Ми маємо витримати сьогодні, аби мати, що відновлювати завтра.

Я розумію аграріїв, які обурюються індексації тарифів Укрзалізницею. Та навіть після збільшення тарифи в Україні нижчі, аніж у сусідніх Польщі чи Румунії.

Наприклад, у Польщі тариф на перевезення тони зерна на 500км складає $31,7 — це у п'ять разів вище за діючий тариф в Україні і майже втричі вище за тариф УЗ після індексації. У Румунії тариф на вантажні перевезення ще вищий — $35,3.

Але я не памʼятаю, щоб рашисти бомбили румунські колії та польські залізничні вузли.

Я розумію, що вартість логістики виросла у рази через війну та блокування портів. Це вдарило по всій економіці, по кожному українцю та по всій державі. Але така сурова правда життя, що єдині можливості експорту — це автотранспорт та залізниця.

Сподіваюсь, що нікому не потрібно розкривати очі на тижневі авточерги фур на західних кордонах? Також не забуваймо, що вантажівкою ви не можете перевезти більше 40 тонн. Про «дрібниці» на кшталт вартості палива та зарплати водіїв я вже мовчу.

Тож залишається тільки залізниця. Добра, погана, зґвалтована рашистськими ракетами, але працююча. З бюджету Укрзалізниця не отримує грошей, але евакуює людей, ремонтує колії після обстрілів та забезпечує безперебійний експорт з України. Навіть за цих надскладних умов.

Водночас Уряд комплексно підтримує аграріїв: безвідсоткові кредити до 60 млн грн під державні гарантії, безповоротні гранти до 7 млн грн тощо. Щоб бути вже до кінця відвертими, давайте подивимось і на зростання цін на агропродукцію у світі. За останнім оглядом Всесвітньої продовольчої організації FAO, індекс цін на продукти у 2022 році зріс на 29 індексних пунктів: Із 128 до 157. А якщо порівняти із 2020-м роком, то ціни зросли у понад півтора раза. По зерновим ситуація ще краща. Який із секторів економіки зростає такими ж темпами?

Тож вибір на сьогодні складний, але єдиний: Або аграрії взагалі не везуть зерно, лишають світ без продуктів і економіку без грошей. Або везуть залізницею за індексованими тарифами, які у рази нижчі за європейські.

Коли ЗСУ виженуть рашистів, які блокують українські морські порти, усі видихнемо з полегшенням та вестимемо "business as usuall". Хоча справжнього "as usuall" вже ніколи не буде. Ми усі маємо адаптуватись до нових реалій.