Чи буде легалізовано вогнепальну зброю в Україні? Це питання актуалізується у нас з неабиякою періодичністю з парламенту в парламент кочують законопроекти, точиться гаряча дискусія в суспільстві хто, кого, стільки і як має перестріляти. Нині в парламенті зареєстровано чотири законопроекти. Профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув законопроекти щодо обігу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї ще 20 січня їх розглянув та рекомендував до ухвалення проект Закону України «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» (р. № 4335, напрацьований Робочою групою Комітету).

Публічним лобістом легалізації бойового корткостволу (в тому числі) ще з 2009 року виступає Українська асоціація власників зброї. Вони зареєстрували через депутата власний варіант законопроекту за №4335-1 і наполягають саме на ньому. Це технічна сторона, вона важлива, бо дійсно варто ухвалити закон, який не створює додаткових заборон та бюрократичних перепон бажаючим мати вогнепальну зброю і не породжує обмежень, за яких ця зброя мало чим допоможе.

Звісно, що ідеально закону ми навряд чи отримаємо. Та й про ідеальність говорити складно, бо дискусія «за» та «проти» просто зашкалює. І така історія не лише в нас.

До прикладу, ярі адепти заборони зброї по всьому світу (а це ліберали ліваки) домоглися, що в 1977 році Англія перетворилася в крану без зброї. В період до 2003 року загальна кількість злочинів в Англії виросла на 88%. Кількість збройних пограбувань виросла в два з половиною рази, убивств – в чотири, зґвалтувань – в двічі, кількість злочинів з використанням вогнепальної зброї виросло в два рази.

У 2002 році згідно даних ООН Англія впевнено займала одне з перших місць по криміногенній ситуації. Криміналітет, відчувши безкарність, більшу половину грабунків будинків та квартир здійснював, коли господарі перебували вдома.

В 2007 році британська цензура заборонила рекламу голлівудського фільму Особливо небезпечний (Wanted) режисера Тимура Бекмамбетова, який зображує Анжеліну Джолі з пістолетом в руці. Відповідне рішення прийняло Бюро зі стандартів реклами (Advertising Standards Authority), яке порахувало, що реклама фільму, пропагує зброю і насильство.

В червні 2008 року служба безпеки лондонського аеропорту Хітроу не допустила на борт літака пасажира – 30-річного Бреда Джейкоді, який був одягнений у футболку із зображенням робота-трансформера з дитячого мультфільму. Причина: робот на майці тримає в руці наган.

І це в країні, де на початку 20 століття на 30 млн. чол. ставалося лише одне убивство на рік, вчинене з вогнепальної зброї.

Перший закон, який обмежував володіння вогнепалом, вийшов у 1903 році (Стрілковий закон). Ну а далі більше…

А щодо збройного закону 1997 року навіть горять, що він настільки суровий, що члени Олімпійської збірної Великобританії зі стрільби вимушені виїжджати на тренування в інші країни.

Я свідомо не пишу тут про США, бо вже просто затерли до дірок цей приклад. Адже історія Англії глибша, Скотленд-Ярд став всесвітньо знаменитим символом поліції, а детективи зі Скотленд-Ярду згадуються в багатьох кримінальних романах.

Таких прикладів у світі чимало. І Україна не є винятком.

Коли мені кажуть, що хтось собі вистрелить в ногу, якщо в будинку буде наган, то варто мабуть тримати і кухонні ножі в сейфі. А видавати їх домогосподиням з відповідною реєстрацією в журналі та після проведення інструктажу спеціально навченим фахівцем зі Скотленд-Ярду. Так надійніше.

А криміналісте і далі гулятиме вулицями міста з наганами останніх зразків кращих світових виробників зброї, грабуватиме та вбиватиме. Ви головне ногу не простреліть собі…