Кілька днів тому з'явилася інформація, що Суд Європейського Союзу анулював рішення Ради ЄС про продовження санкцій проти колишнього українського прем'єр-міністра Миколи Азарова у 2019 році. Адвокати Азарова оскаржували рішення Ради ЄС від 4 березня 2019 року, за яким індивідуальні санкції проти оточення експрезидента Януковича, включно з Азаровим, були продовжені ще на рік.

Суд у своєму рішенні від 16 грудня вказав на те, що Рада ЄС, перед тим, як діяти на основі рішень органу влади третьої країни, повинна була перевірити, чи було це рішення ухвалене із врахуванням прав на захист та на ефективний юридичний супровід. Азаров вже не перебуває у санкційному списку ЄС. Євросоюз виключив його із «чорного списку» в березні 2020 року.

Великого інтересу це повідомлення в українських ЗМІ не викликало, натомість російські активно розтиражували його із заголовками на кшталт «Николай Азаров отныне полностью реабилитирован и с него сняты все санкции», «Дела просто выдумывались»: экс-премьер Украины ушел от санкций ЕС.

Чи справді справи видумувалися сказати складно, бо українське правосуддя якось не дуже чітко сформулювало й не довело провину. Точніше поки що не довело. Хоча для багатьох українців цілком очевидним є факти незаконного збагачення членами родини Азарова, про що багато писали українські журналісти ще на початку 2010-х років. Для суду українського та європейського правосуддя вони виявилися невагомими. Ну таке… (пруф у коментарі).

Самого Азарова останнім часом активно юзають низка українських телеканалів, аби показати прихильникам російського вектору ефективність роботи екс-прем'єра в порівнянні з нинішніми урядовцями та урядовцями Порошенка. «Як ми класно жили при Януковичу, при радянському союзі, а нині така ганьба». І це справді працює, працює на пониження рейтингу влади. Це те завдання, яке ставить перед собою опозиція в боротьбі за повернення у владу і частково вона його досягає.

Але окрім того вже активно заговорили і про повернення Азарова і Ко. А це в свою чергу стане передумовою для остаточної делегімітизації як Революції Гідності так і бажання великої частини суспільства (не плутати з намаганнями влади) жити за неросійськими стандартами.

P.S. І на завершення для фанклубу Азарова і усім решта нагадаю, що ми й до нині живемо за податковими правилами, які встановив Азаров ще будучи на посаді голови податкової адміністрації у 1996-2002 роках і потім закріпленими в Податковому кодексі.