site.ua
valerii.pekar
Валерій Пекар
топ-автор

Ці нотатки з форуму Yalta European Strategy (YES) не є в жодному разі ні репортажем, ні аналітикою. Це просто особисті записи — те, що мені здалося цікавим або таким, що заслуговує на увагу. Напевне, я пропустив щось важливе або записав щось безглузде, і вже точно не раз припустився неточності у цитуванні. Це огляд світової та української політики, пропущений через моє власне сприйняття, тож судіть його саме під таким кутом.

Цього року Ялтинський саміт, що знову відбувся у Мистецькому Арсеналі, є гарним прикладом того, як Україна мусить не скаржитися на свої проблеми, а достойно тримати світовий контекст: вибори в США, європейський популізм, Brexit, біженці, виклики Туреччини, ліві рухи, європейський радикалізм, Захід і Росія, глобальні інновації тощо. Так тримати. А то часом забуваємо, що ми є лише частиною великої картини та ніколи не знайдемо відповіді на свої питання без усвідомлення цієї великої картини.

Бернар-Анрі Леві: Проблема мігрантів підриває саму сутність Європи. Європу неможливо уявити собі без мігрантів; певною мірою її створили мігранти. Пам'ятаймо, що Європа — це ім'я принцеси, яка сама була мігранткою.

Жозе Мануель Баррозу: Чимало людей в Європі вважають, що навколо забагато чужинців. Йдеться про те, як захистити власні країни в умовах подальшої глобалізації. І тут такі країни, як Німеччина з її 80 млн чи Велика Британія з її 60 млн, нічого не можуть вдіяти проти більш ніж мільярдного Китаю — вони просто у різних вагових категоріях. Зрозуміло, що найтемніші сили пропонують привабливі відповіді.

Бернар-Анрі Леві: Європейські політики мусять виявити лідерство і йти на крок попереду, а не пасти задніх. Україна є гарним прикладом. Всі в Європі хочуть вийти, і лише Україна хоче увійти. Це шанс Європи, це надія для Європи. І як Європа відповідає? Відповідь Європи на Brexit має бути — чітка перспектива для України.

Вольфґанґ Ішинґер: Є два типи європейських країн: маленькі країни та країни, які ще не усвідомили, що вони маленькі.

Мехмет Шімшек, віце-прем'єр-міністр Туреччини, намагається переконати присутніх, що події останніх місяців лише зміцнюють демократію в Туреччині. Він пропонує наступне пояснення: ми маємо справу із таємним релігійним культом, який проник в армію та суди, у медіа та прокуратуру тощо, і ми мусили його викорінити.

Мехмет Шімшек: Моя країна першою приймає на себе всі виклики й удари, і це в такому складному регіоні, як Близький Схід, де ворог мого ворога не обов'язково друг, а друг мого ворога не обов'язково ворог.
[Отут важко не погодитись.]

Єврокомісар Хан м'яко підтримує Туреччину і пропонує подивитися з точки зору ширшої геополітичної перспективи. Переговори щодо вступу Туреччини до ЄС будуть продовжені з новою енергією, каже він. [Зрозуміло, що Realpolitik рулить світом. Непрості виклики у нинішнього покоління політиків.]

#раптовадумка
Турки майже 100 років намагаються успішно завершити модернізацію, а українці займаються цим лише три роки і вже стомилися.

Мехмет Шімшек: Ми лише відновлюємо нормальні стосунки з Росією як сусідом та торговельним партнером. Це в жодному разі не зміна курсу, не розворот від союзу із Заходом.

Дискусія про американські вибори.
Ньют Ґінґрич, колишній спікер Палати представників: Подивіться, що відбувається по всьому світу: Бразилія, Велика Британія, Ісландія, інші країни. Люди повстають проти традиційного істеблішменту. Трамп — це частина цієї великої історії.

Знову і знову постає те саме питання: якщо Путін вторгнеться до Естонії, чи вирішить американський президент виконати Статтю 5 Північноатлантичного договору і послати американських солдатів вмирати за маленьку країну, яку ніколи не знайде на мапі переважна більшість його виборців, тим самим поставивши світ перед загрозою ядерної війни? Чи навпаки, папір, на якому написано Північноатлантичний договір, вартий не більше за папір Будапештського меморандуму?

Ніл Ферґюсон: Коли люди кажуть «безпрецедентний», це означає, що вони ніколи не вчили історію. [Завжди захоплююся цією людиною, автором «Імперії» та «Цивілізації».]

Карл Більдт: Час великих наративів у політиці пройшов. Всі ідеології мертві. Політики сьогодні звертаються до ідентичностей.
Гасло «Давайте зробимо Америку великою» звернено у майбутнє. Водночас гасло «Давайте зробимо Америку великою знову» звернено у минуле. Основне питання, куди політики кличуть людей, у минуле чи майбутнє.

Домінік Строс-Кан: Супутникова тарілка зробила більше за Маркса у справі соціальної революції. Раніше люди в Індії та Китаї жили погано, але не знали цього.

#раптовадумка
Сьогодні жодна країна не може запропонувати адекватних відповідей на питання епохи. І ми також не можемо. Ми нічим тут не гірші за інших. А значить, немає сенсу соромитися пропонувати свої варіанти відповідей. Може, щось нам вдасться намацати, як це вже бувало.

Ніл Ферґюсон: Популізм — це відповідь на запит лузерів глобалізації.

Ніл Ферґюсон: Радикальний ісламізм — це ідеологія, яка прикидається релігією, вдягається у шати релігії, користується для власних потреб релігійними інституціями, і тому ми не наважуємося визнати це ідеологією.

#раптовадумка
Діалог Заходу та України:
— Чому ви не називаєте дії Росії терроризмом (наприклад, Боїнг)?
— Бо ми не називаємо тероризмом дії урядів країн. Для цього є інший термін — війна.
— А чому ж тоді ви не називаєте це війною?
— Бо Росія не має до цього стосунку!

Яценюк знову говорить про непопулярні реформи. Які саме реформи він вважає непопулярними? На мій погляд, реформи поліції, держзакупівель, армії, децентралізації та інші є досить популярними в Україні. Хтось знає мало, хтось не задумувався, але навряд чи хтось принципово проти них. То що ж мав на увазі відомий політик? І якщо він мав на увазі щось інше, то чи можна називати це реформами? Інакше кажучи, чи все непопулярне обов'язково треба називати словом «реформи»?

Був показаний відеоролик із завданнями для України:
— захистити досягнення;
— захистити реформаторів;
— рухатися далі.
Особливо актуально звучить на тлі катастрофічної #зради з Укртрансгазом.

Одне з найяскравіших вражень від форуму — робота модераторів. Ось приклад запитання:
Стефен Сакур з BBC до Володимира Гройсмана:
— Українці не вірять, що ви той самий сильний лідер із широкою підтримкою. Ви здатні прибрати олігархів?

Гройсман перефразує Рейгана: Якщо ти не можеш вирішити проблему, то сам стаєш проблемою.

Гройсман: Європу мусить об'єднати усвідомлення запитання «Хто наступний?»

Андерс Ослунд (чомусь в українській журналістиці "Аслунд"): Залишити половину посад суддів, половину посад податківців, половину посад прокурорів — стільки не треба! Звільнити всіх. Набрати нових. У великій країні вистачить.

An investor's voice: Ukraine is still an incredibly difficult place to operate.
Навіть перекладати не хочеться.

Роберт Гейтс, колишній директор ЦРУ та міністр оборони США: Америка та Європа не пройшли тест на те, як сумістити статус Росії як агресора, з одного боку, та її місце на світовій дошці, з іншого.

З коментарів: Будапештський меморандум підписали США та Велика Британія. Чому ж тоді у переговорах по Мінських угодах беруть участь не вони, а Німеччина та Франція?

Литовські політики пропонують Євросоюзу, який не хоче надавати Україні перспективу членства, розглянути інші способи заохочення. Наприклад, великий інвестиційний фонд, прив'язаний до результатів реформ.

Почув від декількох експертів: Росія вперше настільки явно втручається в американські вибори, намагаючись не лише допомогти вигідному кандидату, а й делегітимізувати сам демократичний процес в очах американських виборців.

Запитання до уряду, що лишилося без відповіді: як ви стимулюєте людей розпочати власний бізнес?

Найдраматичніший момент форуму: на прохання ведучого «підніміть руки, хто вважає, що чинний уряд дійсно налаштований на боротьбу з корупцією» в залі піднялося дві руки. [Авдиторія була дуже мішана: як міжнародна, так і українська; політики, держслужбовці, підприємці, журналісти, експерти тощо.]

Ложкін: Інвесторам важко знайти у світі економіку, що швидко зростає, бо темпи росту повсюдно впали. Україна буде швидко зростати і цим привабить. Адже високий дохід — найголовніше для інвестора.

Декілька разів у коментарях на виступ Ложкіна прозвучала думка: спочатку економічне зростання, і лише потім приходять інвестори, приваблені високим доходом.

Шимків: Ми не зможемо забезпечити 6% зростання лише зі старими галузями, нам потрібно наповнити економіку креативністю та інноваціями.

Ян Тейлор: У найбільшій світовій компанії у сфері фотографії Instagram працює 1 тисяча людей. Водночас Kodak мав 150 тисяч робочих місць. Ви не зможете обійтися лише новою економікою, Україні потрібні робочі місця.

Скандал з Укртрансгазом постійно в центрі уваги форуму. Це тотальний підрив довіри до уряду в Україні та у світі. Можна говорити багато красивих слів, але одна така дія все перекреслює.

Фарід Закарія: Кожна країна має тяглість економічної історії, тож капітал, вибираючи, куди інвестувати, дивиться на цю історію. Є інерція недовіри, швидко її не подолати.

З розмов у кулуарах: всі постійно кажуть «політична воля, політична воля», не розуміючи, що основною проблемою є не вона. Основна проблема в тому, що низька інституційна спроможність всіх органів влади не дає можливості нічого робити. Від себе додам аналогію: проблема не так у водієві, як у старому поламаному авто.

З розмов у кулуарах: неспроможність нинішніх політиків дати людям відчуття змін на краще чи бодай надію на це — врешті призведе до того, що замість популістів прийдуть радикали, які не лише запропонують прості рішення складних проблем, а й втілять їх.

Пет Кокс, колишній президент Європарламенту: Робіть реформи, трансформуйте країну, це стане нічним кошмаром для Росії.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Чи готові західні лідери втрачати популярність, захищаючи цінності?

Тимошенко не прийшла, хоча зголосилася брати участь в одній з дискусій.
Ну то й добре.

Андерс Фог Расмуссен, колишній генсек НАТО і прем'єр Данії: Комунікуйте до людей, адже те, що ви не можете пояснити, те ви не зможете і впровадити.

Цитують Пітера Друкера: Культура з'їдає стратегію на сніданок.
[Інакше кажучи, якщо у вас невідповідна управлінська культура, то не має значення, яка у вас стратегія.]

Олександр Данилюк: Наше завдання — впровадження нових правил. Закрита країна консервує еліти. Ми відкриваємо країну, прийдуть інвестори, і це само по собі стане основою для зміни еліт.

Михеїл Саакашвілі: Старі еліти довели свою неспроможність змінитися. І те саме в Росії: перетворили Росію на закрите акціонерне товариство.

Юрій Луценко: 40 млрд доларів вкрадених грошей проходить лише по одній справі. Це не злочинці, це державна мафія. У нас три рівні квесту:
1. Спочатку арештами злочинців середньої ланки довести, що зло може бути покаране.
2. Потім арештами злочинців із числа депутатів і суддів довести, що недоторканість не рятує.
3. Добратися врешті до олігархів. Подивіться: у парламенті 50% депутатів — нові люди, але це ні на що не впливає, бо вони призначені тими самими олігархами.

Мустафа Найєм: Ця політична еліта розглядає кожного як ворога чи як раба, інших варіантів не знають.

Мустафа Найєм: Нинішня політична еліта ставиться до країни як інвестор, а нам потрібні меценати, а не інвестори. Нинішня політична еліта прагне бути сильною, але розуміє під цим не сильну країну, а сильну команду. А нам потрібна сильна країна.

З коментарів: Нова еліта мусить відповідати трьом критеріям:
1. Мотивація будувати країну, а не робити гроші
2. Готовність взяти ризик на себе
3. Західні цінності

З коментарів: Після Майдану українці сказали собі: немає інших еліт, тож давайте візьмемо тих, що є, і будемо їх контролювати.

З коментарів: Україна має традицію Магдебурзького права, тож тут легше провести зміни, ніж в Росії.

Мустафа Найєм до Саакашвілі: Давайте об'єднаємо наші команди.

Мустафа Найєм до Юрія Луценка: Не використовуйте силу проти тих, хто хоче допомогти (маються на увазі молоді політики та громадянське суспільство).

Юрій Луценко: Треба не лише переслідувати корупціонерів, а виявляти та законодавчо закривати криміногенні «дірки», це знищить олігархію.

Фарід Закарія: Для Росії недорого коштує дестабілізувати Україну. Для України та Заходу це коштує дорого. При такій асиметрії, чому Путін має зупинятися?
Павло Клімкін: Очевидно, ми мусимо піднімати вартість для Росії.

Леон Панетта, колишній директор ЦРУ та міністр оборони США: Кіберпростір є полем битви майбутнього.

Леон Панетта, колишній директор ЦРУ та міністр оборони США: Що нас веде — лідерство чи кризи?

П'єр Лелуш, член французького парламенту: Виконуйте Мінські угоди, це вам радять друзі.
Павло Клімкін: А друзі виконали Будапештський меморандум?

Фарід Закарія: Не можна купувати стабільність на Близькому Сході, приносячи в жертву Україну.

Фарід Закарія: Є дві великі сили, не інтегровані в західну цивілізацію, — Росія і Китай. Але Китай розвивається, він раціональний та передбачуваний. Росія — це велика потуга на стадії занепаду, вона непередбачувана. Велика потуга на стадії занепаду — це завжди велика загроза. Приклад: Перша світова війна, коли такою великою потугою на стадії занепаду була Австро-Угорська імперія.

Фарід Закарія: США свого часу не лише дали Південній Кореї гроші, але й гарантували її безпеку.

З коментарів: Що американці знають про Україну? Що там війна і немає економічного зростання.

#раптовадумка
Міжнародні форуми задають планку мислення, але це важливо лише для тих, кому цікаво мислення.

Фарід Закарія: За кожним ізраїльським стартапом стоїть російський чи український єврей. Втрата людського капіталу для країн, звідки вони виїхали, була колосальна. (Давид Рубенштейн на те зауважує, що це перебільшення: багато ізраїльських стартапів запущено людьми іншого походження.)

Питання із залу до Михайла Фридмана: Коли модернізується Росія?
Фридман: Я не можу обговорювати російську політику, це може вплинути на мій бізнес.
Автор запитання: Дякую, ви частково відповіли.

Питання із залу: Технологічні зміни несуть величезне безробіття. Що будуть робити всі ці люди?
Фарід Закарія: Скоріше за все, буде більше перерозподілу благ.

Фарід Закарія про три найбільші проблеми світової політики:
1) Сирія. Найбільшою силою там є уряд Асада, але Захід проти Асада. Другою за потужністю силою є ІДІЛ, але Захід проти ІДІЛ. Третьою за потужністю силою є Аль-Каїда, але Захід проти Аль-Каїди. Виходить дивна ситуація: Захід за стабільність у Сирії, але проти всіх.
2) Північна Корея.
3) Ймовірний відхід світу від вільної торгівлі та глобалізації, що асоціюється з перемогою Трампа. Президент США має багато обмежувачів та противаг у внутрішній політиці, але надзвичайно самостійний і потужний у зовнішній політиці.

Фарід Закарія: Найбільш проблемне місто світу — не у Сирії, не в Росії. Найбільш проблемне місто світу — це Вашингтон, округ Колумбія.

Ричард Хаасс, президент Ради з питань зовнішніх відносин (США): Відсутність змін в Україні стає нормою.

Ричард Хаасс: Найбільша проблема Росії — деінституціоналізація. Зруйновані всі обмежувачі та противаги.

Ричард Хаасс: Реальність на Близькому Сході постійно перемагає дипломатію.

Ричард Хаасс про три найбільші проблеми світової політики:
1. Північна Корея
2. Близький Схід
3. Керованість американської політики
Україна не входить до трійки найважливіших проблем

Стефен Сакур, BBC: Ми маємо три основні ризики наступного року, три F — fear, false and faith — страх, брехня та віра. Брехня працює, і тому медіа мусять бути неупередженими. Щодо віри, то Україна досі не має віри у своє майбутнє…

Стефен Сакур, BBC: Ніхто не знає, яким буде світ після перемоги Трампа. [Дослівно: post-Trump-victory world]

Александр Квасьневський: Проблема не у змінах, а у темпі змін. Ми вступаємо у період хаосу: стара парадигма не працює, нова парадигма не існує.

Александр Квасьневський: Нинішній популізм — це остання битва проти глобалізації. Не за те, щоб загальмувати, а за те, щоб повернути назад.

Александр Квасьневський: Архітектура нового мультицентричного світу ще не визначена, вона у процесі конструювання. Суперечність не лише між країнами, що старіють, та країнами демографічного буму. Суперечність також між цифровими і нецифровими країнами.

Александр Квасьневський: Перемога цифрового покоління, між іншим, означає кризу традиційної демократії. Вже сьогодні важливіше, яка PR-агенція обслуговує політика, ніж до якої партії він належить.

Александр Квасьневський: Запорукою успіху Польщі було єднання різних конкуруючих партій.

Александр Квасьневський: Ми бачимо, що конфлікт в Україні не заморожений, що Україна є найважливішою для повернення Росії до статусу наддержави, що енергія союзників спадає, що Україна зникає з фокусу уваги. Ми не зможемо тримати європейську єдність стосовно України. Україна — це тест для демократичних сил Заходу.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація