Виконаю частково роботу, яку мало проробити РНБО разом із прийняттям рішення — спробую відповісти на найбільш поширені питання максимально просто і зрозуміло. Для цього спершу введемо декілька аксіом, які принципово важливі для моделі:
- українська влада — суперник російської
якщо ви вірите, що «Порошенко нас зливає», що «злочинна влада підігрує Кремлю», або «Порошенко знищує патріотів» — не витрачайте свій час. залиште свої контактні дані — їх оперативно передадуть СБУ
- свобода людини закінчується там, де починаються права іншої людини
дуже дуже базовий юридичний принцип, діє ще з часів Римського права. якщо Ви не приймаєте це — отже слова «закон» чи «громадянство» для Вас нічого не означають. алгоритм дій описаний вище
- Україна в стані відкритого конфлікту з Російською Федерацією
так, формально у нас немає війни. можна сперечатись про юридичні формулювання, доцільність введення воєнного стану, стратегій і багатьох інших моментів, але не визнавати що агресія зі сторони РФ існує — це абсолютно безглуздо, враховуючи кількість доказів
Окрім цього, нам знадобиться універсальне правило логіки — modus ponens, яке формулюється наступним чином:
- якщо твердження Б є наслідком твердження А і твердження А виконується — то виконується і твердження Б
Це абсолютно очевидно всім, але грамотно користуватись цим правилом, на жаль, вміють далеко не всі.
Почнемо:
1) Навіщо вводити санкції?
Україна в стані відкритого конфлікту з Російською Федерацією. В будь-якому конфлікті задача кожної зі сторін — максимально ослабити протилежну і досягти своїх цілей. Для цього використовуються самі різноманітні інструменти. Основні фронти протистояння зараз чотири: інформаційний, дипломатичний, військовий і економічний. Кожен із них надважливий. Санкції — це інструмент економічного тиску на суперника. Враховуючи що українська влада — суперник російської — вона ввела санкції щодо величезного списку фізичних і юридичних осіб із Російської Федерації, в тому числі щодо двох великих російських соцмереж. Водночас, санкції щодо соцмереж і ряду російських ІТ-компаній — це ще і автоматично боротьба на інформаційному фронті.
2) Чому на інформаційному?
Тому що у світі, окрім грошей, є багато інших ресурсів. Серед них є два дуже принципові — дані і комунікаційний вплив. Дані дають можливості для статистичного аналізу, який робить рішення ефективнішими. Комунікаційний вплив керує вчинками людей, а оскільки людські дії та емоції — це також потужний ресурс — то і засоби комунікації самі по собі стають ресурсом. Отже за цим також треба слідкувати.
ІТ-продукти, в тому числі соцмережі, збирають дані про користувачів, які потім можуть використовуватись ворогом. Навіть якщо ви особисто нічого секретного в соцмережі не розміщуєте, все одно ваші взаємозв'язки з іншими користувачами чи уривки інформації дозволяють вдосконалити модель аналізу і ефективніше моделювати поведінку на інших користувачів та, відповідно, якісніше на них впливати. Окрім того, ІТ-продукти збирають величезну кількість інформації, про яку ви навіть не задумуєтесь, але яка надважлива
Окрім того, ІТ-продукти не лише збирають інформацію, а і видають. І від того як вони це роблять — залежить ваша реакція, а отже і ваші подальші дії. Стрічка новин в соцмережі за необхідності може формувати вам картину світу, яка потрібна ворогу. Це не обов'язково будуть заклики до повалення режиму, це може бути безнадія, байдужість, сумніви, нестача інформації, її неконкретність тощо.
3) Гаразд, припустимо. Але це мої особисті проблеми, ви не можете мене обмежувати. Чи не так?
Не зовсім так. Тут необхідно зрозуміти дуже просту річ — користуючись російською продукцією — ви підставляєте не лише себе, а і інших громадян. А кожен має право на безпеку — дуже базове право, яке порушувати ніхто не має права. Тому тут ваші права і свобода закінчуються, і, як наслідок, обмежуються. Це не робиться різко і насильно, бо примус працює неефективно, значно краще переконати людей і тому про ті ж соцмережі Служба Безпеки України попереджає і роз'яснює деталі вже протягом трьох років. І тому вже другий день вся блогерська спільнота намагається роз'яснити ситуацію з різних позицій, щоб кожен зміг прийняти виважене рішення. Просто слід розуміти що громадянство — це не лише про права, а і про обов'язки.
Мені особисто дуже хотілося б, щоб кожен міг робити абсолютно все, що для нього комфортно. Але, на жаль, нам не пощастило з сусідами і, знову ж таки на жаль, не всі це відчули.
4) А що з економікою? Навіщо забороняти російську продукцію, якщо вона не здатна зашкодити?
Тут є декілька причин. Перша і основна — за продукцію ми платимо гроші, частина яких згодом йде на сплату податків в Російській Федерації і використовується для підтримки агресії, тобто ми самі ж платимо за кулі, які потім в нас полетять. Є безкоштовна продукція, ті ж електронні скриньки, чи соцмережі, але ми з ними вже розібрались. Безкоштовний сир лише в мишоловці.
Є ще дві, менш помітні причини. Одна — це протекціонізм — тобто захист вітчизняного виробника від іноземної продукції. Справа в тому, що є багато галузей, де вітчизняні підприємці з тих чи інших причин не здатні конкурувати з іноземними. Тут можна довго дискутувати, наскільки це правильно, чи стимулює розвиватись і т.д., але коли питання стоїть між своїм і чужим — тут дискусії можливі. А от коли між своїм і ворожим — тут дискусія виглядала б досить дивно.
Окрім того, в деяких сферах, російська продукція має монополію, і тому можливості конкурувати з нею в цих сферах без прямого втручання держави — мінімальні. Окрім економічного ефекту, такі монополії ще і дуже небезпечні з військової точки зору, тому що у випадку ескалації конфлікту цілі сфери економіки можуть бути паралізовані зовні.
5) Заборони все одно можна обійти, це все безґлузда витрата ресурсів.
Так, обійти можна будь-яку заборону. І так, є ефект, що заборонене — більш заманливе для людини. Однак:
- заборона не стосується користувачів, вона направлена на провайдерів — постачальників послуги з надання доступу до Інтернету. користувачам прямо не заборонено обходити перешкоди
- це потрібно робити. для цього потрібно використовувати певні технічні рішення, що сприятиме обізнаності нації в ІТ-питаннях, а також частково збільшить навантаження на сервери російських сервісів
- байдужим тепер залишитись не вийде, як і робити вигляд, що все нормально
- держслужбовцям обійти не вдастся, пророкую, що за це будуть серйозні покарання. І це дуже позитивно
- ресурсів на це витрачено не так багато, як деякі намагаються показати. Для провайдера заблокувати окремі домени — це досить проста задача
6) Наші підприємці також постраждають, багато з них зав'язано на російську економіку.
Так, постраждають. Так, їх не попередили, влада могла спрацювати значно краще. Але людей із Донецької та Луганської області також не попереджали, коли почалась війна. Водночас, хотілось би нагадати що хто хоче — шукає можливості, хто не хоче — шукає причини. І я впевнений, що хороший бізнес зможе переорієнтуватись, а от для Російської федерації наш ринок в цих сферах — закритий.
Хоча насправді мені також було б цікаво побачити детальний аналіз позитивних і негативних економічних ефектів цього рішення.
7) Чому лише тепер?
По-перше не «чому лише тепер?», а «нарешті! чому так довго думали?»
По-друге, це запитання не до мене, у Адміністрації президента є контактний центр. Також в Україні діє закон про доступ до публічної інформації і будь-яка інформація від державного органу, на якій немає грифу «секретно» повинна бути надана у відповідь на ваше звернення протягом 10 днів. Я особисто вважаю що це треба було робити одразу з початком агресії, в 2014 році, це було б краще сприйнято і вже дало б результат. Але водночас розумію що могло бути безліч причин, які не дозволяли це зробити раніше
8) Чому не заблоковані інші сфери впливу Російської Федерації: мобільні оператори, агенти в банківській сфері, РПЦ?
Знову ж таки, не експерт, не знаю. Припускаю що з часом дійде черга і до них. Наслідки таких масштабних заборон завжди важко передбачити і змоделювати. Лише додам щодо РПЦ — релігійні організації зачіпати — собі ж дорожче. Це питання зникне з часом саме по собі, прискорити процес можна вплинувши на об'єднання українських церков, проводячи просвітницьку роботу серед населення і тиснучи на парафії РПЦ юридичними методами в сфері фінансів, оскільки порушень там безліч. Пряма заборона, як на мене, не найкращий вихід
9) Коли Порошенко продасть Ліпєцку фабрику — я піду з Вконтактє!
Напишіть про це на його сторінці. Можете створити петицію чи відправте звернення.
Суть же в тім, що він, як і ви, користуючись ВК, не порушує законів і це лише питання моралі. Подайте президенту гарний приклад, зробіть перший крок. Тим більш, що є люди, які вже пішли на значно більші жертви. Є мільйони волонтерів, сотні тисяч хлопців і дівчат захищали країну і ваш спокій, мільйони платять податки, аби підняти державу. Відмовитись від соцмережі — це дискомфортно, але це ваш внесок у спільну перемогу. У кожного свій невеличкий фронт
10) А де мені слухати безкоштовно музику?
Безкоштовно — ніде. Музика — це результат чиєїсь роботи, а зусилля повинні бути винагороджені. Тому більшість якісної музики щось коштує. У всьому світі результати інтелектуальної чи творчої діяльності людини захищені законом, лише в пострадянських країнах це видається чимось дивним. Але це дуже справедливо, вам же було б неприємно, якби ви щось створили цінне, вклали в нього кучу зусиль і натхнення, а потім хтось просто скопіював це і почав би на цьому заробляти? Саме цим і займаються російські піратські сайти, серед яких і їх соцмережі. Саме це і є ваша «безкоштовна» музика.
ціни на платну музику доволі демократичні
11) Які є альтернативи?
Не зможу назвати альтернативу до всієї продукції, що потрапила під санкції, однак можу підказати з найбільш поширеними (не на правах реклами) і дати декілька порад. Посилання не даватиму, сподіваюсь, шукати в Інтернеті вже всі вміють:
- соцмережі — роль ВК чи Однокласників чудово виконує facebook. Він одразу здається незручним і дивним, але чудово вміє підлаштовуватись під користувача і має чимало переваг. Є twitter — він працює трохи в іншому форматі, скоріше як дуже зручна стрічка новин з коротких чітких повідомлень. Є ще ряд менш популярних, досліджуйте
- електронна пошта - є безліч досить якісних і безкоштовних (для персонального користування) сервісів. Я особисто користуюсь gmail вже протягом більш як 15 років, ні разу не шкодував. Є і українські, і іноземні, вибір величезний — взагалі не проблема
- музика — цю роботу вже за мене виконали http://24tv.ua/zakrittya_vkontakte_de_sluhati_muzi... — читайте
- сервіси Яндексу (карти, таксі, погода, тощо) — всі аналогічні сервіси є в google. Вони здебільшого більш якісні. Але не завжди, все ж Яндекс вкидав у розвиток своїх сервісів в Україні абсурдно великі ресурси (задумайтесь, навіщо). Впевнений, зі збільшенням попиту, google здатен зробити не гірше. В окремих напрямках є ще багато інших гравців
Весь світ спокійно обходиться без російських сервісів — думаю ми також справимось.
12) Що особисто я можу ще зробити?
- відмовтесь від продукції РФ, поспілкуйтесь про це з друзями, переконайте їх
- візьміть собі за звичку перевіряти маркування товарів в магазинах. намагайтесь уникати російської продукції
- аналізуйте інформацію. пройдіть курс критичного мислення, це корисно кожному громадянину, і не зайве в особистому житті
- будьте проактивними. розвивайтесь і розвивайте
- поширте це. або напишіть свої конструктивні роздуми на цю тему. це — декларація цінностей, і тому це дуже важливо. Як на мене, головне завдання закону — не заборонити щось, а змусити задуматись кожну людину про свої пріоритети
У кожного свій фронт. А разом — переможемо!
