Кабінет міністрів України дозволив використовувати системи оповіщення для оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання щодня о 09:00. Також їх вмикатимуть під час акції «Запали свічку» в пам'ять про жертв Голодомору.

(Медіа).

***

Колись сирена означала одне: «Небезпека! Рятуйся!»

Тепер вона означатиме:

«Добрий ранок. Просимо всіх організовано злякатися й хвилину-другу помовчати».

І це вже навіть не абсурд. Це якийсь державний театр фантасмагорії.

Уявіть собі ранок. Лунає сирена. Люди завмирають. Хтось хапає дитину. Хтось тягнеться до тривожної валізки. Хтось уже біжить у коридор.

А потім дивиться на годинник:

– А, ні. Все нормально. Це не ракети. Це хвилина мовчання.

Але проблема в тому, що ракета теж може прилетіти рівно о 09:00. І «шахед» не читав постанов Кабміну. Йому байдуже до урядових ритуалів і чиновницьких перформансів.

І ось тоді виникає геніальна ситуація, коли людина має кілька секунд, аби зрозуміти – її зараз уб'ють чи просто «вшанують пам'ять».

Це навіть звучить моторошно.

Бо сирена – це не музика для церемоній. Це звук, який роками вбивав нервову систему мільйонам людей. Це звук, після якого діти плачуть уві сні, а дорослі автоматично й підсвідомо шукають очима стіну без вікон.

І саме його вирішили використовувати як елемент виховно-патріотичного ритуалу.

Далі, мабуть, буде ще цікавіше.

О 8:55 – державний гімн тривоги.

О 9:00 – сирена пам'яті.

О 9:05 – хвилина вдячності чиновникам за турботу про здорову психіку населення.

У нас давно вже не країна.

У нас полігон для експериментів над людською психікою.

І найгірше, що все це подається як «потужна турбота», «єдність» і «шанування».

Хоча справжня пам'ять любить тишу.

Без гучномовців.

Без сирен.

Без цього дешевого державного карнавалу на руїнах людських нервів.

🕯️🤦♂️🚨