Щодня ми чуємо про повномасштабне вторгнення російських військ на нашу територію. Он, міністр оборони Резніков вже і дату визначив – початок січня 2022р. І в це й же час в Києві повідомляють про відкриття головної ялинки країни 19 грудня.

Все це насторожує. Хіба так поводить себе влада перед обличчям такого масштабу небезпеки? Чи такими мають бути дії політиків, чиновників, правоохоронних органів?

Дивно якось все це, не знаходите?

Як поводитися у разі масштабної війни?

Уявімо, що дійсно, масштабна війна на порозі. Де головна ялинка ми всі точно знаємо, але де бомбосховища і хто знає як туди добратися? Хтось цим переймався протягом хоча б останніх пару років? Нас вже повідомили про свята в столиці, але де системи оповіщення по країні? Вони взагалі працюють? Громадяни проінформовані про свої дії у разі війни, надзвичайної ситуації? Що робити, якщо вимкнули світло і не працює інтернет? Звідки отримати інформацію? Хтось розробив, реалізував, поширив хоч якусь «методичку» для людей? Діти і вчителі в школах та садочках знають, що робити у разі хоч чогось? Ні. Нічого подібного не існує. А таких запитань дуже багато, правда, відповідей на них й досі нема.

Колабораціонізм чи спроба вижити?

А далі без сміху і без свят. Ми знаємо, що на окупованих територіях громадян України, які співпрацювали з ворогом будуть судити і, можливо, за колабораціонізм. Але ми знаємо, що багато людей там залишилися від безвиході та й закон про колабораціонізм й досі не прийняти ні стара, ні вже нова влада. А тому пересічний громадянин не розуміє, що з ним буде, якщо прийде ворог і, не дай боже, хоч на день, захопить його дім.

Дійсно, а якими мають бути дії громадянина? Що дозволяється в умовах оголошеної війни, окупації тощо, а що заборонено? Що є порушенням закону, а що спробою вижити? І щоб ніхто не шукав зради в цьому пункті наведу пару прикладів:

Які права і потреби людини забезпечуються згідно міжнародних норм, які дії будуть визнаватися зрадницькими. Люди повинні мати хоч якусь уяву про це, щоб не втрапити в халепу.

Як і хто забезпечить їжею?

 На випадок війни чи надзвичайної ситуації в державі існує державний резерв, який має бути заповнений відповідно нормативних документів зерном,  продуктами харчування, паливом, та іншими необхідними засобами. Наш же державний резерв навіть не фінансувався в 2021р., зерно в ньому зберігається ще з 1998р., а чи є паливо взагалі не відомо, оскільки звіту за 2020р. взагалі не існує. Якщо відбуваються якісь приховані маневри по заповненню державних комор — тоді це крута спецоперація. Але щось підказує, що навіть тих мордатих мишей, які раніше з'їли державне зерно, ніхто не покарає, не кажучи вже про щось масштабне.

Тож хто і чим годуватиме населення у разі війни залишається не відомим. 

А якщо паніка?

Скептики чи захисники влади можуть мені дорікнути у розганянні паніки, тому одразу відповім. Краще тиждень обговорень активної підготовки до воєнних дій усім суспільством і проведення цієї підготовки, ніж жити «аби було», а потім понести колосальні людські втрати через бездіяльність, недолугість і страх втратити пару відсотків рейтингу.

Те, що суспільство й досі не готове, не мобілізоване, розхитане і не згуртоване – це вже злочин проти національної державності. Але ніколи не пізно владі почати виправляти свої помилки, тим паче, що кожна з них – це людські життя, які завтра країна може втратити.

І наостанок.

Можливо, ніхто і не збирається нічого робити в державі, бо знає, що не доведеться виконувати?… Але тоді це вже інша історія, яка теж матиме серйозні наслідки.