівника та заступника керівника АП, членів незалежних регуляторів, керівників інших центральних органів влади):

1)визначити, що на час роботи на цих посадах, всі доходи цих осіб за виключенням заробітної плати за основним місцем роботи (дивіденди, роялті, доходи від розміщення депозитів тощо) – спрямовуються до державного бюджету України (ставка податку на прибуток для цих доходів становить 100 %). Це обмеження має поширюватись також і на членів родини цих осіб.

2)Це обмеження створить негативні стимули для представників бізнесу іти у політику та на державну службу задля лобіювання власних фінансових інтересів, адже зробить неможливим користування результатами такого лобіювання у короткостроковій перспективі.

3) Визначити, що у разі отримання високопосадовцями та членами їх сімей доходів, які не є заробітною платою, такі дії кваліфікуватимуться як незаконне збагачення (а не як приховування від сплати податків), навіть якщо сума таких доходів досягатиме десяти мінімальних місячних заробітних плат за попередній рік.

Введення дієвих санкцій за порушення встановлених обмежень є необхідним кроком, який дозволить на практиці застосувати принцип відділення бізнесу від політики.

4)визначити законами України достойний розмір та диференціацію заробітної плати для цих осіб, який би стимулював їх до того, аби реалізовувати на своїх посадах виключно публічний інтерес: заробітна плата для кожного з них має визначатись як відповідна кількість середніх або мінімальних заробітних плат по країні.

Достойний рівень зарплати, гарантований законом, відіграватиме роль запобіжника проти корупції та зробить державний сектор конкурентноздатним для того, аби туди йшли працювати талановиті та освічені спеціалісти. Зі збільшенням зарплат по країні буде збільшуватись і зарплата відповідного високопосадовця. Готовність відмовитися на час виконання функцій держави, від отримання доходів з інших джерел буде серйозним свідченням (не словом, а грошима) доброчесності та серйозності намірів та мотивів представників бізнесу, які ідуть у політику.

Зміни до яких законів пропонується вносити

зміни до закону «Про запобігання корупції», які обмежують отримання визначеним переліком високопосадовців будь-яких доходів, окрім заробітної плати

зміни до законів «Про статус народного депутата України», «Про Міністерства та центральні органи виконавчої влади» та інші закони, якими встановлюється розмір посадового окладу високопосадовців у прив'язці до нормативно визначеного розміру мінімальної місячної заробітньої плати (або середньої заробітної плати)

зміни до Кримінального кодексу України (примітка до статті 368-2), які прирівнюють порушення зазначених обмежень до складу злочину незаконного збагачення.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація