Як відомо, Зеленський відмовився звільнити заступника голови свого офісу Олега Татарова. Про це його просили 25 тисяч громадян в електронній петиції.

На цю їх петицію Президент офіційно відповів: ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством... І потім ще докинув пару майже безсмістовних фраз про роль свого офісу і Конституції в українському мирозданні.

На що 25 тисяч громадян відповіли:

...Шо?

Ну, як що... Зараз — ситуація інша, я вам усі петиції схвалювати не наймався, думає напевне Зєля. Зараз це — не хто небудь, а Олег Татаров, що його ви просите звільнити. А це — не менше ніж геній юридичної думки, доктор юридичних наук, цінний кадр, йопті, як же я без нього? Хто ще як не він з Єрмаком будуть мене вчити відписки писати, як ось, наприклад, цю відписку на петицію з вимогою Татарового власного звільнення...

І тут з Президентом не можне не погодитися... Татаров — це, звісно, рідкий талант, великий юридичний мислитель, представник інноваційної школи правничого ораторства і письма. Його, напевне, коли на роботу брали, так одразу і спитали: нагадайте нам, пане аплікант, як це ви під час майдану обгрунтовували свій погляд на інцидент з Тетятою Чорновол, коли її знайшли до напівсмерті побитою нібито тітушками? Це була провокація з її боку, кажете? Гм. Правильно. Ці жінки дуже підступні, самі себе до такого стану доводять, ні живі ні мертві, тут і так все ясно, навіть не треба бути слідчим чи правником щоби це побачити і отак розтлумачити... Втім, на той момент крім Вас нікому таке навіть на гадку не припало... А пригадуєте автомайданівця Дмитра Булатова, коли його доставили в лікарню після, нібито, катувань, і з відрізаним вухом? Також сам постарався? І вухо сам собі відрізав? Блін, а тоді навіть ніхто не міг про таке подумати. Ви один своїм проникливим поглядом показали дорогу до суті інциденту... Ну, а про те що майданівці, як Ви казали, самі в себе ззаду стріляли, а не міліція по них пуляла, це ми, зрештою, й самі знаємо... Одним словом, нам подобається Ваша філософія, думаємо Ви будете добрий командний гравець, ми беремо Вас на роботу, інших кандидатів навіть не розглядаємо, зайдіть у відділ кадрів, і не забудьте трудову книжку, поки порохоботи не роздуплилися.

Тепер Олег Татаров, цінний кадр, уже рік як друга особа в Президентскій канцелярії, і якщо він знаний про те що він таке щось може верзти, то що він там за своїм столом для них ПИШЕ?

Це до того, якщо комусь цікаво, хто ще, окрім Єрмака, може вкладати оригінальні думки в Зєліну незрілу голову і рішучість в його ніжну душу.

Рідко якийсь керівник позбудеться підлеглого, чий хід думок керівникові подобіється, без огляду чи той підлеглий ефективний в роботі чи ні. І це просто так сталося шо нашому Президентові до смаку люди такі як Татаров — не просто думаючі, а ті що люблять неординарні, нетрадиційні рішення. Одним словом такі, що не тільки будуть казати на біле чорне, а на чорне - біле, а ще й оригінально такий погляд обгрунтовувати.

Усякі Менделі, Арестовичі, Єрмаки.

Так що, виглядає, що петиція про негайне звільнення Татарова таки була приречена на провал від початку, навіть якби її підписали не двадцять п'ять тисяч людей, сто двадцять п'ять.

Хіба наступного разу підписанти прийдуть одразу на Банкову...