А тепер проведемо короткий екскурс в історію ППО України!

Війська протиповітряної оборони України як вид Збройних Сил України існував з 5 квітня 1992 по 2004 рік. Та був призначений для забезпечення захисту від ударів супротивника з повітря, зокрема для прикриття особливо важливих, стратегічних об'єктів і населених пунктів, а за мирного часу ніс цілодобове бойове чергування, здійснював контроль за польотами всієї авіації, охороняв державний кордон України в повітряному просторі.

Після розпаду СРСР українське військо перейняло структуру, яка була на той час. У ній було два окремі види — Військово-повітряні сили та Війська протиповітряної оборони. Україна успадкувала від СРСР сотні зенітних ракетних дивізіонів, сотні літаків-перехоплювачів та розгалужену радіолокаційну систему.

Так, тільки 8-ма окрема армія протиповітряної оборони СРСР, яка перейшла під юрисдикцію України в 1991 році, налічувала близько 270 стартових позицій зенітно-ракетних комплексів та 7 винищувальних полків, на озброєнні яких перебувало 270 винищувачів. Для України великою проблемою було те, що на її території залишався лише фрагмент єдиної системи протиповітряної оборони Військ ППО колишнього СРСР. Для створення цілісної системи протиповітряної оборони згодом було проведено низку організаційних заходів.

За подальші 10 років з окремих з'єднань та об'єднань ППО колишньої радянської армії було створене замкнуте коло системи протиповітряної оборони України. Деякі комплекси та системи було знято з озброєння, деякі дивізіони — передислоковано. До 1997 року у складі зенітних ракетних військ було 160 дивізіонів із різними зенітними ракетними системами та зенітними ракетними комплексами на озброєнні.

Скорочення чисельності сил та засобів зенітних ракетних військ здебільшого відбувалося за рахунок виведення з бойового складу окремих зразків ЗРК (С-75, С-125,«Круг» та «Куб»), а також за рахунок скорочення зенітних ракетних полків С-300П до тридивізіонного складу.

Таким чином у 2004—2005 роках здійснено перехід Збройних сил України з чотирьохвидової на тривидову структуру: на базі Військово-повітряних сил і Військ протиповітряної оборони було створено єдиний вид Повітряні Сили Збройних Сил України. Повітряні сили України на той час мали у складі три повітряні командування "Захід", "Південь", "Центр", а також тактичну групу "Крим".

Сьогодні Повітряні Сили Збройних Сил України мають таку організацію :

Структура Повітряних Сил України на даний час:

• авіація(винищувальна, бомбардувальна, штурмова, розвідувальна, військово-транспортна та спеціальна);

• зенітні ракетні війська;

• радіотехнічні війська;

• спеціальні війська(окремі військові частини і підрозділи: — розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв'язку АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші);

• частини матеріально-технічного і медичного забезпечення;

• навчальні заклади.     

"Українець є вдумливий, запальний, радо згадує минуле свого народу і кохається у спогадах про героїчні вчинки своїх предків. Коли його спитати, хто він, то відповість із радістю і гордістю: "Я козак!"".                                                                                                                                       

 Гакстгаузен Август Людвіг Марія Фрайгер