Учасники онлайн-курсу «Інтегральна динаміка» поставили більше 300 запитань. Відповіді на найцікавіші запитання варто записати для загального користування. Це перша із трьох публікацій.

Якщо в мені закладені всі етапи еволюції людства, то куди всі ми йдемо?

Ми знаємо лише минуле, а не майбутнє. В кожній людині закладений весь життєвий досвід минулого, весь пройдений людською цивілізацією історичний шлях. Але це не означає, що майбутнє якимось чином «наперед інстальовано» у вигляді майбутніх парадигм. Коли старі парадигми вичерпують себе, людство (за допомогою інтелектуальних і духовних лідерів та культурних першовідкривачів) починає намацувати нові шляхи, і які вони, невідомо.

Після знайомства з інтегральною динамікою і певного усвідомлення парадигм виникає питання: ми контролюємо прояв певних парадигм чи парадигми контролюють нас?

Або вони нас, або ми їх… Питання в тому, наскільки усвідомленим життям ми живемо: чи ми контролюємо своє мислення та поведінку, віддаючи кермо тій парадигмі мислення, яка найбільш адекватна умовам ситуації (це може бути і червона парадигма, якщо вас затиснули в темному кутку, але й тут у вас є вибір — битися чи тікати)? Чи навпаки, різні парадигми, як ті чоловічки з мультфільму «Думками навиворіт», вискакують «поперед батька» (чи матері) і хапаються за кермо незалежно від нашої волі?

Як допомогти людині перейти в іншу, вищу парадигму?

Якщо ви хочете допомогти комусь зробити перехід, для початку запитайте себе, який саме перехід, звідки й куди, повинен відбутися. Чи хоче цього сама людина? Чи комфортно їй буде в теперішньому середовищі? Чи є в неї можливість змінити середовище? Можливість допомоги, по-перше, залежить від стану людини в її переважаючій парадигмі: відкритий, закритий, арештований. Арештованому можна спробувати допомогти «вийти з-під арешту», розкритися і побачити більшу складність та різноманітність світу. Відкритому можна допомогти рухатися швидше — але необхідно, щоб попередній рівень був заповнений, щоб людина «вдосталь наїлася» цінностями цього рівня. Ми живемо в багатомільйонній цивілізації і маємо навколо себе ідеї, концепції та патерни з усіх парадигм. Тож нові, поки недосяжні особисто для нас моделі мислення приховано живуть у нашій свідомості та проявляються в незвичайні моменти життя: наприклад, під час молитви, медитації, естетичного споглядання, незвичайної зустрічі тощо. А значить, є можливість наповнити нові парадигми енергією й емоціями, щоб вони проявилися більш потужно, щоб те, що було нечастим тимчасовим піковим станом, перетворилося на постійну структуру свідомості. Найкраще тут допомагає розповідання історій, що несуть нову картину світу та спонукають до дій. Нагадаю Віктора Франкла: «Цінності не можна передати, на них не можна вказати, їм не можна навчити, вони повинні бути пережитими».

Чи можна казати, що інші ссавці знаходяться на рівні бежевої парадигми? Чи це не можна до них застосувати?

Інтегральна динаміка фокусується на парадигмах мислення та системах цінностей, а мислення та цінності вважаються виключним надбанням людства. Однак існує одна з моделей вертикального розвитку, яка охоплює весь живий світ, від молекул ДНК до найбільш розвинених особистостей людського роду. Це модель ієрархічної складності Майкла Коммонса. Вона фокусується на когнітивних здібностях, а це є (в тому чи іншому обсязі) у всіх живих істот. Рівні 7-13 в цій моделі приблизно відповідають рівням з бежевого по жовтий в інтегральній динаміці. А ссавці різних видів на цій шкалі розтягнуті від 4 (гризуни) аж до 8 (вищі примати) рівня, хоча провідний приматолог Франс де Вааль описує у мавп бонобо окремі зразки поведінки, що відповідають 9 рівню.

Чи може людина у різних сферах життя (сімейній, професійній, громадській) знаходитися у різних парадигмах?

Звичайно, може: як тільки ми потрапляємо у знайому ситуацію, вмикаються відповідні патерни мислення (а внаслідок цього — і патерни поведінки). Але при необхідності це нескладно вирівняти, за рахунок усвідомленості замість автоматизму. А є речі глибинні. Пам'ятаєте, що у людини, окрім звичайного інтелекту, є емоційний інтелект, соціальний інтелект тощо? В інтегральній динаміці це називається потоки або лінії розвитку. Окремими потоками розвиваються емоційне сприйняття, раціональне сприйняття, моральність, духовність, сексуальність, когнітивність, кінестетика, самоідентифікація, а також логічна, лінгвістична, комунікативна, креативна компетентності, сприйняття простору й часу, ставлення до смерті тощо. У кожного конкретного індивідуума вони розвинені нерівномірно — отже, потоки є більш-менш незалежними «модулями» свідомості. Людина може бути досить розвиненою в одних потоках і відставати в інших, а в якихось навіть застрягти на низьких рівнях. От чому великі вчені та духовні вчителі можуть виявитися в якихось сферах зовсім нерозвиненими особистостями.

Чи є зв'язок між добробутом людини та парадигмою мислення?

Ситуація залежить від середовища, в якому людина живе, — в першу чергу, на якому рівні розвитку знаходиться економічна система. Хотілося би сказати, що люди з вищими рівнями розвитку мають найкращі фінансові результати (особливо якщо їхній когнітивний розвиток відповідає їхній парадигмі мислення, див. попереднє запитання), але це не так. Найкращі результати демонструє найбільш пристосований до середовища, хоча є приклади, коли люди з вищим рівнем когнітивного розвитку можуть «хакнути систему». Тут важливо зазначити, що рівень когнітивного розвитку — це не IQ (що є показником швидкості і потужності мислення), а показник складності мислення, тобто рівень вертикального, а не горизонтального розвитку.

Як співвідноситься інтегральна динаміка з пірамідою Маслоу?

Піраміда потреб Маслоу описує ієрархію потреб людини. Потреби миттєві, а парадигми, які вивчає інтегральна динаміка, — це стійкі стани людського мислення. Парадигми мислення і відповідні їм цінності задають «стелю» потреб — зрозуміло, що носій бежевої парадигми не відчує жодних потреб, крім фізіологічних, а носій синьої не буде «заморочуватися» самореалізацією. Людина буде відчуватиме всі доступні в рамках поточної парадигми мислення потреби, адже й бірюзовому мислителеві час від часу хочеться їсти. Кажуть, що парадигми мислення визначають, які види щастя доступні людині. Комусь тільки пожерти, а інша прагне відчути єдність із Всесвітом.

Чи є різниця в парадигмах між статями?

Інтегральна динаміка є універсальною моделлю, що описує парадигми мислення і системи цінностей людей будь-якої статі чи ґендеру, раси чи цивілізаційної приналежності. Стадії ті самі для чоловіків та жінок, але є певні особливості переходу — можливо, пов'язані з біохімією організму. Але ці особливості поки мало вивчені.

Бежевий рівень — це рівень виживання, в опитуванні дуже мало людей позначили його як прокачаний, хіба він не розвинений у більшості сучасних людей «за замовчуванням»?

На жаль, не розвинений — якби це було так, навколо нас не було би стільки людей з нездоровим способом життя. Ми розучилися слухати своє тіло, задовольняти його справжні потреби. Я вже не кажу про «звірині» інстинкти, притаманні людині з «прокачаним» бежевим. Це проблема сучасного суспільства, але це не вирок кожній конкретній людині.

Праві та ліві парадигми співвідносяться з лівою та правою половинами нашого мозку?

Точно ні. Кожна парадигма мислення — це збалансована сукупність тисяч патернів, тверджень, переконань, припущень і мемів, що включає як вербальні поняття, так і невербальні образи.

Чи можуть люди з парадигмою нижчого рівня зрозуміти існування більш високої? На якому рівні людина починає розуміти інтегральну динаміку?

Оскільки ми живемо у багатомільйонній цивілізації, яка оточує нас ідеями, концепціями та патернами з усіх парадигм, то ми можемо, за допомогою спільної мови, взяти і використовувати окремі поняття, меми, навіть патерни поведінки з вищих рівнів. Але ми робимо це способом, притаманним нашій власній переважаючій парадигмі (цей процес називається «асиміляція»). Це не погано, адже дозволяє нам спілкуватися з іншими людьми. Але в результаті навколо нас купа людей, що бездумно використовує, наприклад, поняття з помаранчевої парадигми, почуті колись в університеті, але так і не зрозумілі, або «модні» слова із зеленої парадигми. Носії помаранчевої парадигми сприймають інтегральну динаміку «на ура», для них вона виглядає як набір сходинок до «успішного успіху», причому вони відразу записують себе в жовті.