А ви замітили, що характерною рисою українських політиків є цинізм?Відкритий, закінчений і прогресуючий.

Політики цинічно брешуть, коли йдуть на вибори. Не забули? Послаблення податкового пресу для підприємців… АТО на лічені години… почую кожного… кінець епохи бідності… поборю корупцію…

А в результаті? Нові податки для бізнесу, війна і корупція, яка не зникає.

Політики цинічно крадуть. Кожна наступна каденція влади краде все більш та все більш відкрито. Корупція не зникає. «Я тобі дам сто тисяч і піду в ліс». Куди ще цинічніше? Але можна.  

Найбільш цинічним є діяльність наших політиків зараз, коли йдуть важкі та кроваві бої на фронті.  Складається враження, що найбільше їх хвилює власний рейтинг, який дозволить залишатися на владному олімпі. І ради цього вони готові брехати, маніпулювати, вкладати мільйони у створення фабрики ботів в соціальних мережах, воювати за рекламні борди, засипати нас словесним передвиборним спамом. Погодьтеся, це верх цинізму.

 Але він з'явився не на голому місці. Цинізм політиків є продуктом нашого суспільства. Це ми їх обираємо, ми віримо, чи робимо вигляд, що віримо їм. Ми з вами опустили цю планку моральності для політиків і породили їхній цинізм.

Чому так відбувається? Це наша національна риса менталітету чи результат 300-річного перебування України у складі імперії? Як на мене, то це не так і важливо. Ми маємо змінитися. Ми це вміємо. Приклад — два Майдани . Ми виграємо війну з росією. І ми маємо виграти ще одну війну, війну з собою, зі своїм ставленням до політики та політиків. Нам це потрібно. Ми зробимо.