«Шахраї в мережі постійно вдосконалюють свої методи обману, використовуючи новітні технології. З появою штучного інтелекту викривати такі схеми стає дедалі складніше. Втім, більшість шахрайств усе ще здійснюються за старими перевіреними сценаріями — наприклад, дзвінки нібито від „представника банку“ або фальшиві інтернет-магазини. Тому власникам банківських карток важливо знати, як діяти, якщо з ними зв'язується шахрай телефоном чи через соціальні мережі», — розповідає оперуповноважений 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Софія Комочкіна

Які ж є схеми онлайн-шахрайств?

1. Недоставлення оплачених товарів. Шахрай створює фейкову сторінку або оголошення на маркетплейсі, пропонує товар за привабливою ціною, вимагає передоплату — і зникає після отримання грошей. Товар, звісно, не надсилається.
2. Телефонують зі «служби безпеки банку». Зловмисник представляється співробітником банку й повідомляє про нібито підозрілу операцію або спробу зламу акаунта. Потім просить «підтвердити» особу, назвавши: – номер картки, – CVV-код, – PIN-код, – SMS-коди. Усе це використовується для викрадення коштів.
3. Фішинг– це вид шахрайства, коли злочинці під виглядом офіційних організацій (банків, держорганів, сервісів) виманюють у жертв:

• логіни та паролі,
• банківські реквізити,
• персональні дані (паспорт, РНОКПП),
• коди доступу/SMS.

Найпоширеніші схеми:

• Фальшиві листи/СМС від «банку»
• Фейкові сайти держорганів : ПФУ, Дія, податкова
• Підроблені повідомлення в месенджерах :Viber, Telegram; листи від «служби доставки» (Нова пошта, Укрпошта) з посиланням на «сплатити доставку»
• Фішинг через соцмережі : фейкові сторінки підтримки (наприклад, «служба безпеки Facebook»), що вимагають «підтвердити акаунт»; пропозиції «швидкого заробітку» з вимаганням передоплати

1. Надсилають фейкові повідомлення начебто від офіційних установ із закликом збирати кошти на ЗСУ, щоб виманити гроші. Людей змушують терміново переказувати гроші на підроблені рахунки, використовуючи довіру і емоційний тиск.

🔐 Як захиститися від онлайн-шахрайств:

1. Ніколи не повідомляйте банківські дані:

• Номер картки, CVV, PIN, SMS-коди — це особиста інформація.
• Жоден банк чи держорган не вимагає телефоном або в месенджерах.

Не переходьте за підозрілими посиланнями: 

• Завжди перевіряйте адреси сайтів. Навіть одна зайва літера в домені — це вже шахрайський сайт.
• Не клікайте на сумнівні повідомлення з «акціями», «виплатами», «виграшами».

Не надсилайте передоплату незнайомцям: 

• Перевіряйте продавців, читайте відгуки, використовуйте платформи з гарантіями.
• Якщо товар дуже дешевий — це майже напевно шахрайство.

Завжди перевіряйте інформацію через офіційні джерела:

• Сайти державних установ, офіційні акаунти банків або сервісів.
• Якщо просили про допомогу на ЗСУ — перевірте, чи збір справжній (через офіційний сайт або платформу типу United24).

Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA):

• Для банків, соцмереж, пошти — це значно ускладнить злам.

Не ведіться на тиск і поспіх:

• Шахраї часто лякають або змушують «діяти терміново». Завжди зупинись і обміркуй.

«Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства — не зволікайте. Чим швидше ви відреагуєте, тим більше шансів зменшити втрати та запобігти подальшим злочинам. Повідомте про інцидент до кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/» — наголошує  поліцейська

Більше інформації про сучасні шахрайські схеми та методи захисту ви знайдете на офіційному сайті: stopfraud.gov.ua.