Про наболіле.
Останні декілька місяців спостерігаю засилля гасконців в українському сегменті фейсбуку. Що не коментатор — то Д'Артаньян.
Абсолютно всі дискусії зводяться до дуже простих шаблонів:
- я знаю краще за тебе
- мій кандидат кращий за твого
- ви всі нічого не розумієте
- ти не підтримуєш кандидата n? як так можна?
- ти цього не розумієш? це діагноз
- не за Порошенка — зрадофіл і агент Кремля
- за Порошенка — корупціонер і просто даун
Ну, ви всі це бачите щодня. Фейсбук ніколи не був конструктивним місцем, однак те, що відбувається зараз — виглядає дуже загрозливо. Всім абсолютно байдуже що буде в результаті, головне показати що вони янголи. Байдуже що буде з країною. Байдуже про що мала бути дискусія. Головне показати що ти кращий за інших.
Частково це провина політиків. Більшості хвалитись нічим, можна лише мірятись тим що інші ще гірші. На цьому стоїть більшість виборчих кампаній.
Визнати помилку? — Це як взагалі?
Спробувати прийняти позицію іншого? — То вони ж нічого не розуміють
Десь так само хрестоносці йшли в Священну Землю переконувати мусульман. А потім дивувались що ті ображаються. Мусульмани, до речі, збирали джихади десь з такою ж ефективністю. Тому Єрусалим й досі, по суті, розділений.
Трішки теорії. В дискусії на фб можуть бути дві цілі: разом наблизитись до істини (в ідеалі), чи спробувати переконати опонента в своїй правоті. Чи наближає аргументація в стилі Д'Артаньяна хоча б до однієї з цих цілей? Скоріше навпаки.
Сьогодні мене, в цілому прихильника Коболєва один з коболєвоботів примудрився переконати що мабуть таки Гройсман має рацію (о Боже, серйозно, я це написав?). Він дуже старався. Він не почув моє уточнююче запитання, він написав кучу шаблонних фраз ні про що, потім показав мені що я не маю жодного морального права перепитувати про його позицію і відправив мене в лікарню. Чи наблизились ми до істини? Взагалі ні. Чи переконав він мене в своїй правоті? Скоріше навпаки.
Не раз зустрічав в коментарях фрази із серії: «я б проголосував/проголосувала б за Порошенка, якби не агресія порохоботів». Подібне можна сказати і про фанів інших кандидатів, хоча порохоботи дійсно частіше за інших (суб'єктивно, можливо) перегинають палку. Так, я сам серйозно розмірковую над еміграцією у випадку перемоги когось з двох інших лідерів перегонів, однак я не кидатимусь на людей через те. Ми маємо те що маємо, це наша спільна провина і лише разом ми можемо розібратись з ситуацією. Маємо на те майже місяць.
Ви хочете допомогти своєму кандидату і переконати когось? Алгоритм дуже простий:
1) Стаєте перед дзеркалом і тричі повторяєте мантру «я можу помилятись»
2) Читаючи коментар, уявляєте що по той бік екрану сидить інша людина. В якої може бути інший життєвий досвід, якісь свої страхи і проблеми. Пишете коментар відповідно
3) Людина напроти вас сумнівається. Не тисніть на неї. Дайте відчути що вона в безпеці і що ви приймете будь-яке її твердження. Спробуйте почути її аргументи. Якщо не згодні — вкажіть чітко з чим саме. Не наполягайте.
Чудовим початком діалогу може бути:
- «мені здається ця інформація може бути для вас корисною»
- «мені здається, я помітив незначну неточність в ваших міркуваннях»
- «чи правильно я зрозумів вашу думку?»
Чудовим завершенням:
- «я вірю що ви розумієте що робите»
- «готовий прийняти будь-який ваший вибір»
- «буду вдячний, якщо ви прислухаєтесь до моїх аргументів»
- «не дивлячись на відмінності в поглядах, я вірю що у нас одна ціль»
Ну і два додаткові лайфхаки:
1) Уникайте узагальнень. Не всі, хто підтримує Зеленського — безвідповідальні мудаки. які косять від армії. Серед них багато людей, які дезінформовані і не бачать іншої можливості змінити країну на краще. Не всі юлефани тупі. Не всі порохоботи — латентні корупціонери. А навіть якщо і всі — вказавши на це — ви нікого не переконаєте
2) Постійно нагадуйте собі для чого ви пишете той чи інший коментар. Переконати? Донести до інших важливу інформацію? Чи просто показати що ви красунчик? В останньому випадку — краще зробіть селфі чи купіть шоколадну медальку.
Нам жити в цій бісовій країні. Разом із людьми з іншою позицією. У нас надто багато зовнішніх ворогів, щоб розколювати суспільство ще і зсередини. Можливо завтра разом з прихильником Зеленського вам доведеться разом діяти в партизанському загоні в боротьбі проти мокшан. Можливо за рік ви будуватимете спільний бізнес з нинішнім прихильником Тимошенко. Ми не знаємо майбутнього, ми можемо лише пробувати його прогнозувати, виходячи з свого суб'єктивного досвіду. Те ж саме робить людина на тій стороні екрану.
Ну і наостанок, чому я порохобот, хай навіть настільки нетиповий. Моїм улюбленим героєм в «Трьох мушкетерах» завжди був Рішельє. Ну тому що чувак впевнено, послідовно, не зважаючи на те, що про нього думають крикуни-гасконці, робив свою справу на благо держави. Кого запам'ятала історія — ви знаєте. Тому що витягувати шпагу на кожному перехресті, не думаючи про наслідки, може кожен. А, закотивши рукави, мовчки чистити Авгієві стайні — ні.
І краще я особисто буду мудаком-зрадником в цілій успішній країні, ніж кришталево-чистим відповідальним громадянином округу РФ.
І так, не дивлячись на можливі відмінності в поглядах, я вірю що в нас одна ціль.
