З розмови двох справжніх воїнів, добровольців, Героїв:

Юрій: «Ми війну передали внукам».
Ігор: «Саме так. Я про це казав ще наприкінці 14-го. Однак не ми її передали.»
Юрій: «Ті, хто передали, гулятимуть по Лондону в майці „Раша“».

Люди, невже ви не розумієте, що ці всі Мінські договорняки, всі ці «особливі статуси» це все лише для того, щоб не дати нам найменшого шансу перемогти зараз або найближчими роками, для того, щоб тримати нас і наших нащадків в покорі цією перманентною війною. Будь-який «мир» без нашої перемоги зараз гірший, ніж відкрита війна. Для мародерів, паразитів, боягузів, рабів краще, а для нації в цілому і для країни гірше.
Замість того, щоб виконати свій обов'язок, хай ціною наших втрат, ми перекладаємо ці втрати і ці жертви на наших онуків, і вони матимуть набагато гірші умови, ніж ми. Ми перекладаємо нашу війну на плечі наших онуків. Подівіться їм в очі, зараз подивіться, і скажіть це їм!
Сорому нема?!
Ні, слабо?!
Чого ж ви тоді, люди, українці, га?!