Політика в Україні завжди була полем битви не тільки за владу, але й за вплив на ключові інституції держави. У ці буремні часи війни, коли кожне слово може мати наслідки, Мар'яна Безугла вирішила стати на передову боротьби, як вона заявляє, за правду. Але чи завжди її дії служать на благо країни? І чи благі її наміри? Та, зрештою, чи не вийшла вона давно за межі повноважень народного депутата? 

Її заяви, які торкаються будь-якої теми, викликають неоднозначну реакцію. З одного боку, її звинувачують у підриві єдності та довіри до армії під час війни. Політолог Ігор Рейтерович зазначав, що такі дії можуть свідчити про її віру у власну всесильність, і що вона діє, виходячи з особистих амбіцій.

Волонтер Юрій Касьянов додав свій погляд на ситуацію. Він підкреслив, що оскільки Президент несе відповідальність за майже всі стратегічні та кадрові рішення, то подібна критика від Безуглої автоматично відбивається на Верховному Головнокомандувачі. Називаючи себе членом його команди, Безугла насправді робить все, щоб знищити інституційність української влади.

Якщо пригадати історію, то ми бачимо, що політична безвідповідальність часто призводила до трагічних наслідків. У своєму коментарі Касьянов згадав Юлія Цезаря, Наполеона Бонапарта, Ататюрка та інших лідерів, які прийшли до влади через вакуум влади та політичну безвідповідальність. Це попередження має особливу вагу для України сьогодні.

Червень 2024 року видався надзвичайно напруженим для українських військових. На передовій тривали запеклі бої, особливо на Харківському та Донецькому напрямках. Російські сили продовжували активні обстріли та спроби прориву, у той час, як ЗСУ зосередилися на контратаках, намагаючись утримати стратегічно важливі території. Військові експерти зазначають, що ситуація залишається невизначеною, а кожен день приносить нові виклики.

Мар'яна Безугла, як завжди, активно коментувала ці події, часто перебуваючи на передовій. Іноді роблячи дивні та ні з ким не узгоджені заяви про втрату, наприклад, позицій.

Її різкі висловлювання та критика на адресу військових різного рівня викликали хвилю обговорень та суперечок у суспільстві, і особливо серед самих Збройних сил України.

Отже, що ми маємо на виході? Мар'яна Безугла, попри задекларовані добрі наміри, своєю критикою підриває стабільність і довіру до військового керівництва в найкритичніший момент для країни. Важливо пам'ятати, що армія — це та інституція, яка тримає країну на плаву під час війни. Безвідповідальність політиків може мати катастрофічні наслідки, і нам усім варто зосередитися на підтримці єдності та ефективності наших військових структур.

Зараз, більше ніж будь-коли, ми повинні пам'ятати про уроки історії та діяти відповідально, щоб забезпечити перемогу і стабільність нашої держави.