Ми стаємо свідками цікавих подій, за котрими не завжди навіть можемо встигнути слідкувати. Останніми днями все більше актуалізовується питання проблеми Придністров'я, і ми можемо бачити лише публічні заходи, що ідуть в цьому напрямку, але я переконаний — тектонічні зрушення почались і вже скоро ми будемо споглядати їх фактичні результати.
Придністров'я, а точніше невизнана «Придністровська Молдовська республіка» — штучне квазідержавне утворення, що виникло в 90х роках 20 ст. завдяки гібридній агресії Росії на території республіки Молдова. Повністю контролюється з боку РФ та на її території розташовано військовий російський контингент загальною чисельністю до 5000 чоловік.
Сила не така вже й серйозна, але фактор, з котрим необхідно рахуватись. Не варто забувати і про те, що це штучне утворення є базою підготовки диверсійних груп, котрі після цього закидуються і виконують завдання. Прикладів — аж декілька терактів та диверсій, вчинених в 2015-16 рр. в Одесі безпосередньо особами, що прибули з Тирасполя. Їх інструктором був бойовик «Боцман», що розстрілював майданівців 2 травня 2014 року. Одночасно ПМР є і неконтрольованим ані Україною, ані Молдовою утворенням, куди часто тікають від правосуддя.
У 2006 р. в ПМР пройшов референдум, у результаті якого за приєднання до Росії проголосували 97,2 % виборців (нічого не нагадує?), але офіційно «республіка» так і не стала частиною РФ.
По факту сьогодні ПМР хоч якось існує завдяки контрабанді з України і напівлегальному товарообігу. І тільки завдяки цьому. На днях Петро Порошенко зустрівся з прем'єром Молдови Павлом Філіпом на пункті пропуску «Кучургани», де відтепер працюватиме митний контроль не лише України, а ще і Молдовської республіки. Це лише маленька частинка заходів, що вживаються сьогодні для урегулювання придністровської проблеми і головне ще попереду. До слова, якраз в момент написання цієї статті парламент Молдови приймає резолюцію про виведення російських військ з Придністров'я
Самопроголошені керманичі ПМР та РФ тут же відреагували істеричними заявами про «геноцид Придністров'я» та ескалацію відносин, хоча по факту це є лише спробою зробити хорошу міну при поганій грі.
Що це все означає? Тепер (як і повинно було бути давно) митні збори за переміщення товарів отримуватиме і Молдова, а це серйозний удар по придністровському імпорту та додатковий важіль контролю. Чим сильніше він буде на кордоні з цим анклавом Московії, тим вищі шанси повернути території під контроль влади Кишиніву.
Ситуацію суттєво може поліпшити ще додаткове введення прикордонного контингенту ДПСУ із посиленим режимом несення служби з метою перекриття потоків контрабанди як в так і з ПМР, але тоді невдоволених побільшає з обох сторін кордону та доведеться буквально саджати частину керівництва прикордонних районів наших областей, оскільки вони на цій контрабанді збільшують свої статки.
Але однозначно бити потрібно не по жителям ПМР, а по керівництву «республіки» і їх російським покровителям. Втсановлення митниці Молдови при в'їзді в ПМР це своєрідний політичний ляпас її керівництву, демонстрація їх нікчемності і нелегітимності.
До цього Україна вже закрила транзит вантажів в ПМР, а спільні заяви керівництва і України, і Молдови говорять однозначно про одне — у Росії забиратимуть цю вибухонебезпечну зону впливу та джерело локальної дестабілізації і агресії.
Автомобілі з номерами неіснуючої країни є також проблемою, що потребує вирішення.
Чи можете ви уявити, що відвідуючи Молдову або Польщу, побачите авто на номерах «ДНР»? Звучить абсурдно, правда?
А от по Україні, а найбільше — в Одеській області, авто на номерах ПМР — не рідкість.
Їздять вони на напівзаконних підставах, і Україні варто було б заборонити використання на нашій території незрозумілих номерних знаків та дати можливість власникам таких авто вивезти їх впродовж, наприклад, одного місяця. Після цієї дати — вилучення та штрафмайданчики із можливим відчуженням на користь держави. В свою чергу Молдові одночасно варто було б запровадити спрощену, пільгову процедуру перереєстрації власників таких ТЗ за її законами і правилами. Потрібно діяти комплексно, застосовуючи з одного боку заходи примусу, а із іншого — заохочення.
Геополітичне значення «республіки Придністров'я» сьогодні поступово нівелюється, а Кремль, розуміючи невигідність та безглуздість подальшого утримання ПМР, все активніше намагається просувати ідею приєднання квазіреспубліки не до Молдови, а навпаки — до України. Але це довга і окрема тема, і я переконаний, що цей план провалиться.
Україна ж повинна застосувати увесь можливий спектр дипломатично-правових інструментів для встановлення молдовського контролю на окупованих територіях. В першу чергу це потрібно навіть не скільки Молдові, а скільки нам — ми збільшуємо свій геополітичний вплив, заохочуємо нового союзника та прибираємо з-під свого боку небезпечний шматок вілдуння російських імперських амбіцій, котрий постійно становить загрозу нашій національній безпеці.
Ми маємо всі можливості зробити це і одночасно послабити нашого ворога — Московію. Карфаген повинен бути знищений, і для цього потрібно використовувати всі можливості. Бо допоки існує імперська Москва — Україна під постійною загрозою та в небезпеці.
Сподіваюсь, карта патріотизму, котру нині перед виборами розігрує БПП і НФ, співпаде із діставанням «карти придністровської».
Хочеться вірити.