Володимир Зеленський під час інтерв'ю американському блогеру Лексу Фрідману заявив, що у перші дні після вторгнення, президент Білорусі Олександр Лукашенко вибачався перед ним за те, що деякі ракети прилетіли з території його країни. 

Пізніше, у Мінську спростували цю заяву.

«Жодних вибачень [Лукашенко] Зеленському не приносив, з тієї простої причини, що вибачатися нам нема за що. Насамперед тому, що Україна, як ми пам'ятаємо, першою ввела санкції проти Білорусі, побігши навіть попереду Америки та всього Заходу. У чому була суть тієї розмови: наш президент насамперед говорив про те, що конфлікт спалахнув на території України, на території Зеленського, і саме йому з часом доведеться більше, ніж будь-кому, відповідати за загибель людей! Саме тому наш президент закликав сісти за стіл переговорів, що було зроблено: 3 раунди переговорів у Білорусі і потім Стамбул», — заявила прессекретар Лукашенко Наталія Ейсмонт.

Як стверджує Зеленський, у нього начебто є свідки цієї розмови. Але всі питання вирішила б її публікація. Хоча навряд чи в офісі на це погодяться. 

Тому будемо вважати, що Зеленського черговий раз спіймали на брехні. 

Разом з тим, слід вказати, що ці слова сказані не просто так… На початку року видання Politico опублікувало список так званих «чорних лебедів», на які слід очікувати. І серед ряду подій очікується повалення Лукашенко. 

І тут не треба ніякої конспірології. Ситуація на фронті для ЗСУ та у Курській області РФ стає все складнішою. І як би кишенькові пропагандисти Банкової не намагалися видавати бажане за дійсне, стримувати натиск російських військових стає все складніше, а місцями взагалі неможливо. Тому можна припустити, що черговою ділянкою, де може виникнути конфлікт, може стати саме Білорусь. 

Тим більше, що наближаються президентські вибори, призначені на 26 січня. 

Привід так вважати дав сам Зеленський, який під час своєї новорічної промови заявив, що гасло «Живе Беларусь» скоро лунатиме по всій Білорусі. 

Крім того, слід пам'ятати, що 20 січня відбудеться інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа, який вдруге очолить країну. 

Старий-новий президент під час виступу перед журналістами у своїй резиденції Мар-а-Лаго, де вказав, що спробує покласти кінець війні за півроку. І це вже більш реалістичний прогноз. 

Тим більше, що публікації у західних ЗМІ щодо майбутнього режиму Зеленського та ЗСУ стають все більш депресивними. 

Звісно, що передвиборча обіцянка Трампа закінчити війну ще до інавгурації була абсолютно нездійсненна. Але тепер ми знаємо на яке саме «вікно можливостей» він розраховує. 

І це також знає партія війни (тобто всі ті політичні сили на Заході, що підтримують Зеленського та його режим), що прагне розширити театр бойових дій. 

Звісно, наступом у Курській області режим сподівається, що може запевнити Трампа та його спецпредставника Кіта Келлога в тому, що ЗСУ здатні перемагати. Але справа в тому, що Трампа не цікавить, чи можуть ЗСУ наступати. Його цікавить припинення війни. З обох сторін. 

Президент Сполучених Штатів неодноразово наголошував на тому, що ця війна не повинна була статися. І бачить винною в її початку зовсім не Москву, а адміністрацію Байдена. І цілком слушно, що навіть після того як Трамп повернеться до Білого дому, партія війни буде робити все можливе для того, щоб Трамп не впорався зі своєю місією. 

Тому, як пише Telegram-канал «Український погляд», заворушення у Білорусі під виглядом так званих «мирних протестів» є однією з можливостей для унеможливлення зусиль Трампа по закінченню війни. Крім того, це ще одна можливість для того, щоб збільшити навантаження на російську армію та змусити перекинути її частину до Білорусі, щоб оголити частину фронту.

До того ж, що б не говорили у Міноборони Білорусі, ми не знаємо яка реальна готовність армії до бойових дій. 

7 січня Лукашенко відреагував на заяву Зеленського такими словами: 

«Ось треба і нас втягнути в цю війну. Чому Володя Зеленський так поводиться? Ми ж нормально з ним були, у добрих стосунках. І моя маленька сім'я також. Чого він в'якає, чого йому не вистачає? Йому дають команду. Потрібно всіляко робити все, щоб втягнути країну у війну». 

Чому до заяви Лукашенко треба прислухатися, ми вже пояснили вище, де виклали власні роздуми з приводу того, чому партії війни важливо дестабілізувати Білорусь. 

Крім того, буде не зайвим згадати, що 5 жовтня минулого року, нардеп від «Слуги народу» Олег Дунда, виступаючи на на 13-му «Форумі вільної Росії» заявив про необхідність перенесення війни на територію Білорусі. 

«Ми не повинні зупинятися, ми маємо розширювати ці операції. Будь-яке зволікання у цьому напрямі загрожує загибеллю», — заявив Дунда. 

Крім того, він додав: «Я глибоко впевнений — якщо зайдемо відносно невеликими підрозділами до Білорусі, білоруська армія складе свою зброю. А це великий удар під дих Москві — показати, що вона не контролює ці території, не готова захищати їх».

Тоді Лукашенко відповів, що: «ну, нехай спробують. Ми їх чекаємо». 

«Ніхто з серйозних людей навіть на рівні президента Зеленського не думає про те, що потрібно зайти до Білорусі. Це дуже серйозний головний біль, який взагалі призведе до краху київської влади у військовому відношенні. Це просто в'якання тих людей, які ні за що не відповідають», — так прокоментував Лукашенко слова Дунди.  

Також він нагадав, що країни мають спільний кордон у одну тисячу кілометрів. Тому, на його думку, «українцям це точно не потрібно». 

Тоді йшли важкі бої за Вугледар. Але оскільки становище для Києва стає все більш важким, то цілком можливо, що західна партія війни спробує розширити бойові дії на територію Білорусі. 

А днями держсекретар Радбезу Білорусі Олександр Вольфович зробив заяву, що за кордоном виношують план захоплення прикордонних районів країни та введення туди миротворчого контингенту. 

За його даними, ведеться активна підготовка бойовиків для так званої «білоруської визвольної армії». У Польщі вже створено командно-координаційний центр «Посполите рушення», готується бойове крило.

«На території України, яка перетворилася на якусь сіру зону та використовується Заходом для ведення проксі-війни з Росією та Білоруссю, із залученням фахівців українських та західних спецслужб та спецпідрозділів здійснюється військово-диверсійна підготовка членів різних екстремістських формувань, що складаються з білоруських радикалів», – вказав держсекретар.

Цікаво, що російськими ЗМІ розповсюджувалася інформація з доповіді ІСЕМО РАН «Росія і світ: 2025» вказується, що цього року Захід продовжить підтримувати білоруську опозицію, що осіла в Європі, хоча ці структури «поступово деградують, конкуруючи одна з одною у боротьбі за ресурси, що виділяються західними країнами». 

Також, наразі програму допомоги Євросоюзу скориговано у бік недержавних суб'єктів, про що свідчить позиція офіційних структур ЄС.

Крім того, єврочиновники продовжать спроби створення формувань із білоруських мігрантів на кшталт полку Калиновського. Вважається, що це робитиметься для прискорення «перспективи політичної трансформації».

Як бачимо, в цілому, прогнози західних та російських політичних аналітиків співпадають. 

Крім того, слід пам'ятати ще один фактор. А саме — розміщення на території Білорусі російських ракетних систем «Орєшнік», звідки можуть наноситись удари по території всієї Європи. Про що заявив Лукашенко на початку грудня минулого року. 

«Якщо ми матимемо звичайну таку потужну зброю, перш ніж до нас поткнутися з танками, які поляки закуповують там від Кореї до Америки, і якимись іншими БМП, ракетами, вони міцно подумають. Тому що відповідь буде серйозною. І справді від цієї зброї протиотрути немає. Його неможливо перехопити, збити і таке інше», — вказав президент Білорусі. 

Розміщення ракет очікується у другій половині поточного року. 

Нагадаємо, що раніше заступник начальника Генштабу Білорусі генерал-майор Сергій Лагодюк заявив, що рішення РФ про передачу Мінську комплексу було прийнято у відповідь на кроки США та Німеччини щодо розміщення ракет середньої дальності в Європі. 

Тому це може стати ще одним приводом для спроби дестабілізації Білорусі, крім виборів.

Звідси висновок. Розширення театру бойових дій не тільки ускладнить ситуацію для Міноборони РФ й віддалить мирні переговори, а й ще більше занурить Європу у війну та буде сприяти виснаженню її економічних ресурсів. В тому числі і військових. 

Коли Трамп говорить про те, що головним винуватцем війни є адміністрація Байдена — він абсолютно має рацію. Хід війни чітко показує, що її мета — зовсім не в перемозі режиму на чолі з Зеленським, а в необхідності прибрати ЄС як конкурента США. У Трампа ж відносно ЄС свої плани. І заяви мільярдера Ілона Маска це досить чітко показали.