На фоні повідомлень про візит до України поважного гостя — Державного секретаря США Ентоні Блінкена та обговорення нового масштабного траншу допомоги для подальшого ведення оборонних та наступальних дій Збройних сил України,  трохи загубилася інформація про публікацію у  Wall Street Journal президента Йорктаунського інституту Сета Кропсі. Насправді це стаття стала резонансною, деякі тези з неї потрібно запам'ятати зараз, саме в час обговорення у українському інформаційному просторі об'ємів військової допомоги від США.

Сили оборони України єдині в світі  хто має сучасний досвід успішного протистояння у повномасштабній війні сильному і ресурсно забезпеченному ворогу, як російська федерація. Це перший постулат Кропсі, з яким важко не погодитися нашим партнерам. Адже навіть американські і британські війська мають досвід проведення лише конттерористичних операцій. Українська армія  протистоїть армії країни в рази більшій за нашу.

Наші закордонні партнери готувалися до війни нового покоління,  більш технологічної, але російська армія не готова так вести війну, тому набуття досвіду ЗСУ в позиційній війні, так званій окопній, продавлювання глухої та багатокілометрової оборони — надзвичайний бойовий досвід,  якого не мають на сьогодні інші армії світу. 

Нашими військовими,  їхніми діями, проведеними операціями по наступу та звільненню окупованих територіях захоплюються військові генерали країн західної коаліції та вже вписують у підручниках тактику та стратегію , яку український Генштаб застосував при звільненні Харківщини, Херсонщини, Миколаївщини, Черніговської,  Сумскої та Київської областей.

Тобто, за словами Сена Кропсi, США та їншим союзникам України протягом останніх десятиліть доводилось воювати з суперниками значно слабшим , менш вмотивованими та озброєними.

Сучасні тактика та стратегії,  які демонстрируют українці на полях війни, ведеться при перевазі ворога в небі, чисельності та наявності у необмеженій кількості боєприпасів та дальнобійної артилерії і ракет.

Тому в цій ситуації українське вище військове керівництво має впроваджувати інноваційні підходи у веденні бойових дій. Бо головна проблема — це необхідність економити боєкомплекти, наносити максимально ефективні удари по позиціях ворога, віднаходити слабкі місця оборони росармії, використовувати на свою користь ландшафт та зберігати людський ресурс, особовий склад, тим паче, що півтора року активних бойових дій загартувало нове покоління захисників з максимально широким спектром володіння зброєю як радянських, так і сучасних закордонних зразків. 

Як висновок Кропсі зазначає, що нині Сили оборони України потребують безперебійного постачання зброї та припасів , аніж порад, як саме їм воювати. 

Досвід американських чи й британських військ більше не є релевантним для України. Тому всі укори щодо «повільного» контрнаступу ЗСУ мають стати не шпильками у  бік українських військових, а розумінням того, як один мужній народ знаходить і собі сили чинити спротив навалі ворога, що значно його переважає, і при цьому продовжує відтискати ворога, повертаючи своє.  

До речі, саме під гаслом «Час повертати своє», озвученим в травні 2023 року Головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним і почався літній контрнаступ, частина українських населених пунктів вже перейшла  під контроль  України. 

Боротьба продовжиться, а перемога України неминуча.