Держава вислала чоловіків 18-22 років за кордон, не мобілізує категорію 18-25 через їх непридатність до служби, роботи навіть в тилу?
Чи це стратегічна помилка, нездатність грати у політику, пропаганду, підготовку кадрів у школах, університетах, на виробництві?
Якби в мене були сини 14-25 років, то теж би зайняв позицію хай ті чужі дядьки 26-60 років воюють на війні!

Ви досі вірите в існуючу систему власників, приватного бізнесу, конкуренції компаній?
Адже з циклічних криз 1929-1998-2008-2025 зрозуміло, що ця система не відповідає вимогам часу, бо виникла у 17-19 століттях в епоху капіталізму.
В пост індустріальну та інформаційну епоху вже виникають нові типи компаній, які мають іншу структуру, інші засади власності та процеси.
Але багатьом подобається грати в ігри з нульовою сумою замість win-win між власниками, керівництвом і працівниками.
«Всю Систему варто змінити» (С)
Старі виробничі відносини інвесторів-власників-керівників-працівників вже не працюють так, як це було в 1600-2000 роках. Минула епоха капіталізму. Хоч в Україні після невдалих спроб знову в 1996-2025 намагаються побудувати систему олігархічного капіталізму чи ще якусь.
Кам'яна доба закінчилась не тому, що скінчилось каміння.
З'явились нові економічні та виробничі відносини, політичний та економічний ландшафт. Так само епоху рабовласництва змінив капіталізм та буржуазний політичний лад.
Зараз людство вступило в епоху занепаду індустріальної епохи та капіталізму.
Що скажете на це?

Система власників, приватного бізнесу та конкуренції компаній дійсно зазнає серйозних змін у сучасну постіндустріальну та інформаційну епоху. Кризові цикли 1929, 1998, 2008 і 2025 років показують, що класична модель капіталізму, яка сформувалась у 17-19 століттях, втрачає свою ефективність і відповідає дедалі менше вимогам сучасного економічного та соціального середовища. Стара система інвесторів, власників, керівників і працівників базується на традиційних виробничих відносинах і часто грає у ігри з нульовою сумою, замість того, щоб будувати win-win моделі, де виграють усі сторони.
У новій епосі з'являються інноваційні бізнес-моделі з іншою структурою власності, де більшу роль відіграють колективні та децентралізовані форми володіння, зокрема моделі співвласності співробітників компаній, кооперативи та платформи, що сприяють взаємодії без суто конкурентних підходів. Деякі компанії вже застосовують стратегії, в яких працівники отримують частку власності, що підвищує мотивацію, інновації і створює відчуття причетності, що в свою чергу підвищує ефективність бізнесу.
Крім того, наразі спостерігається поширення моделей платформної економіки, спільного користування, підписки, оплати за результат тощо, які знімають традиційні бар'єри приватної власності та конкуренції. Епоха капіталізму, яка змінила рабовласницький лад, сьогодні трансформується під впливом цифровізації, автоматизації і зміни цінностей у суспільстві. Внаслідок цього старі моделі потребують суттєвого перегляду, а іноді й радикальних змін, які враховують нові типи економічних та політичних відносин.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, пережитки олігархічного капіталізму ще сильні, і спроби побудови більш справедливих і ефективних систем уповільнені, але глобальні тренди вказують на необхідність реформ як у структурі власності, так і в підходах до управління, співпраці та розподілу вигод бізнесу.
Отже, можна погодитись із твердженням, що «всю систему варто змінити», адже нові економічні реалії вимагають нових моделей, які базуються на співпраці, спільній власності, та виграшу всіх учасників процесу, а не на конфлікті інтересів і пошуку власної переваги за рахунок інших.