Бажання отримати «додаткові можливості» у популярних месенджерах дедалі частіше стає приманкою для кіберзлочинців. Під виглядом неофіційних або «покращених» версій застосунків вони поширюють шкідливе програмне забезпечення, здатне викрадати конфіденційну інформацію з мобільних пристроїв.

«Сторонні клієнти месенджерів можуть містити прихований шпигунський функціонал. Зовні такі програми майже не відрізняються від офіційних застосунків, однак усередині можуть містити шкідливий код, який працює непомітно для користувача», — розповідає с оперуповноважений 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Софія Комочкіна.

Зловмисники зазвичай приваблюють користувачів обіцянками «ексклюзивних функцій»: зміненого дизайну, додаткових налаштувань, розширених можливостей або обходу певних обмежень. Насправді ж після встановлення такого застосунку людина ризикує втратити контроль над своїми особистими даними, листуванням та обліковими записами.

Особливу небезпеку становить те, що подібне шкідливе програмне забезпечення може тривалий час залишатися непоміченим. У деяких випадках навіть стандартні засоби захисту смартфонів не одразу виявляють загрозу, що дає змогу зловмисникам отримувати доступ до конфіденційної інформації користувачів.

Щоб убезпечити себе, фахівці радять дотримуватися базових правил цифрової безпеки:

✅ завантажувати застосунки лише з офіційних магазинів — Play Market та App Store;
✅ перевіряти інформацію про розробника перед встановленням;
✅ не переходити за сумнівними посиланнями на «модифіковані» версії програм;
✅ активувати двоетапну перевірку (2FA);
✅ регулярно оновлювати операційну систему та офіційні застосунки.

Кібергігієна сьогодні — це не лише питання приватності, а й захисту особистих даних, фінансів та цифрової безпеки загалом. Навіть один необачно встановлений застосунок може стати інструментом для викрадення даних, компрометації акаунтів та інших небажаних наслідків.

Долучитися до протидії шахрайству, дезінформації та поширенню небезпечного контенту можна також через соціальний проєкт BRAMA. Його мета — підвищення цифрової грамотності громадян, блокування шкідливих ресурсів та формування безпечного інформаційного простору.