Дорогий Український Театре, я сєйчас адін вєщ скажу, только ти ні абіжайся, да?

Театр — це осередок духовності, культури, гуманізму, уважного, бережного ставлення до людини, джерело, ревнитель і хранитель національної культурної автентичності, національної свідомості, любові до Батьківщини, патріотизму під час війни.
Театр — це храм мистецтва, місце, що об'єднує людей, дає віру їм в життя, підтримує людське існування, дарує їм надію, сили жити, вчить добру, співчуттю, кафедра, з якої багато доброго можна сказати світу.
Це повторює як Символ віри, і скаже вам кожен працюючий в українському театрі.

За три роки ув'язнення в російських таборах українського режисера Олєга Сєнцова жоден український театр не поставив його п'єси «Номери».
Як знаку Олегу і іншим українцям в російському полоні, що ми їх пам'ятаем, хоча не можемо звільнити, як знаку нам, шо ми, українці, не кидаємо своїх.
Жоден.
Жоден.
Не такої вже і слабої п'єси, що не можливо було б поставити. Принаймні, не гіршої ніж більшість того, чим кожного вечора наповнені сцени України.

Український театр — українського режисера.
Захопленого під час війни ворогом в полон і відбуваючого 20-річне покарання в концтаборах Гулагу.

Це все, що вам потрібно знати про Український Театр.

Це все, ким ти є, Український Театре.

Так, ти розважальний заклад, це не погано і це нормально. Теж важлива і потрібна людям функція. Люди не тільки ходять до храму, але й в біо-туалети, дивляться тіві і замовляють піццу. Ніякий сервіс, забезпечуючий природні людські потреби не є принизливим.

Тільки не вводи світ в оману. Не гарно це. Або хрестик, або спіднє.

Сьогодні Олєгу Сєнцову виповнюється 41 рік.

До закінчення строку в російському таборі йому залишилось 17 років.
6 тисяч 141 день.

Сподіваюсь, що 11 травня 2034, коли Олег вийде з табору, він не забуде українську, якою ви так опікуєтесь і не скаже язиком ворога: «Родина бросит тебя, сынок. Всегда. „

З Днем Народження, Олеже!

Успіхів тобі, Український Театре в твоєму Високому Мистецтві!

І всім вам, митцям українського театру, теж успіхів!


Якщо дорога не веде до Храму, то навіщо вона?..


upd:

Єдина читка п'єси Сєнцова була проведена в Києві російською режисеркою, приїхавшою для цього з Москви.

13.07.2017 «Державне агентство України з питань кіно» вітає полоненого росіянами українського кінорежисера з Днем народження показом фільму про нього, знятим російським режисером за литовські гроші.

https://www.facebook.com/ukrainefilmagency/posts/1...

Ви впевнені, що Український театр і Українське кіно це український театр і українське кіно?


596768214a7f4.jpg