Давня українська традиція славлення героїв, які віддали своє життя за світоглядні позиції, за волю України, має глибокі слов'янські, православні корені. Бо подвиг, який вчиняли такі воїни, Небо оцінює як самопожертву, яка, по відходу, піднімає їх душу в Праву. Сама ж самопожертва нагороджується можливістю швидкого повернення душі у Яву, через реанкернацію (реінкарнацію), щоб пройти незавершену дорогу явленного життя.

Для світлих душ рівнів Яви (до рівня +14), які вчиняють самопожертву, з відходом у бою за світоглядні цінності, за народ і землю, в Світлому Ірії означено спеціальні ірійні рівні. Це рівні Прави від +32 до +40, або рівні Славних Героїв. Такі рівні дозволяють душам героїв реанкернуватись (реінкарнуватись) в новому швидкому явленні, яке може настати вже через 1-3 роки.

Рис 1. Пам'ятник славним українським козакам у м. Відні, Австрія

Предки знали, що для людей, душі яких вже у Праві (волхвів, Рахманів, Характерників), механізм подяки за самопожертву інший — це суттєве підвищення ірійних рівнів душі, яка відійшла в бою, розширення духовних її можливостей. Розкриття механізмів такої подяки буде описано у наступних публікаціях.

Натомість, для розуміння структури Світлого Ірію варто переглянути попередні статті, які описують основи давнього православного світогляду та Вселенську світобудову (такі шукайте в інтернеті):

• «РАХМАНО-ХАРАКТЕРНИЦЬКЕ РОЗУМІННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ЖИТТЯ';
• «ПРАВОСЛАВНИЙ СВІТОГЛЯД — НАУКА ГЛИБИННОГО СВІТОРОЗУМІННЯ БУТТЯ';
• «ДУХОВНІ ПРОВІДНИКИ ВСЕЛЕНСЬКОГО ЛЮДСТВА';
• «НЕБО У СВІТОГЛЯДІ НАШИХ ПРЕДКІВ».

Повертаючись до теми душ Славних Героїв, варто спитати: а хто визначає час швидкого повернення світлої душі героя у Яву?

До такої дії причетний Рід героя (Рід у Праві).

Отці Роду просять Небо і Творця про швидке повернення душі героя у Мир Землі, надання їй нагоди проходження повноти циклу явлення, яке було обірвано. В такому випадку душа героя повертається в осередки Роду в Мирі Землі — в новонароджених які мають родовий генотип.

Слід зауважити, що число таких родових осередків на території країни, континету, планети, може складати від декількох одиниць до десятків, а число родичів (до 10-12 коліна) —  від декількох сотень до декількох десятків тисяч.

Православні предки знали — реанкернована (реінкарнована) душа може з'явитись і у дуже віддалених осередках, у маловідомих генетичних родичів. Як правило це відбувається там де зачата дитина до якої Отці Роду направляють душу героя

Рис 2. Проект пам'ятника Івану Богуну на полі Берестецької битви в с. Пляшева

Традиція славлення героїв культивувалась предками слов'ян та українців, носіями давнього православного світогляду, десятками тисячоліть. Шанувалась вона і у часи держави Волинь-Україна 14-16 століть та держави Україна часів Івана Богуна — 17 століття.

Події визвольної війни 1648-1651 років, коли частина нестійкої духовно української старшини зрадила православний світогляд та перейшла на бік ворогів України (стала шляхтою, магнатами, гетьманами), загострили питання правдивого означення героїзму.

Справжнє сприйняття героїзму тоді означало — духовну вірність православному світогляду, шанування заповітів предків.

Серед найвідданіших такому принципу в ті часи слід назвати Характерників, духовних воїнів-Рахманів, які були для народу прикладом самопожертви та служіння Україні.

Про них можна прочитати у таких інтернет-статтях:

• «ХАРАКТЕРНИЦТВО — ВІД МИНУЛОГО ДО МАЙБУТНЬОГО: ПРО БРАТСТВО БОГУНА';
• «ПОЯВА ХАРАКТЕРНИКІВ ТА ВИНИКНЕННЯ ХАРАКТЕРНИЦТВА: ПРО МИНУЛЕ ДУХОВНИХ ВОЇНІВ-РАХМАНІВ';
• «ІВАН БОГУН: ТАЄМНИЦІ УКРАЇНСЬКОГО МИНУЛОГО».

Стійкість Характерників, вихованців Пересопницько-Білівської духовної школи на Волині, які з 15-16 століття проходили військовий вишкіл вже на Подніпров'ї, головно на Січі, глибоко вражала та надихала молодих українців тієї пори.

Показовим для таких став подвиг трьох сотень Характерників у Берестецько-Мізоцькій битві, які разом з 180 добровольцями полягли у бою, але зупинили на три дні вороже військо, яке переслідувало армію Богуна.

Герої стали прикладом високого служіння Творцю, Праві, Україні (про це у відеофільмі «Берестечко. Битва за Україну», частина 1 та частина 2). Вони всі живі для нас і нині!

Рис 3. Стіна славних героїв, полеглих за Україну в останнє десятиліття, у м. Києві

Бо недарма мовилось Рахманами: людина жива доти – доки жива її світла душа!

Саме через це предки шанували тих, хто беріг свою світлу душу, свій Рід у Праві, свою ірійну Родину, світлий явлений Мир Землі, та був готовий на самопожертву.

І нині думки про самопожертву присутні в душах значної частини українського воїнства. Приклад предків надихає захищати праведне, світле, глибинне!

Бо шанування Славних Героїв в українському народі стає невмерущою традицією!

Така традиція стимулює найвищі польові вібрації живущих і допомагає душам полеглих героїв потрапляти на рівні Прави. Вона виховує нові покоління українців здатних берегти світле і вічне, дане Творцем і Правою!

Нині в Україні серед дітей віком від 1 до 10 років вже відроджено значну кількість душ Славних Героїв.

Серед таких ті, хто з'явився з далекого минулого. Але є і ті, хто поліг у битвах за Україну в останньому десятилітті, хто був на Майдані, хто відійшов з Яви у боях з московською навалою сьогодення.

То чому ж нас має надихати традиція шанування душ Славних Героїв?

Усе через те, що тут ховається відповідь на запитання: а звідки у українців така стійкість та впевненість? Чому українці такі безстрашні і сміливі?

Все криється у давньому православному світогляді та тих його традиціях, які визначають менталітет українців.

По трьох сотнях років, зруйнована ворогами Рахмано-волхвівська система, нині у формі давніх традицій, і досі залишається духовною базою українства.

Рис 4. Зв'язок славного минулого і героїчного сьогодення має бути нерозривним!

В умовах наростаючого планетарного Апокаліпсісу бачимо масову появу героїв з народу, світлих душею і помислами!

Православні предки в пророцтвах казали — наступить час великих перемін, час очищення планети від темної яви, від нелюдського і  злого.

І це очищення вимагатиме свідомої дії світлих душею людей, яким допомагатиме Права, Небо, Вищі Сили, Творець.

Підсумовуючи сказане варто констатувати наступне:

1. Шанування славних героїв є давньою православною традицією, яка налічує десятки тисяч років;
2. Славні Герої – це ті з світлих душею явлених людей, ірійних рівнів до +14, які через самопожерсту на полі бою, отримують можливість потрапити в Праву на рівні від +32 до +40;
3. Славним Героям дається право швидкого повернення в Яву, в Мир Землі – через реанкернацію (реінкарнацію) у потомство свого явленого Роду (до 10-12 коліна), у генетичних родичів різних його груп;
4. Потрапляння на рівні Славних Героїв дає можливість пройти дорогу нового явлення, а також відкриває двері до ірійного удосконалення душі.

Разом з тим варто зауважити, що без просвітництва, без розуміння давнього православного світогляду, зрозуміти складну дорогу чергових явлень душі, дорогу до вічності, не можливо.

Беззаперечно, що героїзм на полі бою, відстоювання праведного – це необхідний крок до духовного зростання!

В цьому були твердо переконані Рахмани та Характерники.

В цьому маємо бути переконані і ми.

Слава Україні!

Героям слава!

+   +   +

З видання «Братство Богуна», №26, 2023 р.

Інші публікації блогу Святояр дивитись тут — https://sviatoiar.uamodna.com.