«Я люблю Третю штурмову» –
Знаєте, чому це мій улюблений слоган за останні півроку?
Я не служу безпосередньо в «Трійці», а є одним з прикомандированих до них, що дало мені можливість оцінити їх роботу трішки зі сторони. Раніше ставився до них з скептицизмом вважаючи занадто «розпіареною», тепер хочу виправити цей недолік😉
До того, як потрапити до «трійки», наш підрозділ уже мав досвід роботи з іншими частинами під Кураховим. Тоді силами нашого батальйону ми закривали «дірку» цілої бригади, яку на даний момент вже розформували. Ми «стікали кров'ю» втрачаючи кращих бійців, але Ми — тримали свої рубежі. Цей досвід допоміг мені пізніше побачити різницю в організації взаємодії та бою.
Раніше до 2022 року, у «іншому» цивільному житті я мав честь працювати тренером з комунікації та командної взаємодії у складі команд Школа тімбілдінгу та «Консалтінг Ігри Тренінги». Серед компаній з якими я працював були Vodafone, дилери Toyota, Renault, Citroën, KIA, низка українських IT-компаній та інші компанії. Я навіть був тренером тренерів Національної поліції України.(Можу підтвердити грамотою 😃) Тому як працює та повинна працювати команда знаю.
А як депутат та голова депутатської комісії Рівненської міської ради перед повномасштабним вторгненням, я мав змогу бачити та вивчати процеси управління містом. Цей досвід дозволяє мені оцінювати організаційні процеси «тройки» з іншої перспективи.
Тепер до суті.
Чому я люблю Третю штурмову?
Я люблю Третю штурмову за:
Турботу про людей. Жоден наш боєць не заходить на позицію без належного навчання, перевірки знань, навичок та аптечок. Вони дають нам можливість провести польові навчання та налаштувати період адаптації бійця. За потреби залучаючи їх інструкторів. Навіть у найскладніші моменти на фронті людей не кидають «з коліс» на СП чи ВП.
Я люблю Третю штурмову за:
Організацію та взаємодію на вогневих позиціях. Планування та організація бою нагадує симфонію. Ти чуєш це по «радейці», бачиш на «стрімах». Спокійні голоси керують «хаосом» бою, залучаючи необхідні засоби та людей. Це справжнє мистецтво.
Я люблю Третю штурмову за:
Логістику та організацію тилу. Для підтримання боєздатності потрібні не лише набої та сухпай. Необхідні генератори, рації, Starlink, Ecoflow, БК, Вебасти (для обігріву взимку), дошки, колоди, плівка, скоби. І все це потрібно не лише дістати (що ми здебільшого робимо самі за допомогою своїх тиловиків та волонтерів), а й доставити. Це вимагає злагодженої взаємодії, налаштування зв'язку, контролю частот, простору, зон. Важливо перевіряти, щоб маршрути не перетиналися, не допускати скупчень та прикривати все РЕБами. Це працює як годинник чи оркестр. Гарно.
Я люблю Третю штурмову за:
Прогноз та мислення наперед. Банальний приклад: багато хто знає, що «дороги – це кровоносна система війни та економіки». Керівництво «Трійки» залучає компанії для ремонту доріг у своїй зоні відповідальності, контролюючи швидкість та якість виконання робіт. Це далекоглядність, що мене вражає.
Я люблю Третю штурмову за:
Їх інженерні служби. Я бачив, як вони організовують та ремонтують шляхи, переправи, роблять захист від ФПВ та виконують інші інженерні роботи на своєму напрямку. Це вражає професіоналізмом.
Я люблю Третю штурмову за:
Технічний розвиток та постійний рух вперед. Будь-яка новинка тут швидко підхоплюється та тестується. Ремонтні майстерні та лабораторії налаштовані так, щоб на місці вирішувати проблеми від ремонту озброєння до ремонту БПЛА різних типів. Це показує їхнє прагнення до ефективності.
Я люблю Третю штурмову за:
Організацію медичної служби. Навчання. Забезпечення. Евак. Тут без деталей. Але знайте. Служба налагоджена як годинник.
Я люблю Третю штурмову за:
Людей, з якими познайомився та маю шанс познайомитись і спілкуватись. Вони різні за характером, мотивацією та досвідом, але водночас вони цілісні. Від «піратського» вигляду молодих айтішників до досвідчених адміністраторів елітних ресторанів Львова, які взяли до рук зброю. Від «останнього строковика 2013 року, а нинішнього крутого взводника» до колишнього ремонтника побутової техніки, а нині одного з найкращих мінометників на цьому напрямку. До речі, близько 90 відсотків цих людей були «ненароджені для війни». Тут тебе оцінюють по твоїй компетенції, а не посадах чи званнях. Компетентний старший солдат чи молодший сержант може командувати та вчити «досвідченого» лейтенанта-майора.
Я люблю Третю штурмову за:
Здорову внутрішню конкуренцію між підрозділами та взаємоповага між бійцями та командирами. Це створює атмосферу постійного вдосконалення та підтримки.
Я люблю Третю штурмову за:
Їх менеджерів та маркетологів. Їхній пошук та залучення людських, матеріальних та інформаційних ресурсів заслуговують на повагу.
Чи є у них проблеми?
Так, проблеми та мінуси в «Трійці» є. Вони такі ж, як і в інших підрозділах ЗСУ та НГУ:
* Нестача людей.
* «Зальотчики» є всюди 😉. Правда їм тут важче)
* Проблеми «росту» організацій, коли потрібно розподіляти кваліфіковані кадри «тонким шаром» по всіх підрозділах.
* Налаштування комунікацій між власними та прикомандированими підрозділами.
* Нестача техніки та засобів, оскільки «Трійка» активно воює і засоби втрачаються.
Звичайно це все поверхово і я не берусь за детальний аналіз. Але мене це мотивує та змушує розуміти Що у нас є здорові сили для оздоровлення ЗСУ та фронту.
Прошу не ображатись інші підрозділи ЗСУ.
Я просто ще не мав змоги служити з Вами. Але я знаю про багато бригад, які виконують свою роботу якісно, впевнений, що навіть з меншими ресурсами, ніж у «Трійки», і саме на їхніх плечах тримається вся лінія фронту.
Я пишаюся своїм полком, де зараз проходжу службу та від якого прикомандирований до «Трійки». Я пишаюся людьми, які служать поруч зі мною. Я пишаюся служити в одному з найкращих підрозділів 169-го Навчального центру «Десна».
Але...
Якщо мене запланують кудись перевести без моєї згоди та бажання, в бригаду яка не надто ефективна, то я «піду в СЗЧ», щоб мати змогу прийти в рекрутинговий центр «Трійки».
Бо я люблю Третю штурмову!