Ваня Дорн.
Навколо його особи ну якось дуже багато шуму за останній час. І зрозуміло, власне, чому. Людина, що асоціює себе з Україною, є її громадянином, в час, коли його держава воює проти окупанта-росії, не просто відвідує країну-агресора, а ще й несе зі свого рота такі речі, які інакше аніж підтримкою ворога назвати не можна. І тут насправді все просто. По піраміді Маслоу у людини є різні потреби. Базові і вищі.
Ваня, як і велика кількість різних «українських» звьозд, застряг на рівні базовому, а якщо бути більш точним — на рівні задоволення себе улюбленого матеріальними благами. Якщо ще точніше — основна і фундаментальна потреба Вані, яка замінює йому вищі потреби (такі як духовний розвиток, самовдосконалення і т. д.) це потреба в баблі. Гроші для таких дорнів є центричною силою, навколо котрої обертається увесь їх всесвіт. Відштовхуючись від цього твердження можна зрозуміти усі його мотиви, судження і вчинки. І слова, сказані в тому самому інтерв'ю, після котрого почався власне весь шум.
Але мова не зовсім про це, а про наслідки. Ті, які є. І ті, що ще будуть.
Ваня Дорн, зрозумівши, що де факто втрачає український ринок для своїх концертів і заробляння цього самого бабла, усвідомив, що напоров херню допустився помилки, сказавши ті самі слова про «нє вонялі» і т. д.
Він чудово зрозумів, що наслідком його слів може стати (і стане) неможливість співати ротом в Україні. Ну, принаймні відкрито, а не десь на корпоративах. Відповідно, кількість цього самого бабла, яке він міг отримати в перспективі, дуже сильно зменшилась. А йому ж ще виступати. Он, по всьому інтернету рекламується його концерт, що має відбутись в Одесі вже в червні. Люди купують білети. Вкладено певні суми в рекламу, як в інеті, так і в типографічну продукцію і т. д.
І є у Вані стійке відчуття, що бабла у відповідь може і не бути.
І, розуміючи це Дорн починає діяти.
Перше — інтерв'ю для «Медузи». Стара і відома нам пісня про «я нє політік» і «музика і іскуство отдєльно, а война — отдєльно». І цими словами Ваня робить собі ж іще гірше. Бо яким би ти не був артистом, клоуном, співаком, актором чи просто якимось митцем, в першу чергу ти маєш бути громадянином. Громадянином і патріотом своє держави. Особливо в часи війни. Ставлення усього іншого у першочергову пріоритетність — від лукавого.
Друге — наспівування козацьких пісень і цитування Котляревського в манері, за яку варто Вані і йому подібним взагалі заборонити торкатись так чи інакше української культури. Виглядає як та сама, викохана роспропагандою «шароварщина», притаманна якимось «малоросам». Награно дибільний вираз обличчя це тільки підтверджує.
І я впевнений, Ваня просто намагався зробити собі якусь «індульгенцію» перед українським споживачем, хотів якнайкраще, щоб всі забули про його минулі слова і плачучи від каяття полюбили його знов. Але і тут підкачала реалізація. Так буває, коли щось робиш через сраку не щиро і не від серця.
І третє. Як вишенька на торт.
Дорн тікає від українських журналістів і відмовляється розмовляти з ними. Більша дурість, ніж ця, це хіба що його те саме інтерв'ю. Чому? Бо журналісти це явно не ті люди, від кого варто морозитись в такій ситуації, якщо ти хочеш обілити своє ім'я (що вже просто неможливо насправді). Це ті, хто формує громадську думку і при відмові говорити з ними ну точно не буде нічого хорошого для і без того обісраної зіпсованої ним же репутації. Більш того, чому російським «журналістам» Ванєчка люб'язно і з бажанням дає інтерв'ю, а від українських представників ЗМІ — тікає?
Неправильно якось. Не щиро і нагадує бутафорію, а не дійсно бажання людям пояснити свою позицію, як Дорн намагається нам показати.
А знаєте, чому?
Бо бабло. Бо пахне для Вані його втратами.
І втрати будуть. Не якісь неіснуючі і абстрактні, як в його мізках постають втрати наших військових на фронті. А цілком реальні, матеріальні і в доларовому еквіваленті.
В Одесі його концерт, якщо не скасується, то буде однозначно зірвано.
І гадаю, не тільки в Одесі.
Справа в тій же піраміді потреб. Нам потрібна перемога, закінчення війни і розвиток України, а Дорну і іншим таким «звьоздам» — гроші без значення їх ціни. Тому нам з дорнами просто не по дорозі. Чим раніше це зрозуміють такі, як Ваня — тим краще буде для всіх.
А починаючим артистам України раджу шукати щастя і гроші ну точно не в Москві. Зав'язуйте з цією проститутською традицією.
Лавочка закрилась.
Орієнтуйтесь на власний народ і на західного споживача. І буде вам щастя.