АВАНСОМ!!!
Рік ще ж не закінчився!!! А грошей треба вже!!!
Маразм корпоративного управління вищого ґатунку!!!
Ми маємо по факту очевидний конфлікт інтересів, що є однією із найбільших вад цього самого корпоративного управління. У ньому завжди присутні дві сторони – власники (у даному випадку держава Україна), що не управляють власністю, і керівники, що не володіють нею (наглядова рада та правління).
У цих класів абсолютно різні інтереси – перші прагнуть високих прибутків, другі – високих зарплат. І це характерно не лише для української історії. Це проблема самої суті корпоративного управління і відома, як проблема «принципала-агента» (агентська теорія). Принципалами є акціонери – уряд України, менеджери — це агенти, яких наймають для управління акціонерним товариством (наглядова рада та правління).
І якщо в даній ситуації ми можемо сказати, що голова правління намагається виступити в захист акціонера але по своїй суті це ніяким чином не вплине на вирішення проблеми з «авансуванням» премій членам наглядової ради. Бо ті, хто нам нав'язав таку модель управління державними кампаніями, фінансують економіку України через кредити світових фінансових установ і в такий спосіб поставили в залежність владу країни.
Абсурдність ситуації нам намагаються показати, як звичну практику такого типу управління. Чимало вітчизняних ЗМІ за допомогою експертів, що і представляють такий зовнішній вплив, постійно доносять позицію про безальтернативність корпоративного управління. І, згодовуючи це населенню, формують суспільну думку про безальтернативність того самого корпоративного управління. А це в свою чергу матиме катастрофічні наслідки для економіки країни (вже має – борги по ЖКП майже 90 млрд.грн.)
На фоні постійного підвищення тарифів на енергоресурси та величезної частки збіднілого населення, яке неспроможне їх сплачувати, це виглядає вкрай цинічно. Але «зовнішній фактор» це не цікавить. Їх цікавлять виключно надприбутки членів наглядових рад, викачування дешевої сировини з України та збільшення наших боргових зобов'язань.
Єдиним виходом для держави та влади є постановка питання про відмову від такого виду управління державними компаніями.
Валерій Клочок,
політичний та екномічний експерт