Словаччина співпрацює зі США над новим ядерним реактором. Очікується, що Словаччина та США підпишуть угоду про будівництво нового ядерного реактора потужністю 1000 мегават (МВт) на атомній електростанції Богуніце. Новий реактор буде належати державі і буде побудований після схвалення урядом у травні 2024 року проекту будівництва нового енергоблоку потужністю 1,2 гігават-електричних (ГВт-е) з США, Південною Кореєю та Францією, які спочатку розглядалися як потенційні партнери. Хоча атомна енергія забезпечує 80% електроенергії країни, Словаччина все ще є великим покупцем російської енергії, зокрема нафти. Ця залежність спричинила тиск на країну з боку президента Дональда Трампа, який під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН заявив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту і газ. З огляду на це, дев'ятнадцятий пакет санкцій Європейського Союзу (ЄС) проти Росії має на меті поступове припинення всього імпорту російської енергії до 2027 року, що викликало занепокоєння в Братиславі щодо можливого зростання цін і перебоїв у постачанні. Хоча ціни на електроенергію в Європі впали з максимумів 2022 року, вони все ще залишаються вищими за довоєнні рівні. Однак Словаччина змогла зберегти одні з найнижчих цін на електроенергію в континентальній Європі. Завдяки подальшій диверсифікації енергетичного балансу та партнерству зі Сполученими Штатами Словаччина захищається від майбутніх перебоїв у постачанні енергоносіїв, одночасно поглиблюючи трансатлантичну співпрацю в ядерній галузі — це узгодження зміцнює як її довгострокову енергетичну безпеку, так і стратегічні зв'язки в рамках ЄС та Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

В той же час Туреччина розглядає можливість партнерства між США та Південною Кореєю для будівництва другої атомної електростанції. Зауважимо, що раніше Росія була основним партнером Туреччини в ядерній сфері. Вона будує першу атомну електростанцію Туреччини в Аккую, і до недавнього часу очікувалося, що вона очолить турецький проект «Синоп». Зараз Анкара планує відкрити проект «Синоп» для конкуренції, що свідчить про стратегічний зсув у бік диверсифікації партнерів і зменшення залежності від Москви. Турецький уряд вивчає можливість партнерства зі Сполученими Штатами та Південною Кореєю після візиту президента Тайїпа Ердогана до Вашингтона у вересні, під час якого Туреччина і Сполучені Штати підписали меморандум про взаєморозуміння щодо цивільного ядерного співробітництва. І США, і Південна Корея представили можливі проекти реакторів і моделі фінансування, а Туреччина також розглядає можливість тристороннього партнерства. Хоча остаточне рішення очікується не раніше 2026 року, партнерство зі США та Південною Кореєю поглибить інтеграцію Анкари в західні енергетичні та технологічні мережі і, можливо, прискорить її амбіції щодо розробки малих модульних реакторів (SMR). 

Між тим, ядерні об'єкти України знову піддаються атакам. В останні роки у світі спостерігається зростання кількості атак на інфраструктуру ядерної енергетики. Ядерні об'єкти України залишаються на передовій цієї зростаючої загрози. На початку цього місяця було відновлено електропостачання на виведеному з експлуатації Чорнобильському атомному електростанції після ударів дронів, які вразили підстанції в Славутичі, що призвело до відключення електроенергії на об'єкті. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гросссі заявив, що відключення «ще раз підкреслює ризики для ядерної безпеки під час військового конфлікту». Хоча електропостачання було відновлено за допомогою альтернативних ліній, конструкція Нової безпечної оболонки (НБО), побудована для утримання залишків реактора, що розплавився в 1986 році, залишається вразливою після значних пошкоджень від ударів дронів на початку цього року, які спричинили пожежі та пробиті отвори в її зовнішньому покритті.

Ситуація на Запорізькій атомній електростанції, найбільшій в Європі, також викликає занепокоєння. Об'єкт вже кілька тижнів працює без зовнішнього електропостачання, використовуючи дизельні генератори для охолодження вимкнених реакторів. Нещодавно станція зазнала нових артилерійських ударів, що збільшило ризик для ядерної безпеки. Генеральний директор МАГАТЕ Гроссі попередив, що «ситуація з ядерною безпекою та захистом явно не поліпшується», охарактеризувавши залежність станції від аварійних систем як «надзвичайно складну». 

Ще тиждень тому команда МАГАТЕ працювала над відновленням електропостачання на станції, але це вже десятий випадок, коли станція втратила електропостачання, і, з огляду на попередні прецеденти, ймовірно, не останній. Навіть на території Росії відбувалися напади на ядерні об'єкти, зокрема нещодавній удар дрона по градирні на Нововоронезькій АЕС, хоча офіційні особи повідомили лише про незначні пошкодження.

Директор Гроссі неодноразово заявляв під час російського вторгнення в Україну та після ударів США по іранських ядерних об'єктах, що «ядерні об'єкти ніколи не повинні піддаватися атакам». Сектор ядерної енергетики є одним з найбільш унікальних з точки зору заходів безпеки. Це технологія, яка може дозволити світові боротися зі зміною клімату та досягти екологічних цілей, що є надзвичайно важливими у XXI столітті. Однак катастрофічна подія може швидко покласти край розвитку ядерної енергетики. Ми бачили це на власні очі після аварій у Чорнобилі та Фукусімі. Ці напади чітко показують нагальну потребу в більш потужних міжнародних механізмах захисту цивільних ядерних об'єктів — як від прямих військових ударів, так і від більш широких ризиків, пов'язаних із використанням енергетичної інфраструктури в конфліктах як зброї.