Поки вся країна у передчутті новорічного святкового ажіотажу готується зустрічати 2022 та намагається зазирнути у майбутнє за допомогою гороскопів, ворожок та магії, український уряд можна сказати майже нівелював усю інтригу.
Як саме? Вже за тридцять днів до початку наступного року підприємці, промислові та державні установи, органи місцевого самоврядування, а також частина малозабезпечених верст населення отримали до обов'язкового виконання демо-версію «Бюджет-2022», за правилами якої ми всі будемо існувати і останній місяць 2021, і ще шість місяців прийдешнього нового року .
З 1 грудня 2021 року змінився прожитковий мінімум, мінімальні зарплата та пенсія, а саме:
- мінімальна заробітна плата, як в казці під бій годинника, зросла з 6000 до 6500 грн ( і буде такою весь наступний рік аж до жовтня, в якому заплановане її зростання на +200 грн). Підприємцям приготуватися до нових сум ЕСВ, а роботодавцям до того, що нарахування на одного працюючого теж пропорційно вплине за загальні видатки вашого підприємства, заводу чи виробничої лінії.
- мінімальна пенсія додала у вазі 80 грн і становить 1934 грн рівно до кінця червня, а вже з початку липня пенсія зросте до 2027 грн, а потім у грудні 2022 – до 2093 грн. Але насправді для існування в умовах нинішніх цін мінімальна пенсія мала би становити десь 3692 грн (саме така сума гарантує більш-менш фізіологічне виживання).
- прожитковий мінімум для працездатних осіб теж з грудня підвищився до 2481 грн, а зміни його розміру плануються у липні та грудні 2022 року – відповідно 2600 та 2684 грн. Це той показник, який впливає на формування сум судового збору, штрафів та окладів певних посадових категорій, тобто все одно для гаманця українців – чергове зростання сум при звертанні за захистом своїх прав до суду, сплаті мита і таке інше.
Ще декілька цифр, аби орієнтуватися у державному кошторисі та планах урядовців.
Від росту мінімальної заробітної плати та соціальних стандартів (пенсія, соцдопомога) Кабінет міністрів очікує і загального зростання надходжень до бюджету – майже 170 млрд грн. мають надійти у 2022 році якраз за рахунок ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). Загальний кошик Пенсійного фонду має скласти 531, 2 млрд, але з державної кишені, тобто наших з вами грошей, ПФУ отримає на виплати пенсіонерам аж 201 млрд грн. А ось окремий вид соціальної допомоги – житлові субсидії – планують на рівні 38, 3 млрд. грн.
З одного боку це добре, коли зростають пенсії та зарплати, а з іншого – практика додавати потрошку всім однаково, помножена за загальну кількість отримувачів, потім вражає підсумковою цифрою.
Так, навантаження для роботодавців після підвищення мінімальної заробітної плати у грудні 2021 року складе 7930 грн (ПДФО+військовий збір) і буде таким майже десять наступних місяців. Тобто, можна спланувати відсоток навантаження у загальний показник собівартості продукції, але для кінцевого споживача все одно ціна з урахування цих змін, таки зросте. І тут питання буде лише в тому, чи витримає таке економіка підприємства та чи буде конкурентною продукція вітчизняних товаровиробників?
Про те, який відсоток промислового виробництва після змін знову піде у тінь – наш Держстат тільки здогадується. Але за оцінками міжнародних рейтингових агенцій Україна є державою з понад 40% тіньової економіки і кожного разу начебто хорошою ініціативою щодо зростання заробітної плати, ми отримуємо відтік у тінь частини економічно спроможних підприємств.
Але чи достатньо для працюючого українця мати (після вирахувань з мінімальної 6500 грн) платню «на руки» у розмірі 5232 грн у місяць? Чи стане йому сил утримувати на цю суму родину, опікуватися дітьми, відкласти на відпустку чи може на старість (внески у недержавні страхові пенсійні фонди при таких цінах і вартості ЖКХ вже виглядають фантастикою!). А ще ж є старенькі батьки, які віддали своє життя та здоров'я цій державі, а натомість отримали знущальну мінімальну пенсію, якої вистачає лише на частину потреб, їм теж дорослі діти мають якось допомагати вижити в цих умовах?
Розмір мінімального страхового внеску з ЄСВ (Єдиного соціального внесу) становить вже 1430 грн, а отже і це відобразиться на остаточній ціні товарів і послуг українського малого та мікробізнесу для громадян.
То що ж виходить, не підвищувати мінімальні стандарти? Це самий простий висновок, який сам собою випливає з усього сказаного. Але насправді всі ми, як платники податків, хочемо аби ці податки справедливо збирались та розумно використовувались. Чомусь із року в рік видатки на утримання силового і правоохоронного блоку зростають, а ефективності їх ми так і не бачимо! Чому бізнес, промисловість, підприємці мають справно сплачувати податки, але ефективності їх використання та підтримки найменш захищених верств державою за наш кошт ми не бачимо?
А може просто перевернути цю піраміду, що вже багато років в Україні стоїть вершиною до землі? Політика уряду має бути направлена на стимулювання розширення бізнесу, на збільшення його можливостей до розвитку, до відкриття нових виробництв, а отже – до збільшення кількості робочих місць, попиту на ринку праці і, як наслідок, зменшення безробітних та соціально-криміногенної напруги в регіонах.
Саме перерозподіл валу зборів, платежів, податків може бути, коли в країні можна працювати та заробляти, не оглядаючись що півроку на непосильні зміни, нові податки, не підйомні для економіки. А не тоді, коли здираючи три шкури з працюючого, левову частину віддають на проекти влади, а крихтами діляться з пенсіонерами трошки підвищуючи їм утримання, яке тут же «з'їдає» інфляція.
Ось саме тоді питання постійного зростання мінімальної зарплатні, прожиткового мінімуму, та й соціальних гарантій у вигляді достойної (!), а не злиденської пенсії можна буде не обговорювати – адміністрування буде комфортним та автоматичним.
Поки ж бачимо іншу картину – замість спрямувати кошти на допомогу бізнесу – ініціативи згортають. Фермерам та агробізнесу зменшують суми відшкодувань, при цьому навантаження на фонд заробітної плати зросте. І це стосується і металургів, і торгівлі, і виробництва, і інших важливих секторів економіки.
В сектор соціальної політики держави потрібно повернути ключову основу загального існування суспільства – справедливість. Дати можливість справедливо працювати, заробляти, сплачувати внески, аби на старість мати достойну пенсію. Тоді велика кількість українців знову повірять у свою державу та її потужні можливості для власних громадян.