– А ви яка преса?
– Та таке, британська, нічого особливого
– Ну то взяли цукерку, то повинні щось спитати
– Я вже позамахував вашого спікера про камери супутникові
– Так я їх виробляю!
– Опа, оце я нормально підрулив!.. Чому у вас так дорого коштували фотознімки п'ятидесятні для волонтерів?
– А скільки ви платили і за шо?
– Наприклад, за Горлівський напрямок під Зайцево нам тоді вийшло все десь 1300 баксів
– У якій конторі купували?
– Ізраїльській
– Напевно "****"?
– Здається так
– Ну то мій друг гарний, звертайтеся, зроблю дешевше
– Так вже ж неможна, заборонено
– Ми щось придумаємо ;)
– Блін, навіть не уявляєш наскільки радий знайомству!
– А все з цукерки почалося))
– Але що вас привело в Україну? Космічна галузь найкоштовна сама по собі
– Ну от сподіваємося на замовлення Міноборони
– Ой, я вас прошу, це навіть не смішно
– Чому?
– Он на сусідньому стенді стоїть міномет. Приватне підприємство, всі сертифікації НАТОвські, випробування українське на п'ять тисяч пострілів, вартість двадцять тисяч баксів. І що, думаєте Міноборони купило?
– Напевно ж
– Та фіг там! Замовило болгарську розробку за двадцять вісім тисяч. Без сертифікатів та випробувань. Просто тупо проект
– Ну, це окремий випадок
– Нажаль, ні. Це система. Тому я не заздрю вам. Дарма витрачаєте час. Не при цій владі в Україні
– Ми все ж спробуємо
– Співчуваю. Але знайомству все одно радий
– Оцей апарат скільки жере пального?
– Я не знаю, це в хлопців питайте
– Яких?
– Зараз підійдуть
– Ладно, скільки коштує ця броньована бібіка?
– Вісім двісті приблизно. Мільйонів. Але дешевше за Козак та ізраїльські зразки
– Але в ізраїльському хоча б можна їхати без травм, в цьому я б вже посивів
– Що вам не подобається?
– Болти над головою стирчать, без каски неможливо сідати за кермо. Праворуч тримач для зброї в бочіну давить. Вниз щоб поставити зброю і закріпити за цей тримач, стирчать якісь провода. Рація під коліном присобачєна і ледь тримається, трохи заціпеш і падає під педаль, на хіба мені таке щастя, якщо буде некеровані двадцять тон мчати по полю? Планшет ви на хіба причепили біля керма перед лобовим склом і він закриває обзор?
– А що, краще в МТЛБ їздити, тим більше з твоїм зростом?
– Ну, якщо з мотолигою порівнювати, то й жигуль краще неї. Тобто, по вашій логіці боєць повинен страждати в будь-якому випадку?? За що ви так не любите військових?
– Все одно це авто для другої лінії оборони
– Така собі відмазка... І навіщо ви робите величезне броньоване авто для другої лінії? Щоб шо? Ми на простому джипі не доїдемо і треба оцю дуру гнати?
– Ну на трасі вона спокійно робить 140 км/год
– А в степу донецькому тупо не проходить, так? Сенс цієї купи броні тоді?
– Ще жоден військовий не жалівся
– То може в них спершу спитаєте? Бо вони раді хоча б чомусь, що Міноборони дає їздити, а ви настільки їх ненавидите, що створюєте дорогу іграшку за їх кошти й примусуєте відчувати себе лайном
– Ой, а шо це, Аймреді потребує реклами?
– На от, тому що ти преса, спробуй та напиши
– Дякую, само собою! А можна прохання? Зробіть трошки меншою вагу, бо одному наїстися однією упаковкою забагато, а на двох замало
– Так от же! Дивись, маленька!
– Крутяк. А скільки коштує?
– Нє, ми зараз не продаємо, через тиждень буде ціна. Десь 85 грн плюс мінус
– Жаль, ладно, почекаю
– А от дивись фішка... Ми говядину трошки прокопчуємо і вона взагалі офігєнна виходить
– Блін, ну дайте спробувати
– Замовляй на сайті
– От же ж!..
– А шо це за новий Вій?
– Український травмат, тобі як журналісту в самий раз
– Па дєньгам скільки?
– Дешевше за Форт
– Ок, заїду в тір до вас, поюзаю
– Завжди чекаємо
– Знайшов щось цікаве?
– Та ось тепловізори ізраїльські... Шо пачом?
– Вибачте, ми можемо лише державним органам продавати
– Так, панове іудеї, я канєчно, сліха, але ось товар і яка в нього ціна?
– Дивлячись для кого і скільки, а також параметри які цікавлять
– Іма шелі, ми ж не на Привозі!
– Ось вам візитка, наберіть і обговоримо
– Знаєш, з таким підходом в Києві справи не підуть в тебе, це я тобі як кошерний волонтер кажу
Ці, та інші діалоги на виставці «Зброя та безпека»
(с) Златкін