5-го грудня — День Волонтера. Як правило, люди, яких будуть вітати з цим Днем будуть знічено відмовчуватись або активно заперечувати — «мене за що?!». Я не знаю жодного, хто сказав би — це мій день. Бо у цих людей — щодень День Волонтера.

Волонтер в перекладі — доброволець. Це люди, які добровільно обрали те, що роблять. Це люди, які завжди здатні на вчинок. Вони не чекають, яким боком повернеться ситуація і що можна буде отримати з цього. Вони самі творять зміни.

Чомусь забувають, що Господь створив Людину на образ і подобу свою. Чомусь думають, що Господня подоба то є руки-ноги-голова-і-два-вуха. Не правда! Господня подоба — це головний Божественний дар, який робить людину Людиною — Вільна Воля, право Вибору. Ті, чий офіційний День завтра — завжди роблять свій Вибір.

Він однозначний.
Він свідомий.
Він виважений.
Він твердий.

Це — Воля. Воля вільного вибору — внутрішня здатність до дії. Це право самому творити своє життя і найвища здатність віддати його комусь, хто потребує більше. Не в сенсі плоті і крові, не в сенсі миттєвого згорання, а щоденного світла, вигорання до тла. До попелу. До смерті. Щодня.

Aliis inserviendo consumor — світячи іншим згорають самі. Це ж про них сказано.

А ще — це про них митрополит Шептицький казав: «Більше поту — менше крові!». Їх піт, пролитий на шальки терезів Божественної Справедливості урівноважив кров. Він, навіть, переважив її. Бо, якби не їх піт, то крові було б більше. В рази. В тисячі раз.

Вони ніколи не зрадили свого вибору. Вони ніколи не зневажили його. Вони ніколи не засумнівались у ньому. У них немає часу, бо хтось потребує їх життя більше, ніж вони самі.

Вони все обрали самі. Вони у всьому винні самі. Вони не сумнівались в собі.

Тільки іноді, потай, коли ніхто не бачить, вони питали себе, — «чому»?
Але ніколи не спитали, — «навіщо?».

Бо знали завжди. Бо така Їхня свята Воля. Божественна Воля. Вибір, який вони зробили самі.

Зі святом вас, Вільні Люди.
Дякую Богові — Люди є.