Пост-СРСР вже 30 років намагається змавпувати США.

Але культура не передається, не копіюється. Тому чуваки емігрують в США, Каліфорнію.

За 28 років на теренах колишнього СРСР номенклатура, суспільство намагались скопіювати американську модель.

Запрошували консультантів, експатів, професорів, читали і перекладали книги. Відправляли емігрантів, «шпигунів», чиновників, туристів для запозичення досвіду.

Вдалось створити ерзац класу буржуазії — олігархів шляхом «дикого капіталізму», первинного накопичення капіталу як вони його собі уявляли.

Запобіжник у вигляді середнього класу створити не вдалось, цей процес в США, Канаді, Європі тривав з 1930-х по 1970-ті.

Повсякчас виникають конфлікти між класами та інститутами старої радянської і нової «пострадянсько капіталістичної» систем.

Конфлікт на рівні ідеологій між носіями соціалістичної та капіталістичної концепцій.

Люди різних культур, концепцій відмовляються, не можуть порозумітись.

P.S. В XIX, XX століттях в різних державах провід, керівництво служили класам буржуазії(капіталістичні), номенклатури(соціалістичні).

За минулу тисячу років не було жодної країни, де влада служила б народу, Батьківщині.

Так, в багатьох ідеологіях вказують на служіння народу, нації, Батьківщині. Але це лише гасла, технології, інструменти влади.

Влада завжди служить вузькому правлячому класу в 0.1-1% населення.

P.P.S. За СРСР у багатьох були діди, баби, які тримали корів, свиней, курей, вирощували городину. 90% їжі вирощували в натуральному господарстві.

Це найкраще, що було 30-40 років тому. Були живі родичі, які не пережили перебудову, реформи останніх 35+ років.

У людей ностальгія не за державою, а за сім'ями, рідними, стосунками, які були більше 30 років тому. На державу всім було насрати, головне щоб вона не зачіпала, не втручалась.

у 70-80-х руки «держави» не всюди доходили. В республіках вже був свій «мікрокосмос», більшість людей знайшли свою «зону комфорту» знали входи/виходи в систему. Могли дістати їжу, одяг, житло, тощо.

Інфраструктуру оновили у 70-80-х. Тому населення звикло.

Щоб збагнути настрої у маленькому військовому містечку і навколишніх селах варто послухати «Чиж» «Солдат на привале».

Хто правлячий клас в Україні, хто і в чиїх інтересах створює і керує процесами? Як влаштована ця держава, чим вона є для нас? Ми навчились її використовувати у власних інтересах чи навпаки «держава» використовує нас?

Якщо розглядати сучасну державу як УРСР 2.0, уламок СРСР, то є позитивні моменти. Деякі процеси прискорились. Добре це чи ні залежить від інтересів.