«Бійтесь людей, які прагнуть слави героїв. Вони ж самі запалять світ, щоб потім героїчно його погасити».

______________________________________

«Так воно і є», – не втомлюємось повторювати ми.

Війна втомилася від самої себе. Вона майже ніколи не закінчується гучними фанфарами чи парадом. Вона глохне тихо, як двигун, у якого закінчилося пальне. Просто якогось дня вона стихає, тому що більше немає чим стріляти, немає на чому їздити і немає чим платити тим, хто ще міг би стріляти, воювати, вбивати.

Спочатку закінчуються снаряди й набої. За ними ракети, які, здавалося, були вічними. Потім затикаються танки. Вони більше не заводяться. Літаки, гелікоптери, дрони та кораблі стають просто марним залізаччям, брухтом, розкиданим полями, узбіччями доріг, портами, залізничними коліями, руслами річок та затоками. Вони більше не літають, не плавають, не рухаються… вони просто іржавіють просто неба.

А потім зникає те, чого, нібито, й не видно, але без чого все вмирає: бензин, мастило, електрика, газ. Міста занурюються в темряву, а армії в нерухомість.

Тоді з'ясовується, що гроші — це теж папірці, які нічого не варті, коли вже немає чого купувати. Гривні, долари, євро, тугрики, навіть ті рвані й дерев'яні рублі, що друкувалися для війни, — все це стає просто вицвілими розфарбованими папірчиками. Черговою марною річчю, яку породило це божевілля під назвою війна.

Еге ж! Війна вмирає від виснаження. Вона помирає, тому що з'їла сама себе. І залишається лише тиша, руїни, згарища та велике сміття, яке колись називалося арміями, економіками, містами, селами та державами.

От і все. Війна закінчується не тому, що уряди знайшли порозуміння й шлях до миру, а тому що вичерпуються ресурси, щоб її продовжувати.

Хай буде так!

Коли затихнуть останні постріли, виявиться, що велетень під назвою «держава» стояв на плечах пересічних громадян. І саме ці люди, втомлені та незламні, не дали йому впасти.

Історія, яку напишуть, звісно, припише перемогу політикам. Але трагедія, яку пережили, буде складатися з мільйонів маленьких історій тих, хто просто робив свою справу: стріляв, лікував, годував, будував. Вони не отримають нагород і парадів.

Вони здобудуть право щасливо жити на власній землі. І, мабуть, це буде єдина справжня валюта, яка залишиться після того, як усі інші гроші згорять.