Вчора з величезним пафосом заступник міністра оборони Ганна Маляр та інші провладні ЗМІ активно вішали на вуха пересічних громадян новину про неабиякий «здобуток» старого маразматика Андрія Тарана, котрий підписав Рамкову Угоду щодо стратегічного партнерства між міністерствами оборони України та США

Вона начебто посилює взаємодію, окреслює шляхи просування, підтверджує непохитну підтримку та інші нічого не значущі словосполучення і формулювання.

Що таке взагалі Рамкова угода надає відповідь для чайників в юриспруденції й міжнародних відносинах та ж сама Вікіпедія: 

«документ, який визначає домовленість сторін про те, як буде відбуватися співпраця. Згодом ці домовленості мають втілюватися у конкретних договорах. Умови рамкової угоди не є остаточними і деталізованими»

Крапка.

Тобто, жодних практичних наслідків та зобов'язань вона не несе. Це просто декларативний документ ні про що.

Це як в Тіндері – пара фоток дівчини із зазначенням віку, місця проживання, якого чоловіка вона шукає і для чого: можна просто попити кави, а можна і свайпити далі.

Жодного договору про конкретну взаємодію ця Рамкова угода не несе.

І це подається під соусом «ах, які ми неперевершені, що підписали і тепер разом з США станемо огого!»

Насправді ж Таран виглядає тупо весільним генералом, який підписує декларативні бумажки, перерізає стрічки й проголошує баяністі жарти під час чергового тосту на безкоштовному фуршеті

Але мені тут намагалися на днях довести, що пані Ганна дуже розумна жіночка і пісець який профі в стратегічних комунікаціях... Якщо це дійсно так, то вчорашнє її повідомлення про Рамкову Угоду – банальна спроба презентувати українському народу тарілку лайна за вишуканий десерт.

Крім того, нагадаю, що конкретні договори про співпрацю між США та Україною в оборонній сфері вже давно існують! Без всіляких ваших «здобутків» в межах рамкових угод!

І цифра їм двадцять чотири. Мова і про постачання озброєння, і про спільні навчання, і про обмін секретними розвідданими, і про співпрацю в розробці нових технологій, і багато про що іще.

Але коли замміністра про них ніколи не чула та видає повідомлення типу «ура перемога», то стає незрозумілим, як вона взагалі опинилася на цій посаді і що там робить в міністерстві?

Пані Ганна, ви хоча б циркуляри читайте або загугліть, що було зроблено в оборонній сфері задовго до вас. Ви ж профі, а не якась там Юля Мєндель. Годі вже косплеїти Арестовича