Оце час від часу розмовляю з друзями, щирими патріотами, з тими, що весь час боролися за Україну проти всіх злочинних антиукраїнських режимів, а з 2014 воюють на фронті, спочатку добровольцями, потім повкладали контракти.

Всі вони усвідомлюють, що для кращого життя в Україні потрібно перемогти кацапів і нинішню злочинну владу разом з попередниками.

Поважаю кожного з них, справжні чоловіки, дійсно патріоти. Готові життя за Україну покласти у будь-яку мить.

Питаю одного з них: ось як ти хочеш перемогти водночас московитів і нинішню мародерську владу. Він, звичайно, прагне об'єднати для цього весь народ.

Але коли копнути глибше, то виявляється, що до цього народу не належать внутрішні вороги.

Не належать російськомовні, бо вони є п'ятою колоною кацапського міра, навіть якщо кажуть, що за Україну і воюють або допомагають воювати проти Московії.

Не належать гомосексуалісти, ну, то взагалі зрозуміло, то гірше за православного кацапа. А якщо Європа буде щось там теревенити про якійсь там права - в сад Європу, якщо Штати - і Штати в сад з їхніми санкціями і фондами.

Не належать жиди. Ну, то звичайно, хоча воду всю ще не випили, проте кров п'ють і зраду готують. А якщо там якісь Штати чи Європа не згодні - в дупу їх МВФ, їхні кредити, восени викопаю картоплю і все віддам, не треба мені їхні гроші.

Не належать всілякі цигани, угорці, поляки і решта інородців, які не шанують Шухевича або Бандеру.

Ледь не забув - ті зрадники, що їздять працювати до Московії теж не належать, і ті що замість мобілізації до Європі тікають так само не належать, сцикуни.

А ще від них треба відняти ще й сотні тисяч чиновників, поліцаїв і решти слуг режиму.

І це всі, кого треба покарати, заборонити, з ким не можна на одному гектарі за природною потребою присісти. А якщо той все ж хоче разом перемогти кацапів і якось вирішити з місцевими мародерами, то йому треба неодмінно сказати: я тебе, курва мать, ворожину антиукраїнську, наскрізь бачу, і після кацапів неодмінно і тобі в'язи повідкручую. Зараз можеш зі мною, але потім тобі теж гаплик вчиню.

Іноді скромно питаю у хлопців: а як ви всіх цих одразу перемогти хочете? Їх разом взятих в сотню разів більше за вас. Можливо, давайте почнемо з кацапів і місцевих мародерів, спільно з місцевими російськомовними, євреями і навіть лесбіянкмми, а там якось побачимо? Можливо, з цими усіма якось разом проти кацапів, без образ і позерства?

Ні, відповідають, не можу я з п*ідарасом, кацапомовним, лібералом, жидом, поляком на одному боці бути. Хай краще загину останнім чесним етнічним українцем на цій землі. Хай потім діаспора про мене пісню співає, про останнього українця в Україні.

Що з такими робити, не знаю. Поважаю їх щиро за звитягу і незламність, проте пояснити, що не треба укріплювати мур тюрми, який намагаєшся розбити головою, що ліпше союзників собі знайти, які з тобою його зламають, і не головами, а інструментом. Що ліпше вести з ними ідеологічні дискусії вже на свободі, а не за муром.

Бо наразі таких правильних, кого до жодної категорії призначених ворогів не розподілити, дай Бог кілька тисяч назбирається. Та це й з них половина будуть гетьмани, які ні з ким ніколи не об'єднаються, готові лише очолити. І посваряться вони між собою ще до того, як об'єднаються, бо одразу виникне суперечка, кого першими бити: Путіна, інородців кацапомовних чи сусіда Петра, якому замість Бандери Бульба-Боровець подобається. Посваряться, і розійдуться. Як завжди було.

Як їм пояснити, що у разі смертельної загрози головне спільно вижити, що треба союзників множити згодою, а не ворогів збільшувати надмірною принциповістю.

Що ви порадите?

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація