Поволі розгортається скандал навколо провалу вступної кампанії 2017 року. Про розвиток подій можна почитати у матеріалах ЗМІ та народних депутатів:

1. Вступна кампанія-2017: електронна база анулювала «браковані» заяви, які сама ж і зіпсувала

2. МОН про вступну кампанію: «Усі спірні питання будуть вирішуватися на користь абітурієнта»

3. «До мене та народного депутата України Олексія Скрипника надходить багато звернень від батьків цьогорічних абітурієнтів...»

Суть проблеми: нове програмне забезпечення ЕДЕБО — Єдиної державної електронної бази з питань освіти, належно не працює, оскільки введено в експлуатацію без тестування. Внаслідок цього постраждали десятки тисяч абітурієнтів, які не можуть подати документи для вступу до вишів.

Приводомдля зриву вступної кампанії стали нереалістичні терміни розробки нового програмного забезпечення та, імовірно, фальсифікація документів щодо його готовності як з боку замовника — МОН, так і з боку підрядника — ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (НДІ ПІТ). Про це свідчать, зокрема такі факти:

«...6 березня — аукціон, 20 березня за результатами тендера уклали угоду, 22 травня підписали протокол випробування створеного продукту„...

Цікаво, чи можливо за два місяці розробити і протестувати продукт загальнодержавного значення? Особливо якщо врахувати, що ПАТ НДІ ПІТ передав його розробку субпідряднику, договір з яким підписав у квітні місяці, а небайдужі представники програмістської спільноти на початку червня почали бути на сполох, бо роботи фактично не велися і було очевидно, що попереду чекає гаплик, якщо не відбудеться чуда. Звісно, чуда не сталося, і — «маємо, що маємо».

Для запобігання подібних ситуацій у майбутньому варто зрозумітипричину нинішньої кризи. Вона полягає у волюнтаризмі при принятті рішень, зневажанні ризиків та інтересів загалу. Іншими словами, чиновники діяли непрофесійно і, можливо, злочинно (якщо підтвердиться гіпотеза про фальшування документів про готовність програмного забезпечення до експлуатації). Ціна питання — 2 млн. гривень на оплату підтримки старого програмного забезпечення і 9 млн. гривень на розробку нового. Виправдання щодо особливостей застосування статей Бюджетного кодексу при фінансуванні державних витрат не приймається.

Треба було цього року продовжити використання старого програмного забезпечення і паралельно розробляти нове та ввести його в експлуатацію у 2018 році, а не робити аврал і псувати нерви сотням тисяч людей. Таким чином, 40 000 анульованих заяв обійшлися б державі по 50 гривень кожна за умови продовження використання старого ПЗ. Думаю, якби батьки абітурієнтів знали, що перспективи вступу дітей та втрата сімейного спокою і здоров'я оцінюється чиновниками МОН у сущі копійки, то вимагали б відставки відповідальних осіб — міністерки Гриневич, її заступників та керівництва департаменту вищої освіти, які курували це питання.

Цікаво, чи знову зійде з рук некомпетентність та непрофесійність очільників МОН?

Чи знову питання політичної доцільності і коаліційних домовленостей переважать здоровий глузд та вимоги захисту прав громадян?

Очевидне одне — криза державного управління триває, тому суспільство платить свою ціну за свавілля чиновників.