Кілька років обіймала вигадану посаду та отримувала заробітну плату з бюджету. Її звинувачували у недбалому відношенні до секретних службових документів, які кудись «містично» зникли, а у покарання — лише догана. Це професійні досягнення колишньої керівниці Апарату урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату КМУ Сігріянської Віри Олександрівни.
Чиновниця була фігуранткою кількох гучних скандалів.
Крим того, що вона загубила документи із грифом «для службового користування», втрата яких могла призвести до витоку службової інформації, Сігріянська, зі слів волонтерів, була причетна до розкрадання гуманітарної допомоги.
як стверджували представники громадської організації «Инициатива Е +», після того, як вони відмовилися давати хабарі за розмитнення призначених для бійців АТО автомобілів з Європи, саме Сігріянська заблокувала діяльність їх організації. Кілька десятків машин застрягло на митниці та не доїхало вчасно до військових. Та ж сама схема – з гуманітарними вантажами.
Деякі волонтери стверджували, що коли вони відмовилися співпрацювати з чиновницею, то їх вантаж навмисно блокували, а потім починали надходити погрози, що проти них відкриють кримінальні провадження. Звісно, що особисто Сігірянська нікому не погрожувала. Це робив її «представник» Вадим Петров, коріння якого до речі тягнуться з росії. Там він має тюнінговий бізнес.
Не виключено, що кошти, які мали піти на допомогу учасникам АТО та українцям, які постраждали від війни, осіли на приватних рахунках Сігірянської та її поплічників.
Але відповідальності за фактичне мародерство чиновниця не понесла.
Чому? Мабуть через міцний «дах» над антикорупціонеркою.
Іншого пояснення, чому правоохоронні органі не звертали увагу на придбану під час держслужби коштовну нерухомість у Скандинавії (квартира у Швеції), бізнес-зв'язки антикорупціонерки з РФ (у Віри Олександрівни є майно на тимчасово окупованих росією територіях, також вона є засновницею ТОВ «КОМПАНІЯ „ОМЕГА-СЕРВІС“„, яка зареєстрована у Севастополі немає.
Не дивно, що з таким «яскравим» досвідом та міцною підтримкою, діяльність Віри Олександрівни продовжується.
Але, як кажуть в НАБУ, «завітаємо до усіх»