site.ua
член клубу

«Представникам ІТ-індустрії запропонували створити Фонд розвитку людського капіталу, який наповнюватимуть за допомогою додаткового податку. Керуватимуть фондом самі ІТ-підприємці».

«Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов … запропонував запровадити спеціальну можливість оподаткування ФОП, які працюють в ІТ сфері. Так, Верланов запропонував ввести податок на розвиток людського капіталу. Ставку податку запропонували на рівні 1% у 2020 році, однак він має зрости до 5% у 2024 році. Новий податок сплачуватимуть на додачу до 5% єдиного податку та ЄСВ.»

http://bit.ly/2jZD6Nd

Так само, як у краплі води відображається океан, у даному кейсі відображається масштаб сприйняття урядом наших реалій з їх можливостями та викликами. Ситуація з ініціативою досить багатогранна. Спробуймо озброївшись елементарним зоровим глуздом її структурувати та зробити вірні висновки.

По перше, будь який бізнес, а тим паче, прибутковий, має платити податки. Податки – основа держави. По друге, схеми ухиляння від податків є поганою практикою. Нечесно виходить, коли ритейл та ресторатори можуть вийти в ФОПи, а виробничники – не завжди. По третє, уряд завжди зацікавлений наповнювати бюджет і навряд чи бажання вводити нові податки можна в ньому побороти. По четверте, будь-який бізнес буде опиратись будь-яким найменшим податкам та максимально їх мінімізувати.

Така буденність життя.

Але, щоб податки сплачувались з мінімальним опором, вони мають бути 1) прозорими, 2) зрозумілими і 3) простими у адмініструванні. Що ми маємо в нашому випадку? «Цільовий» податок з ІТ... на розвиток самого ж ІТ. І якщо це все ж податок, то за урядом залишається нормативна база, як і організація його збору та подальшого розподілу. Це певний об’єм роботи. Чого лише вартує останнє питання – розподілу. Кому, скільки та на яких підставах? Далі «Фонд розвитку людського капіталу» – як привабливо звучить! Але є декілька але. По перше, чому такою радістю нагородили саме ФОП-ів ІТ-шників? Решта не потребує розвитку «людського капіталу»? Чи з ІТ-шників простіше зібрати? По друге, які підстави дала ІТ-спільнота думати, що їм потрібна допомога уряду у розвитку її кадрової бази? Кожен найменш притомний університет з технічними та фізико-математичними спеціальностями має філії ІТ компаній. Існує маса онлайн курсів та навчальних центрів вже від самих ІТ-компаній. В поточній ситуації кожен випускник школи, що склав ЗНО з математики хоч би на130, має всі можливості отримати і спеціальність, і гарну роботу в ІТ-сфері вже за 3-4 роки. ІТ-бізнес вирішує ці проблеми 1) давно, 2) успішно, 3) самостійно і не потребує жодної допомоги уряду.

Що матиме уряд з цим податком натомість? Проблему з адмініструванням як збору, так і розподілу цього податку, нуль коштів собі на таку важливу кожному уряду соціалку, та, на додачу – гучний суспільний резонанс!

Родзинка на тістечку: податок позиціонується як… добровільний! Згадуємо радянський анекдот:

«– Товариш прапорщик! Ваш наказ виконано!

– Так я нічого не наказував!

– А я нічого не робив!»

Хтось тут бачить якесь раціо? Я бачу лише панічну генерацію ідей задля заповнення ідейно-змістової порожнечі.

ми у телеграм https://t.me/prosvita_challenge
ми у фейсбук http://fb.me/Prosvita.Challenge

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація