Якщо ви хочете вдосконалювати або будувати «державу» як головний чинник, як стрижень нашого успішного майбутнього, ви, вибачте, лузери.

Бо держави це об'єктивно минуле.

Навіть там, де держави нібито найбільш потужні і успішні, прогрес і можливості дають не держави, а недержавні структури — корпорації, університети, територіальні і мережеві спільноти. Так, ефективні держави все ще потрібні, проте їхня ефективність обмежується кількома сферами: оборона, правопорядок, соціальні стандарти. Тими, які забезпечують сталість, а не прогрес. Сталість потрібна, проте вона має сенс лише тоді, коли надає можливості прогресу.

І навіть в цьому ми бачимо зрушення. Навіть у сфері безпеки: приватні військові кампанії, добровільні громадські і державно-цивільні оборонні об'єднання, стрілецькі організації в США і європейських країнах з одного боку, мережеві військові структури, такі як ІДІЛ або Аль-Каїда з іншого.

Зараз збільшення ефективності держави можливо лише в тоталітарних або деспотичних моделях, проте така ефективність може бути лише тактичною, стратегічно вона програє.

«Держава» для наших умов це вже карго культ.

України це стосується найбільше.

Безумовно, нам в Україні потрібні зміни в державному управлінні, проте самі вони не дають нам необхідних шансів. Корпорації потрібні, однак сьогодні наші корпорації неконкурентні у світі і самі не стануть конкурентними, не спроможні бути ініціатором і рушієм розвитку.

Об'єднання людей навколо цінностей і діяльності з мережевими динамічними структурами нададуть нам набагато більше можливостей. Структури, які спроможні діяти і автономно локально, і створювати «рій» або «зграю» для конкретних завдань, а уразі потреби шикувати монолітний стрій. Структури, які спроможні ефективно використовувати і розвивати інформаційні і соціальні технології. Взяти не себе те, в чому держава поступається в ефективності, взяти самим, з подальшою інституалізацією в правому полі. Саме так – спочатку створюємо, потім формалізуємо, якщо потрібно. Соціальні мережі, які виходять із віртуального у фізичний вимір.

Наразі таких структур потребують насамперед безпека, освіта, економічне виживання.

Взяття державної влади нам потрібне не для «зміцнення держави», а для інституалізації нових, більш ефективних форм і способів організації взаємодії між громадянами і між людьми. Таких, які не обмежують ся державними кордонами і фізичними контактами. Таких, які спроможні діяти зокрема і в політичній сфері.

Людський світ змінюється щодня, і переможцями будуть ті, хто спроможний не йти за змінами, а створювати їх, хто найбільш динамічний і гнучкий, у кого формалізація не гальмує і не підміняє змістовність і дієвість.

Мережеві динамічні об'єднання це те, чим ми можемо успішно змінювати країну і суспільство.

Ми будемо Україна.