До всіх вас, читачі звертається той, хто зумів в деталях передбачити усі ділянки вторгнення крім Чорнобильської, усі напрямки наступу з них, крім форсування Дніпра у Херсонській області ще у 2018. І тоді ж сформував концепцію, як перемогти Московію в умовах того, що допомоги майже не буде, а вся допомога, яка буде — це сусдні слов'янські й балтійські країни продадуть, а не подарують трохи радянської бронетехніки та артилерії в загальних кількостях від декількох десятків до пари сотень. І навіть в таких умовах за умови раціонального використання ми б змогли уберегти від окупації більшість великих міст та агломерацій лівобережжя України, які станом на 2018 рік не були окупованими, зупинити окупанта його виснаженням й перейти до серії малих контрнаступальних операцій. В 2023 було приємно почути, що Генерал Залужний займався аналогічним моделюванням й що наші моделювання збігались, хоча, нажаль, ми не є особисто знайомими.
 Виконання цієї стратегії потребувало:
- в першу чергу фортифікації прикордоння, щоб ворог не міг швидко перейти кордон, а мусив концентрувати сили, тим самим продемонструвавши нам обрані ним напрямки для підведення наших резервів й мусив при форсуванні інженерних перешкод перетворюватись на зручну для артилерії статичну або малорухому ціль. Фортифікація прикордоння й прифронтових територій — це закриття усіх пішоходно-автомобільних, залізничних КПП, крім 1 автомобільної й 1 залізничної, які ведуть у Харків; це демонтаж залізничної інфраструктури від найближчої до кордону станції і до кордону; це риття двох нерозривних протитанкових рвів паралельно кордону на відстані 130-600 метрів; це розміщення бастіонів на важливих напрямках імовірного наступу; це закриття більшості КПП на фронті і залишення лише Станиця-Луганська через підірваний міст, Новотроїцьке, Піщовик й перешийок з Кримом; Чонгарські мости пропонувалось знищити з 2015р, мости через Деркул у Луганській області теж.
- у другу чергу підвищити ефективність артилерії за рахунок більшого використання БПЛА, а для корегування їх використовували з літа 2014, а також спрощення схеми прийняття рішення про удар для його прискорення й зменшення імовірності скасування удару.
- у третю забезпечити фортифікацію віддалених від кордону й фронту міст, щоб ворог, навіть прорвавши кордон, не міг заїхати в місто до розгортання його оборони, а мусив би кривавими для нього просуваннями по 0-100 метрів на добу тільки наближатись до міської забудови, а в середині міст зробити підземні сховища з запасами боєприпасів, пального, харчів, ліків, щоб коли ворог не зможе окупувати місто в лоб, не зможе це зробити з флангів, він зайнявся оточенням, приймаючи удари і з міста і з з зовні і навіть якщо би оточив, місто протрималось би до деблокади. Найбільше на це була схожою оборона Чернігова у березні 2022
- у четверту почистити від неефективних та зрадників. Командування ЗСУ наповнене неефективними командирами, а також прихильниками Москви, адептами московського Патріархату, ця частка нижча у фронтових підрозділах і зростає відсотково зі зростанням звання та спецефічності. Визначити, що людина, в якої є родичні на Московії, в Білорусі може бути у складі лише Сухопутних й Морських сил й не може займати посаду вище командира батальйону й не може бути командиром в артилерії, а людина, в якої родичі на окупованих — не вище командира бригади й інфрмація про наявність родичів на окупованих має бути загально відомою стосовно і командирів батальйонів, дивізіонів, рот. Викриття того, що людина є адептом МПЦ повинно означати заборону на командування вище роти й заборону на входження у склад артилерійських та мінометних підрозділів. Виявлення того, що особа є прихильником Московії повинно означати пониження до найнижчого звання й переведення у найслабше озбрєні піхотні підрозділи для покараних з спеціально підібраним жорстоким командуванням. Просто неефективних вираховувати за наступними критеріями: звільнення й втрата територій, втрати людей та техніки, цінність звільненої чи втраченої території, швидкість прийняття рішення на удар, відсоток скасованих ударів, кількість випадків перекладення прийняття рішення про удар на командира вище.
- у п'яту — формувати ополчення територіальної оборони. Це в нас було зрблене, але не так як треба та ще й в останній момент — у 2й половині лютого 2022 і то не всюди, лише у 3-5 західних областях й Донецькій області. В нас замість територіальної оборони створили треті збройні сили (після ЗСУ та НГУ), але без техніки, без нормального тренування, без власної артилерії, з ще гіршим командуванням, з нестатутною структурою й розтягнутою вертикаллю командування. А треба було формувати прості піхотні підрозділи, добре озброєні піхотною зброєю під задачу наповнення населених пунктів озброєними людьми, здатними бачити на власні очі наближення й проникнення в н.п. ворога чи не визначеної особи і вбивати або брати у полон, а техніку знищувати або захоплювати, в глибокому тилу охороняти склади, залізниці, летовища від диверсантів, у випадку окупації залишатись замаскваними під цивільних, але зберігати зброю, боєприпаси й зв'язок з аналогічними групами та командуванням. Не використовувати такі підрозділи на фронті для оборони, а тим паче наступу крім як дуже сприятливих умов. А продовжуючи війну, мобілізувати з ТРО в ЗСУ.
- у шосту розосередження. Це замість концентрації великих складів з пальним та боєприпасами, створити купу малих, охоронюваних обмежено-придатними особами з ТРО. В подальшому створювати багато малих підземних складів у горах, де можливий дринаж ґрунтових вод без відкачування.
- у сьому нарощування чисельності ЗСУ. Коли в серпні 2016 Порошенко влаштував демобілізацію під час війни, це означало дуже погану річ — він виключив з планів деокупацію окупованих частин України, де-факто це державна зрада особою з повноваженнями президента, обов'язок якої робити все для територіальної цілісності. Збільшувати чисельність — це запуск мілітарної пропаганди, включаючи початкову військову підготовку як у Ізраїлі з 14 років на полігонах, а також ідеологічну. Також це звісно ж мобілізація, але з процедурним подоланням корупції в військоматах та лікарнях, тобто перетворенням її на невигідну. Також це формування ТРО й також це корегування законодавства згідно якого без служби в Збройних Силах або Національній Гвардії не можливо працювати в держструктурах й не можливо балотуватись на посаду Президента України.
- у восьму нарощування виробництва й закупівля. Нам потрібне було і зараз потрібне власне виробництво снарядів, власне виробництво артилерії, реактивних й тактичних ракет, розвідницьких й ударних БПЛА, бронетехніки й танків і звісно ракет до ППО, хоча б зкопіювати ракети до БУКів, бо БУК — гарна радянська система ППО, яка на рівних з сучасними НАТОвськими. Майже все це вироблялось і тоді, але в занадто малих кількостях. Зараз, коли США в стані неадекватності, нам є що запропонувати Європі замість Хаймарсів, це наша РСЗВ Вільха. Її ракети високоточні. Калібр — 300мм, ракети з дальністю 70 км мають БЧ 250 кг, а ракети з дальністю 125 км мають БЧ 170 кг. Друга ракета має переваги над Хаймарсом і в дальності і в потужності БЧ. Нажаль, у 2019 було замовлене виробництво лише 98 ракет, а у 2020 лише 50 і все. Враховуючи успішну співпрацю з Данією у виробництві САУ Богдана, можна було би піти далі і налагодити виробництво ракет Вільха у Європі в кількостях 50-70 на добу. Цього вистачило би і нам і на продаж іншим країнам.
Однак сталося інакше, під виглядом гуманітарних піклувань про населення зрадники з Міністерства Реінтеграції та СБУ відкрили шлях на Мелітополь. Саботажники з Міністерства Оборони затримали відправку на фронт й розподіл ПТРК й ПЗРК, передані Європейськими країнами тисячами й десятками тисяч. Боягузливе й москворієнтноване й жадібне політичне керівництво не лише не попереджало, але й не давало готуватись, не проводило завчасної мобілізації. Єдиний, хто повів себе правильно тодішній Командувач Повітряних Сил, який вночі з 23 на 24 лютого віддав наказ всім дивізіонам Протиповітряної оборони збивати всі нерозпізнані об'єкти у повітрі, до яких можуть дістати. Серед збіговиська нікчем й зрадників це був найкращий й найправильніший й найвсеохоплюючий наказ. Дякую йому за це.

> Ми спроможні перемогти, допоможіть здолати ось ці проблеми

1. Немає зворотнього зв'язку. Президент та його Генштаб побудували так систему, щоб самим не чути проблем з фронту і не давати чути про них населенню, щоб населення не вимагало виправлення. Щоб робити вигляд, що все добре, а коли проблеми призведуть до катастрофи, казати «а ми не знали», «нам не доповідали». Коли проблема повторюється на стільки масово, що про неї вже говорять в Інтернеті, влада і наші ЦПСО запускають своїх тролів, які зводять розмову до того, що це політична сварка з боку конкуруючих партій або що це москальські тролі. Зеленський любить з вами зустрічатись (див пункт 9 тщеславність), а тому продиктуйте йому всі ці пункти.
2. Друга ПРОБЛЕМА КАБи. Створює купу інших проблем, як то дезертирство й деморалізація. Спочатку вони стали фронтовим лихом, а тепер ними ворог бомбить і віддалені від фронту міста, тому-що раніше прифронтові території були прикриті С-300 й іноді Петріотом, тепер ні. Для подолання КАБів потрібно виділити 3-4 батареї ППО Петріот з 14-15, щоб вони збивали Су-34 як при Залужному 1 блукаюча. Якщо Зеленський не просить протиавіаційних ракет до Петріотів, то ПРОСИМО МИ, хоч продайте. Також КАБи збивали зенітно-гарматними установками. Нажаль, Зеленський-Сирський не дають їх для прикрития навіть Харкова, Краматорська, Запоріжжя. Легше випрошувати гроші, коли є свіжі фотки знесеної багатоповерхівки, ніж коли твоя ППО все збила. Або якимось чином змусити їх не перешкоджати використання Гепардів й Тугусок для оборони цих міст від КАБів та БПЛА або на пряму передати у зенітні підрозділи з Зу-23-2 радари й дальні тепловізори, щоб була можливість бачити КАБи й збивати хоча б ними.
3. Третя ігнорована ПРОБЛЕМА — БПЛА. Проти них потрібні глушилки, але це лише фактор ускладнення, проти БПЛА ефективні дробовики. В кожному підрозділі має бути 20-30% бійців озброєних дробовиками на додаток до іншої зброї. Якщо БПЛ вибухне близько, він все одно уразить незахищену людину, але не так критично. Зараз же нам потрібно щоб стрілець на даху бронемашини був захищеним від дрібних уламків БПЛА. Це має бути гніздо-башта з металу й бронескла. Також потрібно щоб дробовики робили як можна ширшу хмару уламків й мали можливість автоматчної стрільби, а ще краще щоб вони були двохдульні. Закликаю зробити це не лише для нас, а й для самих себе, бо малі БПЛА — новий вид зброї, який додався до артилерії, авіації, танків, ракет, протитанкових ракет. Поява кожного з цих видів зброї у минулому, міняла характер бойових дій й примушувала міняти структуру підрозділів, армій і тактик застосування. Зентічикам потрібні тактичні окуляри для очей й вигнутий лист для захисту сонної артерії й яремних вен від уламків. На танки треба дробовикові системи (замість кулемету), на бронетранспортери, БМП, бронемашини/мрапи також. В штаті підроділів мають бути зенітчики-кулеметники -навчені збивати бпла з штатних систем на танках, бмп, бтр, бронемашинах. На бтр/бмп подібних установок має бути 3-4. 

4. Четверта ігнорована ПРОБЛЕМА ігнорується з 2014 — відсутність захисту від артилерії й фактичну її небоєздатність незалежно від кількості снарядів й стволів. Корінь цієї проблеми — кляті мінські договорняки. Заради них процедура дозволу на застосування артилерії була на стільки ускладнена й розтягнута, наче це не артилерія, а ядерна зброя. В деталях часто діяла повна заборона на її застосування, поки аж Головнокомандувач чи Президент не давав дозволу. Приклад такого безглуздя був під час бою за Марїнку на початку червня 2015 року, коли дозвіл від порошенка був наданий через 10 годин й 36-41 хвилини. 10,5 годин 28 бригада й 20 батальйон несли великі втрати від концентрованого безперевного обстрілу артилерією та залпових ракет. Однак це не єдиний такий випадок і не найбільший. Рішення про удар повинне було прийматись на рівні командування дивізіону або бригади, а не мандрувати від командування бригади до командування сектору, звідти у штаб АТО, звідти у ГШ, а з ГШ в адміністрацію президента. Всі ці роки на всіх рівнях, де можливе прийняття рішення про артудар, призначались такі люди, які це рішення не прийматимуть або через страх або через перконання. Переконання — це від забобон до рашизму. Наведу приклад генерала Хомчака, який командував сектором Б. Подія відбувалась у серпні 2014 до клятих договорняків. Москальські окупанти перетворили Християнський храм на склад, на рівнях дивізіону-бригади злякались самі віддавати наказ на його обстріл і зробили запит в Штаб сектору Б, на що Хомчак відповів забороною, бо на його думку це гріх. Ще одна велика проблема — різні статутні й законодавчі обмеження на удари, причиною яких є як конвенції, так і лобіювання бізнес-інтересів й прямо ворожих інтересів. Правильний підхід в цьому питанні у москалів — наносити удари по будь-чому, якщо там є ЗСУ або якщо є підозри, що ЗСУ там є або якщо є підозри, що ЗСУ там будуть у майбутньому. Без будь-яких заборон і обмежуючись лише запасом снарядів. Ось такий має бути статут щодо застосування артилерії, щоб воно було максимально швидким та своєчасним й максимально болісним для окупанта. Це те, що треба замість десятків статтей та пунктів. Щодо процедури прийняття рішення, воно повинне прийматись на рівнях батареї, якщо є технічна можливість, на рівні дивізіону і в окремих випадках на рівні бригади. На 1 рівень вище штабу бригади лише стосовно окремих артилерійських бригад. Дивізіон та батарея повинні характеризуватись максимально швидкою реакцією, максимальною влучністю, максимальною живучістю. На них покладається захист від значно чисельнішої артилерії ворога з у декілька разів більшим запасом снарядів й надійнішимм союзниками та сателітами, які доповняь запас. Це я про північну Корею, яка є надійнішим за США союзником, Білорусь і центрально-азіатські країни, які були в СРСР.
5. П'ята ПРОБЛЕМА — понижена ефективність тилового ППО. Нам потрібно 260-300 легкомоторних літаків, здатних розганятись до 260 км/г, в яких би могли розміщуватись пілот та кулеметник для збиття Шахідів/Гераней. Щоб 260 літаків змогли замінити десятки тисяч неефективних й витратних мобільних вогняних груп. Другим кроком введіть щильні санкції на продаж таких літаків й компонентів Московії, ОАЕ, країнам СНД. Третім поставити на них тепловізор або радар. Найкраще підходить літак на 2 особи, щоб пілот окремо керував літаком, а кулеметних збивав. Другий ЕШЕЛОН повинен складатись з винищувачів й наземних ППО Насамс, Іріс, а за наявності ракет — з Хоуків та БУКів й проходити за першим. Задача: в першу чергу крилаті ракети, а у другу не збиті першим ешелоном БПЛА, тому-що руйнівність і дальність крилатих ракет більша. Припинити брехати населенню, що крилату ракету Х-22 не можливо збити. Постійно тримати у повітрі малу кількість винищувачів, а за сигналом попередження підіймати усі. Літаки розміщувати на прикритих ПРО летовищах з бетонним захистом або недоступних для Іскандерів відстанях. Третій ЕШЕЛОН — це протиракетна оборона. Гарантований ресурс 3 батареї САМП-Т, 14-4=10 батарей Петріот, можливо 10+ дивізіонів С-300, якщо для них є ракети й лампи. Території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської областей не досяжні для Іскандерів з території Московії і з окупованих територій України, територія Чернівецької недосяжна, якщо москалі боятимуться прокладати траекторію над  Молдовою, частини територій Волинської, Рівненської, Хмельницької теж не досяжні. З території Московії вони досяжні лише для Кінжалів, максимальний залп яких не перевищує 8 ракет. Таким чином сама дистанція знижує ризики. Нам є чим залякати Лукашенка від знищення Мозирського НПЗ до допомоги Білоруському корпусу й опозиції взяти під контроль територію південніше річки Прип'ять й каналу Західний Буг — Прип'ять, однак небезпека пусків з Білорусі залишається, тому-що Білорусь не незалежна держава, а колонія Московії. Проте імовірність цього значно менша й залп буде меншим. Трьома батареями САМП-Т прикрити Яворівський полігон, Аеропорти Львів та Миколаїв, місто Львів. 3 батареями Петріот прикрити Київську агломерацію, 3 — Січесоавську, 2 — Одесу з Чорноморськом 2 — Дрогоби-Бурштин-Калуш-Івано-Франківськ, тому-що це території нафт газо видобування, там є нафтопереробні й інші хімзаводи, енергетика.

6. Шоста ПРОБЛЕМА — некомпетентність, профнепридатність керівництва й виконавців у міністерстві оборони та командуваннях в Збройних Силах. В МО досі працюють персони, які не приховують промосковських поглядів, персони з родичами на окупованих територіях і навіть персони, які приймали участь у сепаратистських організаціях, наприклад Волошенков. Наслідками цього є розміщення військової допомоги у незахищених місцях, постійні прильоти по ній та регулярна детонація отриманої від вас допомоги, яку заборонено фотографувати населенню, щоб у населення і в допомагаючих було менше питань, а чому допомогу не ховають під землею й концентрують у незахищених місцях замість розосередження. Головнокомандувач Сирський, в якого вся родина на Московії. Примітний факт, що він ніколи не робив мотиваційних закликів, що москалів треба вбивати, на відміну від попередника Залужного. Генерал Тарнавський відзначився підтримкою московської секти, пустивши її на територію 17 танкової бригади у 2012, якою командував, при цьому бригада була в занедбаному стані і зараз суттєво нижче боєздатна в порівнянні з 1 танковою. Також Тарнавський підтримував на виборах промосковського кандидата від перейменованої рашстської партії регіонів Вілкула проти кандидата-учасника війни за Україну. Генерал Курач, який командував 79 десантною і відзначився підтримкою рашиста й мафіозі труханова у 2018 р. Після заміни майже всіх командирів бригад, серед новопризначених Сирським варто зазначити прихильника Московії й противника європейського курсу Ромашко, який сварив комбатів за недостатні втрати у підпорядкованим їм батальйонах. З боку МО почнемо з міністрів. Рєзніков відзначився участю у зрадницьких перемовинах у Мінську, на якихвисував план реінтеграції окупованих територій, згідно якого визнавались би окупаційні документи на житло, що є прямою легалізацією відбирання окупантами майна. Умєров жив під окупацією, встиг отримати паспорт, а вже потім виїхав, хоча і до того мав гроші на переселення і міг виїхати чистим. Фьодоров — це соціолог, який не дуже вдало вдавав себе за програміста і який під час війни декілька разів відвідував Московію. А ще згадаємо татарова. З такими особами секретність не можлива, не можливі й накази бити по окупантам в такі місця, руйнація яких суттєво ослабила би їх, наприклад, Чонгарських мостах, Керченському, мостах у Новоазовську, Маріуполі і через канали у Херсонській області. Знищення мостів через канал у Пантелеймонівці, Макіївці унеможливило би наступ на Авдіївку зі сходу.
7. Сьома ПРОБЛЕМА — відсутність дисципліни, її треба вирішувати або разом з проблемою артилерії й КАБів або після, інакше вона призведе до зростання втрат. Її корні — безкарність, ментальна корупція. Коли мобілізовані на фронті стали отримувати стільки за місяць, скільки за рік на цивільній роботі до мобілізації, це призвело до того, що наприклад, на оборонному пункті повинно бути 8-11 осіб, але за ініціативою командира або ініціативою когось з них 5-6 віддали третину місячних виплат і де-факто живуть на зйомній квартирі у ближньому тилу, а кілометровий вузол оборони обороняють 3-5 осіб. Спочатку такі випадки були лише в ТРО, але при Сирському вони поширись і по ЗСУ. Далі щоб виправдати постійні втрати територій і великих міст як Торецьк й Селідове, просто додали брехню у звіти щодо кількості атакуючої піхоти ворога і відповідно фантастичну кількість загиблих окупантів. Але постійна така брехня не могла довго продовжуватись і тоді уже не ЗСУ, а ГУР почали приймати участь в цьому коловороті брехні, вигадуючи спочатку 20, а потім навіть 40 тисяч свіжо набраних окупантів на місяць. Я не знаю реальної цифри, але вона помітно менша. З відкритих джерел можна спиратись на статистику міста Москви, в якому мешкає 10% населення імперії зла, найбільша винагорода за підписаний контракт й кількість набраних на місяць влітку 2025 менше 800. Якщо це середнє по Московії, то на місяць менше 8 тисяч, якщо це у 2 рази менше, ніж в середньому, то мова про 16 тисяч, але не 30-40. Тому потрібно відновити дисципліну як винагородами, а це не лише гроші, а й відпочинок, публічне шанування, так і покараннями, а це має бути суттєве обмеження фінансової винагорди, скасування ротації, заборона особистих засобів зв'язку, примусове переведення у штрафні підрозділи. І ще важливо відновити практику колективних покарань, бо відмова від неї згідно порад НАТО, це один з найбільших ударів по дисципліні ЗСУ, а також інших країн, напр Афганістану. Вони повинні розповсюджуватись на роту, на батальйон, на всю бригаду, на 2 бригади, одна з яких артилерійська, в залежності від тяжкості наслідків. От згадаємо ситуацію, в одній бригаді одна рота приймала участь у корупційній змові і з 80-90 воювало 30, ворог прорвав їх, увірвався в місто й окупував і замість того, щоб брехати населенню про орди, вся бригада замість 100+ тис грн за той місяць отримає 400 грн. Враховуючи менталітет українців, вони та їхні родичі зіжруть живцем ту роту, яка в цьому винна. І це розуміють усі і це розуміння і буде запобіжником від побудови таких корупційних схем у Збройних Силах. Другий приклад корупції — це купівля або торгівля званнями. Торгівлею званнями займались у відкриту навіть президенти, і іноді навіть тим, хто не хотів купувати, а щоб отримавші звання мовчали чи хоча б менше критикували. Один з прикладів цього — це формування все нових і нових бригад при тому, що їм не вистачає техніки, а в діючих бригадах не вистачає людей.
8. Восьма ПРОБЛЕМА. Корумпованість найближчого оточення Президента. Тут і без мене знаєте про міндіча, цукєрмана й їм подібних. 
9. Дев'ята ПРОБЛЕМА. Тщеслав'я Президента. Тому удари наносяться не так, щоб удар був максимально болісним для окупантів, а щоб воно яскраво горіло і була красива картинка. І навпаки якщо рішення важливе для перемоги, але населення не зрозуміє, він цього уникатиме як уникав попередження, що потрібна завчасна мобілізація взимку 2022. Його бажання відчути себе важливим, що він поперся зустрічатись з «самим трампом» — втратившим глузд дідом, президентські повноваження якого використовують позаамериканські сили в планах яких повернути нас під ярмо Московії.
10. Десята ПРОБЛЕМА. Вичавлювання населення. З одного боку москалі, які всіх не згодних на окупацію намагаються вбити або щоб боягузливіші тікали. Порівняємо це з батагом. З іншого боку ЄвроСоюз, який приймає всіх як біженців так, що і на безкоштовне побігли ті, кому не загрожує окупація. І самі ж москалі ведуть активну пропаганду втечі з України у ваші країни, їм то вигідно це. Європа цьому може допомогти, обмежившись прийманням біженців лише з тих областей, значні території яких окуповані й потрібно щоб була єдина на ЄС база біженців, бо чув про зловживання, коли олин і той біженець отримує фінансову допомогу з декількох країн одночасно. Заощаджені гроші витраттє на що завгодно, а краще — на боєприпаси для нас.
11. Одинацята ПРОБЛЕМА — Фактичний контроль Москви над інформаційним простором України. Після блокування ВКонтакті, значна частина людей пішла у ФБ, Вайбер, ТГ, Твітер, Інстаграм. Зіткнувшись з цензурою в ФБ, Інстаграмі й Твітері з одного боку, а з іншого рекламою москальського Телеграму самою адміністрацією Зеленського й його партією, люди стали перебігати в нього ще більше. Окупованих українців вони підставили тим, що влаштували збір розвідданих через ТГ, а не через ТОР чи власні сайти. Це ще одна причина, чому треба поспішати з деокупацією. Крім того, робота москальських тролів, які опанували штучний інтелект для генерацї фейків й Гугл-Перекладач за допомогою яких створюють і поширюють дескридитаційні, панікерські гасла, роблять їм такий вигляд, що людині здається, що всі навколо в Україні це говорять, всі так думають і людина приймає це через стадний інстинкт. Москалі назвали нас «Миколами», тепер це і в укр.середовищі так звучить. Москалі придумали називати мобілізацію «бусифікацією», багаторазовим повторенням вони привчили до цього і населення. Зараз вони привчають до нового висловлювання «провокація Києва». Також разом з цим все нахабніше вони поширюють антиамериканські й антиєвропейські наративи, для чого використовують брехню про допомогу 2-3 танками в рік, недостатньою допомогою тощо. Моя пропозція — це щоб Гугл-Перекладач, ЧатГПТ, Геміні давали змогу кожному перевірити фразу на факт перекладу або генерації. Тобто людина вставляє фразу (коментар з соцмережі) у спеціальне поле на сайті, а Гугл-Пошук, якщо знаходить у ЛОГах, видає фразу до перекладу і час запиту з точністю до хвилини. Якщо це ЧатГПТ/Геміні знаходить, то видає текст завдання, згідно якого згенерував цей текст. Це не порушить ні чиїх приватних прав, але дозволить кожному вираховувати акаунти тролів і відповідно вони не зможуть стврювати масовку не лише в українському мовному сегменті, а й у мовних сегментах всіх інших мов: німецької, фрацузької, польської, чеської тощо.
12. Дванадцята ПРОБЛЕМА — закритість інформації про військову допомогу. Враховуючи факти з пункту 6, секретність від Москви на українському боці не можлива. Однак таке приховування працює лише проти народних аналітиків й допомагає команді Зеленського казати, що нічого не дають, перекладати провину з себе на вас як це було з зірваним планом Контрнаступу у 2023 році, після чого замість зізнання, що скасування клину на Маріуполь зробило план неробчим, Єрмак налогосив, що причина провалу — недостатня допомога.
13. Тринадцята ПРОБЛЕМА — нелогічні удари по ворогу, які виглядають як навмисна витрата боєприпасів з найменш можливою шкодою ворогу. Один з таких — це удар ракетами Шторм Шедоу по будівлі вокзалу в Авдіївці, до якого можливо було дістати Хаймарсом і теж зробити це швидко. При цьому Чонгарські мости та мости у Маріуполі виглядають недоторканими, хоча їх треба знищити заради ослаблення окупантів на півдні, щоб вони не лише не могли наступати, а й оборона їхня стала слабкою і ми могли швидше її прорвати і оточити як можна більше окупантів, відрізаних від отримання пального та боєприпасів. Інший приклад — удари дефіцитними Хаймарсами по ТЕЦ в Білогороді, хоча ТЕЦ дає менше струму, ніж передають підстанції Білгород, Фрунзівська, Шебекіне, 2 з яких доцільніше знищити з БПЛА, які робимо самі, а Шебекінську артилерією.
14. Дуже велика ПРОБЛЕМА — Заклики до приняття поразки. Ці заклики особливо підривають бойовий дух, коли лунають з боку Європи чи США. В нас мета — перемога, яку ми здатні здобути, ми знаємо, що для цього робити. Не перемир'я, згідно якого ми втрачаємо 20% країни, на якій живе 8 мільйонів українців в жахіттях, аналогічних сталінському режиму. Такі заклики окупанти й капітулянти використовують в пропаганді прийняття поразки, тому не годуйте їх цим.
15. ВЕЛИКА й НЕБЕЗПЕЧНА ПРОБЛЕМА  - Перемовини з Московією. Вони викликають упадницькі почуття у тих, хто готовий робити хоч щось для перемоги і підіймають настрій та активність рашистів, капітулянтів. При цьому самі москалі їх використовують для зв'язування нам рук, для того щоб нас приспати, для того щоб в нас були внутрішні конфлікти між гідними громадянами й продажними громадянами.

16. ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА — Відсутність пропананди перемоги. В нас досі суспільство живе за правилами мирного часу. В школах досі скасована військова підготовка, хоча в нас до 2010 року вона була у 10-11 класах.
17 ПЕРЕКЛАДАННЯ ПРОВИНИ на інших — основна характеристика команди Зеленського. Тому це не він відвів війська від Петрівського у 2019 році, чим скористались москалі для прориву у на Волноваху та Маріуполь. Це не він напризначав промоскальську Верещук міністром реінтеграції, яка посприяла розмінуванню Чонгарських мостів, це воно само. Це не він винний у скасуванні плану контрнаступу ще до його початку весною 2023 й запуску неадекватного плану Сирського, а це «партнери не додали зброї». А поклавши в основу перекладання провини часто на Європу США і використання цього у суперечках з політичними опопнентами, він цим посилює антиєвропейські та антиамериканські настрої, при чому антиамериканські проти тих, які НАМ ДОПОМОГЛИ, а не тих, які вимагають від нас капітуляції.

 

> У чому деградація США
З того часу, як в США партійні інтереси ставлять вище всього і заради перемоги кандидата або партії готові підтримувати будь-яку ініціативу кандидата й його найближчого оточення, хоч вона ганебна й абсурдна, на США покладатись не можна. Якщо вони допомагають, то ставитись до допомоги як до дуже приємного бонусу, але при цьому не допускати залежності від їхньої допомоги. Корона наддержавності сама впала їм на голову в 1945 році, хоча вони не бажали її і тому відразу ж почали торгувати чужими долями, віддавши москалям пів Кореї й китайцям пів В'єтнаму, пошматували ці єдині народи, а потім зрадили В'єтнам остаточно. Тоді ж зрадили не комуністичний Китай, встановивши співпрацю з комуняками, а зараз заради агресії проти Ірану забрали протиракетну оборону і в Південної Кореї. Так само зрадили Афганістан, з яким мали домовленість про союз поза НАТО. При цьому неадекват може бути від будь-якої з обох партій і його партія буде виправдовувати його зрадництво й неадекатність з усіх сил. Потурання Московії з боку Обами я теж пам'ятаю і тоді демократична як зараз республіканська це виправдовували з усіх сил. Зараз він вимагає Гренландію. Звісно ж не можна її давати, а враховуючи неочікувану агресію проти Венесуели, Ірану, врахувати це і завчасно підготовуати план оборони. У випадку Гренланії найімовірніше вони спробують застосувати москальський кримський сценарій — перекидання значної кількості військ на наявну базу, імітацію мітингів і направлення цих військ у ключові вузли. Тому підготовка до оборони повинна включати 3 компоненти: взяття під охорону периметру бази та ключових вузлів, налагодження логістики включаючи через Канаду, накопичення достатніх на довгий час запасів боєприпасів, харчів, медикаментів на випадок морської й авіаційної блокади. Напад на Венесуелу, яка торгувала нафтою, обстріл Нігерії, яка торгує нафтою, напад на Іран, який торгує нафтою одночасно з іншими виглядає як намагання усунути конкурентів Московії, щоб підвищити її важливість, завадити вихреслюванню Московії зі світової економіки, що небхідно для легшої та швидшої перемоги над нею.

> Що представляє з себе Московія зараз й представлятиме у майбутньому, якщо її зараз не перемогти.
Зараз Московія йде шляхом мілітаризації всього суспільства, подібно до Північної Кореї та Ісраелю й тоталітаризації контролю аж до приватних стосунків подібно до Північної Кореї та Комуністичного Китаю. І якщо маленькі Північна Корея та Ісраель скільки напружень та проблем створюють своїм сусідам, то якою глобальною проблемою стане Московія, в якій  у 5-14 разів більше населення, ніж в них. В деталях це виглядає наступним чином. На Московії у родинах завжди були та є шовінізм та ксенофобія до всіх представників інших національностей та інших релігійних поглядів. Тобто, якщо мала дитина робить щось не так або просто набридає своєю присутністю, її не лише б'ють, а й обвинувачують в тому, що вона «ти що нє русській». Ось це головний живильний фактор, грунт, на якому росте весь її імперіалізм. Національна політика на багатонаціональній території ґрунтується на 2 правилах. 1 — всі зовнвшньо схожі на москалів представники інших національностей привчаються до того, що вони повинні себе ідентифікувати москалями або їх саме суспільство гнобитеме за нєрусскость, а тепер ще й на державному рівні запишуть в екстремісти або іноагенти, а іноагентів москальське суспільство сприймає як агентів-шпигунів ЦРУ, яких не ув'язнено або не розстріляно, бо путін надто добрий. 2 — всім представникам національностей, які зовнішньо на москалів занадто не схожі через вузькі очі, жовту чи смуглясту шкіру, великі носи чи підборіддя нав'язується думка, що вони повинні служити великій Московії, таким чином все життя намагатись довести свою вірність й духовну москальність. З якутами, бурятами це працює, з дагестанцями, чеченцями — не завжди. Релігія підпорядкована гебні, як православна, так і мусульманська. Релігійні об'єднання, які складніше контролювати, наприклад Свідків Єгових, прирівняні до терористів й заборонені. В деталях:
- Зараз на Московії й окупованих територіях в дитячих садках привчають дітей обожнювати путіна, обожнювати окупаційну армію й через опитування серед дітей дізнаються, які погляди у їхніх родинах. В школах з перших класів починаються уроки ідеологічного виховання, а з середніх військового й народжувального. Тепер уже з шкіл, а також в деяких дитячих садках починають вчити керувати БПЛА. Таким чином йде підготовка двох основних напрямків — виховання великої кількості нових слухняних солдат й виховання свиноматок, які будуть збільшувати кількість населення — мобілізаційного ресурсу. Частково це вже дає результати, поки в нас середній вік новобранця понад 40 років і майже немає молодших за 25, в них помітна частина воюючих 20и річні — ідеального солдатського віку. Такі краще все засвоюють, особливо роботу з комп'ютерами й спритніші, менше потребують сну за 40-річних. Серед дівчат теж відбулися зміни, всього за рік шкільної пропаганди й фінансового заохочення, почала збільшуватись кількість молодих матерів, включаючи неповнолітніх і навіть не досягнувших 16и річного віку секусальної згоди. Це відбувається і на окупованих. Таким чином, якщо це не знищити в зародку, їхня кількість з офіційних 138 млн (без врахування окупованих), через 10-30 років може зрости до 160-180 млн, з яких значна кількість буде ідеологічно підготовленим мобілізаційним ресурсом. Чи потрібна велика північна корея, але з у 9 разів більшою кількістю населення і майже не обмеженими природніми ресурсами? Якщо Московію не перемогти зараз, то вона посилиться до такого стану, що світ чекатиме поділ на 3 імперії: Євразію, бо Європа буде окупована в т ч з жорстким використанням ресурсів окупованих територій України, Остазію, де пануватиме комуняцький Китай й Америку, яка буде найслабшою з трьох й нагадуватиме скоріше теперішні Мексику або Бразилію, ніж теперішні США чи Канаду.


>Що робити Європі
На сам перед вкладайте гроші в мілітаризацію суспільств. Це не лише виробництво зброї, а й моральна підготовка населення до війни з шкіл. До війни, а не лицарського поєдинку, до війни, у якій доведеться бачити гори трупів й зберігати холоднокров'я, бачити невдоволене населення, виходити за межі гуманітарних конвенцій. І ще багато чому треба буде повчитись і в Московії, щоб не бути беззахисними.
Курс щодо Московії має бути на її деколонізацію, не залежно від того, чим москалі погрожуватимуть або намагатимуться сподобатись. Тобто, можна припустити, що вони кудись дінуть угруповування путіна, навіть звалять з окупованих територій й імітуватимуть якийсь час демократію, вони все одно гнобитимуть азіатів й кавказців, а тому хай підкріпляють свою демократію тим, що мирно відпустять Кавказ й азіатів. Звісно ж вони цього не робитимуть, це написано для попередження, щоб вони не надурили.
Тому деколонізувати треба так, як її деколонізовувала Німеччина у 1 світову, але використовувати й інформаційно-ідеологічний фактор, поки це ще можливо.
Обов'язково не можна починати з нею перемовин, навпаки її треба ізолювати на всіх рівнях. Якщо вона через своїх агентів впливу у Європі, Україні, США й через союзників «посередників за мир без деокупації» просить про перемовини, значить щось в неї не так і це треба максимально використати проти імперії зла.

На фронті ми повинні знекровити їх так, щоб на місяць їх гинуло більше, ніж надходило свіжих. У їхньому тилу посіяти злидні і бідність, навіть якщо це посилить приток свіжини на фронт. Робота з окупованими народами повинна складатись з наступного: Налагодження контактів з прихильниками незалежності й прихильниками розширення автономії (УРСР теж не хотіла розривати з СРСР, але ГКЧП простимулювало); Інформаційне відновлення національної гідності нагадуванням, як народи опинились у складі імперії зла; Чітко встановити правило, що якщо окупований народ деколонізується, то по відношенню до його держави не задіюються ні які санкції, які введені проти Московії, це зацікавить в т ч деяких корумпованих чинушів теперішніх колоніальних адміністрацій.
Одним з аргументів проти деколонізації видають «ядерна зброя потрапить не у ті руки». Насправді ж 10 ядерних арсеналів по 500 бомб на багато безпечніші, ніж один на 5000 у руках імперії, яка пішла шляхом завоювань. Крім того, десяток окремих держав не зможуть його підтримувати у робочому стані, на території однієї буде напрацювання плутонію, на території інших виробництво ракет, на території третіх виробництво пального до ракет, на території четвертих можливість обслуговування стратегічних літаків. Тому більшість з цих країн відмовляться від арсеналів як від помідорів, які починають гнити. Особливо, якщо їм за це щось запропонують. 
Втрата критичної маси імперців ослабить контроль над окупованими народами, а підвищення національної свідомості в окупованих народів збільшість кількість готових бити імперію з середини. Таких людей ми повинні витягати з Московії під легендою туризму чи паломництва й проводити спеціальну підготовку: диверсійну, розвідувальну, загальновійськову, ремонт та керування БПЛА, хімічно-вибухову, лідерську, медичну, економічну і повертати назад, контрабандою озброювати малогабаритними високоточними видами зброї від стрілецької до ПЗРК. Так, саме ПЗРК. Звісно фінансувати,щоб вони жили не бідно, з часом забезпечуати паспортами за результати.
Економічні злидні на Московії потрібні для того, що по-перше вони не плодились, а по-друге не могли виробляти багато зброї й компенсували нестачу зброї м'ясом.
Поєднання поразок на фронті з повстаннями нацменшин, відсутністю сил зберігати окупацію й задавлювати повстання призведе до виходу з імперії як мінімум, найбільш національно свідомих й ментально самостійних. Як були першопроходцями Естонія, Латвія, Литва, так будуть першопроходцями Інгушетія, Ічкерія, Дагестан, а це деокупація для майже 5 мільйонів осіб, відсунення імперії зла від Азербайджану й тилу Грузії. І вони стануть тим, чого так бояться у Москві — прикладом для Татарстану, Башкортостану, Якутії, Туви, Бурятії, Комі та інш. Але для цього робити й робити і все це треба зробити, не опускати рук, не жахатись нічого.
Яка нам потрібна допомога:
1. Не засекречуйте допомогу. Тому-що від москалів вона все одно не секретна, зважаючи на те, що в міністерстві оборони України працюють члени рашистських партій регіонів, родіна, блок наталі вітренко, а частина діючого генералітету вже під час війни підтримували промосковських кандидатів, але при цьому влада любить виправдобувати свої помилки тим, що Україні фактичноо ніхто не допомагає — перекладати провину на вас. Вони самі це не говорять, вони це говорять ртами своїх відеоблогерів та мережами Інтернет-тролів. Іноді цій огидній діяльності підіграють москальські тролі, щоб деморалізовувати суспільство і сіяти негативне ставлення до країн, які допомагають. Тому важливо оголошувати не лише факт передачі за місяць або сезон, а й загалом. Бо коли якась країна передає 50 БМП, вони кажуть, що 50 БМП нічого не значать, хоча загалом та сама країна могла передати 350-400 БМП. У березі 2025 чеський уряд заявив, що загалом Україні з весни 2024 було передано понад 1,5 млн снарядів, хоча на фронті ми цього не відчували і це ж не рахуючи допомоги від Німеччини та Байдена та менших виробництв з Швеції, Фінляндії, Франції.
2. Замість розмов про перемовини з москалями, тим паче пєрєміріє з ними, потрібні розмови про те, що ми робимо не так, як це виправити найшвидше, як збільшити результативність, щоб ми стали спроможними вбивати 100 тисяч окупантів на місяць й при цьому мінімізувати власні втрати, щоб вони були в 20-25 разів менші за їхні. Нам самим треба інтегрувати підрозділи БПЛА у склад артилерійських дивізіонів. Так вони зможуть взаємодоповнювати один одного: артилерія руйнувати великі об'єкти, наприклад будівлі, пробивати в них дірки, бити вікна, рвати антидронові сітки, а БПЛА безперешкодно залітати й вбивати окупантів. І навпаки там, де артилерія не може справитись швидко і точно, ціль у максимально короткий час передавати підрозділу БПЛА, наприклад, позиції артилерії ворога.
3. Напад Трампа на Іран й удари з Ірану по країнам, які давали території під бази США заради гарантій безпеки з боку тих самих США вивели з ринку багато нафтових й газових постачальників. Як я бачу з ганебної уже на кроці планування зустрічі у Кіпрі, в Європі є негативні сили, які хочуть перемовин з Московією очевидно і для отримання її газу. Замість цього краще зконцентруйтеся на наступному: нарощування власного видобутку, нарощування закупівлі зі США поки Трамп не ввів ембарго, активніше допомагайте Катару відновити газові термінали, нарощуйте закупівлі в Західної Лівії й озброюйте та тренуйте її війська для того, щоб вони змгли перейти у наступ й знищити там режим Хафтара. Запропонуйте Ірану зняття санкцій та допомогу у віднвленні газо-видобувної промисловості в обмін на припинення їхньої співпраці з Московією у військово-промисловій сфері. Як показали майже вільні польоти американської авіації над Іраном, москалі не допомогли Ірану навіть протиповітряною обороною. Чи потрібен їм такий союзничик, який наживається на тому, що їм руйнують основу їхньої економіки? Іран ні на кого не нападав і ні кого не окуповував на відміну від Московії, тому краще знімати санкції з Ірану, а проти Московії посилювати.


>Наші пропозиції Європі, Німеччині, Японії. Африці.
Щодо відновлення глобальної дії міжнардного права, то на рівні ООН має бути впроваджене нове правило: якщо якась країна-член зазнає агресії з боку іншої країни, то всі інші країни члени ООН повинні допомогти жертві вторгнення економічно можливою військово-технічною допомогою. Тобто це має бути обов'язком, хоч і не вказано на скільки багато кожна країна повинна дати. Сьогодні жертви Україна, Грузія, Молдова, а завтра це можуть бути Естонія, Литва та Польща, а після завтра — Німеччина та Бельгія.
Потрібно далі працювати на деколонізацію імперії зла — Московії. З східним Кавказом це може відбутись швидко, але деколонізацію на цьому не зупиняти, а продовжувати цей довгий процес з тією метою, щоб визволити з в'язниці народів як можна більше націй за як можна коротший час. Це треба робити за допомогою просвітництва, навчання, тренування й забезпечення необхідним активістів з числа окупованих націй. В окремих випадках застосовувати власні диверсійні сили під прикриттям. Також не треба забувати, що Московія окупувала протягом 1918-1991 території усіх європейських сусідів. Тому мир базувати треба і на звільненні всіх окупованих територій і на звільненні окупованих частин Фінляндії, Естонії, Латвії. Щодо Східної Прусії, так званої «Калінінградської області», то згідно домовленості вона мала бути повернута до 1997 року Німеччині. Якщо Німеччина досі не відродила до себе самоповагу, то хай вона дістаниться Литві та Польщі з кордоном по річці, але у Московії НЕ повинно бути плацдарму в центрі Європи. Та я б все одно хотів, щоб німецьке місто Кеніґсберг було зарезервоване Польщею та Литвою для Німеччини, коли в ній одумаються, відновлять самоповагу, що це ж їхнє місто, що в ньому відбувались інавгурації королів. Це щодо мети, яка повинна бути спільною для Європи. Зараз же ми маємо приклад прекрасної співпраці щодо САУ Богдана, яку у співпраці вдалось доробити й серійно випускати у прийнятних кількостях. Також в нас є готовий проект Вільха, ці ракети навіть вироблялись серійно. Було би взаємовигідно, щоб ви отримали креслення, робили її як для себе, так і для нас, так і нам допомогли з налагодженням більш серійного виробництва. Ракета Вільха-М з дальністю 125 км й БЧ 170 кг переважає ракети М30/31 до Хаймарсу за дальністю та руйнівністю. Вона спроможна замінити Хаймарс завдяки тому, що вона далекбійніша, більш руйнівна і власне виробницто виключає залежність від США, які зараз у неадекватному стані. Чого не вистачає Вільхі — це більш рухомої пускової. У вас виробляються більш компактні вантажівки, на які було би ідеально поставити компактну пускову замість 12 на 6 ракет, але захищену бронею. Також у нас на сході великі поклади газу і у випадку повної деокупації Донецької області, нічого не заважатиме їх видобувати й постачати в Європу за мінімально можливими цінами готовою газо-транспортною інфраструктурою. Власне це одна з головних причин нападу Московії на Україну — відкриття великих покладів газу, які б стали кінцем їхньої газової гегемонії. Співпраця з Японією повинна вестись в плані взаємдопомоги електронікою, засобами керування і взаємдопомоги з деколонізації, вже 80 років, як північні території Японії окуповані Москвою. Щодо Африки, європейські країни, використовуючи свої Збройні Сили, мусять допомагати міцно триматись урядам Африки, які хоча б декларують якісь західні цінності в обмін на безперешкодний продаж енергоресурсів, рідкісних елементів. І якщо хтось сміє казати про зняття санкцій з Московії, то хай краще зніме їх з Ірану, який ні кого не окуповує й не окуповував, але за умови що вони не співпрацюватимуть з Московією у військових питаннях. Щодо їхньої ядерної програми, то якщо в них є 400-500 кг 80% урану 235, то вони спроможні дозбагатити частину його до 90% й створити 4-5 ядерних бомб за зразком Малюка, зкинутого на Хіросиму. Питання лише в тому, а чому вони цього не роблять? Може їм не потрібна ядерна зброя і це все наклеп? Хоча як кожна суверенна країна, вони мають  право її створити, особливо після того, що з ними зробили. Санкції мають бути прив'язані лише до співпраці з Московією у військових питаннях. Якщо її не буде — не повинно бути і санкцій, а навпаки Іран зможе бути гарним джерелом нафти, а окупант Московія має бути під санкціями, поки вона окуповує хоча б когось, навіть якщо країна, терторії якої окуповані, не просила про це.

Узанальнено, наша стратегія повинна складатись з наступного:
1. Створення умов для наступів нашої Армії.
2. Наступи для звільнення територій України, а також захоплення техніки для наступних наступів.
3. Допомога іншим народам деколонізуватись від Москви за аналогією з деколонізацією народів Австро-Угорщини та Африки.

1. Створення умов для наступів нашої Армії
- наносити удари по нафтонасосним, газонасосним станціям й нафтоналивним й газоскраплюючим до такого стану, щоб вони всі не перекачували нафту, газ й наносити повторні удари щоб їх не могли перезапустити. Очікувані наслідки: Технічна неможливість Московії продавати нафту та газ — скорочення надходжень до бюджету Московії на 33% — неможливість для Московії впливати на країни-покупці — звільнення дипломатії від приниження просити санкції. Можливі реакції: Нестача грошей — припинення всіх доплат окупантам вище 220 тис рублів — різке падіння притоку контрактників, Друк рублів — інфляція — знецінення грошей — роздратування населення, вилучення вкладів — роздратування населення, перебої постачання газу — роздратування населення, активніша й жорсткіша мобілізація — роздратування населення.
- наносити удари по хімічним й металургійним підприємствам, до яких можемо дістати. Очікувані наслідки: Технічна неможливість Московії продавати нафтохімію, газохімію або суттєво зменшити її експортні можливості та використання цієї хімії для виробництва вибухівки та ракетного пального, зменшення прибутків до бюджету. Можливі реакції: перехід до заощадливішого використання ракет та снарядів — менше ракетних ударів у тил й менше артилерійських ударів на фронті — менший наступальний й оборонний потенціал.
- наносити удари по тяговим підстанціям та залізничним мостам, щоб повністю зупинити залізничний рух на окупованих територіях, а також у прикордонних областях Московії: Брянській, Курській, Білгородській, Воронезькій, Ростовській, Краснодарській, Ставропольській. Очікувані наслідки: неможливість доставки товарів у Чорноморські порти — збитки — зменшення надходжень до бюджету, неможливість оперативно доставляти великі об'єми пального та боєприпасів на фронт — значне падіння наступального та оборонного потенціалів, неможливість швидкої доставки людського ресурсу з тилу на потрібну ділянку фронту. Можливі реакції: припинення наступу, заклики до домовленостей про взаємну відмову наносити удари по транспортному сполученню, у відповідь на які треба виставити вимогу покинути всі окуповані території України.
- наносити удари по тим НПЗ, які ще отримуватимуть нафту попри знищення її перекачування. Очікувані наслідки: дефіцит пального — його подорожчання — роздратування населення, подорожчання пального — подорожчання доставки — ще більша інфляція — зупинка частини підприємств, які працюють в нуль — безробітия — роздратування населення, посилення дефіциту пального на окупованих територіях — зниження наступального й контрнаступального потенціалу, заощадження пального — зниження кількості репресій-зачисток — зростання допомоги від окупованого населення. Можливі реакції: спроби закупати пальне за кордоном — ще більші збитки резервів фондів, намагання домовитись, у відплвідь на яку треба вимагати їхнього відступу з усіх окупованих територій, а якщо вони не заткнуться, пригрозити влаштувати в Україні форум щодо геноциду черкесів.
- наносити удари по всім паливосховищам нафтобаз на прикордонних з Україною областях та на окупованих територіях, щоб унеможливити накопичення пального. Очікувані наслідки: дефіцит пального — зупинка багатьох підприємств, які сильно залежать від доставки — безробітия — роздратування населення, посилення дефіциту пального на окупованих територіях — зниження оборонного потенціалу. Можливі реакції: концентрації ударів по нашим паливосховищам на прифронтових територіях — необхідно краще переховувати розосереджувати, намагання домовитись — у відповідь на яку треба вимагати їхнього відступу з усіх окупованих територій, а якщо вони не заткнуться, пригрозити влаштувати в Україні форум поневолених Москвою народів.
- наносити удари по всім трансформаторам всіх підмтанцій 220+ кВ на окупованих територіях України й прикордонних з Україною областях з метою повної зупинки економіки, а також нанесення аналогічних ударів по найбільшим підстанціям, які живлять Москву, щоб посіяти у ній упадницькі настрої та нанести економічні збитки.
- Службі Безпеки та ГУР зайтятись пошуком місць навчання, перебування, роботи операторів БПЛА на Московії та на окупованих територіях з метою знищення власними силами або Збройними Силами. Очікувані наслідки: недопущення збільшення чисельності сил БПЛА окупантів й відлякування боягузливої частини населення втратами.
- наносити удари по виявленим місцям концентрації боєприпасів, особового складу, інженерних військ-мостоукладників та інженерних військ-мінерів. Очікувані наслідки: зниження оборонного потенціалу угруповувань. Можливі реакції: відсунення від фронту, більше розосередження серед населення.
- наростити фронтові й прифронтові удари БПЛА, артилерію, комбіновані БПЛА-артилерійські удари не лише по наступаючим окупантам, а й тим, які переховуються на позиціях. Наростити і за рахунок збільшення кількості ударів і за рахунок більшої ефективності, де артилерія виступає замобом знищення антидронових сіток, РЕБів, засобів фронтового ППО, щоб місячні втрати окупантів загиблими від артилерії+БПЛА сягнули 70-100 тисяч. Якщо вірити даним «Злого Одесита — Коваленка» про максимальний потенціал військоматів Московії у 80 тисяч мобів/місяць, ці втрати окупанта будуть або співставні надходженню або перевищуватимуть надходження на 20 тисяч на місяць. При цьому концентрувати знищення окупантів на ділянках можливих наступів. Очікувані наслідки: дефіцит людського ресурсу, виникнення дірок у фронті для проникнення ДРГ — можливість накопичення професійних ДРГ у важливих для наступу окупованих населених пунктах. Можливі реакції: відкрита загальна мобілізація, заклики до повного пєрємірія по лінії фронту з можливим добровільним відступом з Сумського, Харківського напрямків — у відповідь вимагати їхнього відступу з усіх без виключень окупованих з 2014 року територій.
- примусити Московію до відкритої загальної мобілізації. На окупованих територіях ударами знищувати військомати та мусорські дільниці, щоб вони не могли проводити мобілізацію і щоб відсутність мусорів посприяла зростанню допомоги від населення і щоб створити безпечні умови для накопичення наших ДРГ. На територіях інших поневолених народів, на територіях яких ми не маємо можливості ударами знищувати військомати й мусорські дільниці, вести пропаганду з наративами: це війна москалів, а не їхня; це москалі таким чином хочуть їх використати і зачистити від них землі їхніх пращурів; були б незалежними- жили би економічно краще й не треба було би гинути на чужій війні. Нагадаю, що на більшій частині території Московії москалі є національною меншістю. Найбільша Республіка, окупована Московією, де вони меншість — Якутія, яка більша за Індію. Очікувані наслідки: соціальний конфлікт між москалями-гнобителями й поневоленими народами, де поневолені народ вистуають не кожен окремо, а вже разом. Можливі реакції: вимкнення Інтернету з метою блокування обміну інформації та налагодження горизонтальних зв'язків та отримання інформації з зовні, перешкоджання роботи дальнього радіо, репресії по відношенню до активістів з нацменшин, остаточне зняття маски з неонацизького кремлівського режиму.
- для унеможливлення інформаційної блокади ще до вимкнення Інтернету на Московії розповсюджувати «збережи щоб було» з інструкцією, на яких частотах зловити радіо, де та як приймати мобільний зв'язок через фронт та кордони. Для цього увімкнути на АМ-діапазоні дальні радіостанції, які б вели передачі москальською й іноді мовами нацменшин. Зараз радіо непопулярне, а коли не стане Інтернету, стане нпдпопулярним. Також використовувати технології LTE-800, LTE-450 для передачі мобільного інтернету в глиб Московії та окупованих територій з як можна більшої кількості країн. Для цього увімкнути роумінг для всіх сім-карток, які до них дотягнуться, надавати всім обмежений по швидкості безкоштовний лімітований Інтернет з лімітом 10 МБ/годину, 1 ГБ/доба. Дальність LTE-450 та LTE-800 — понад 80 км. Очікувані наслідки: інформаційний вплив та збір розвідданих, аргумент проти вимкнення Інтернету в тієї частини кремлівської банди, яка проти цього — додаткові суперечки. Можливі реакції: РЕБ — треба буде знищувати, конфіскації смартфонів та модемів — сильне роздратування населення.
- на окупованих територіях України та прикордонних областях Московії знищити найбільші телевежі. Очікувані наслідки: розрив урядового радіо-релейного зв'язку, неможливість для використання в якості глушилки, пеленгатора, опромінювача ППО, неможливість використання для дезінформації та мобілізації населення.

2. Наступи для звільнення територій України, а також захоплення техніки для наступних наступів
- не тільки Дугін помітив, що Україну перетинають багато водних перешкод, які йдуть в основному, з півночі на південь. Виключенням з цього є тільки річка Сіверський Донець, канал Каховка-Мелітополь й затока Сиваш. Це треба використати для того, щоб сегментувати окуповані території як хробака лопатою — знищити мости через найбільші перешкоди. Бажаний результат: унеможливлення перерозподілу сил між сегментами, унеможливлення допомоги сегменту, який вирішено звільняти від окупації, перешкоджання відсутупу окупантів з цього сегменту. Можливі реакції: таким же чином знищити наші мости — заздалегідь ми повинні підготувати запаси інженерних та понтонних мостів й барж-переправ.
- у випадку атак з Білорусі, зконцентрувати ракетні на важкі БПЛА удари по мостам через річку, яка в Бресті впадає у Західний Буг, по мостам через Прип'ять й по мостам через канал між цими двома річками, спостерігати за каналом й річками в пошуках інженерних військ й наносити удари по ним, задіяти Білоруський Корпус для наступу з метою виходу на водну перешкоду й посилити його резервами Збройних Сил України. Після взяття під контроль цієї території Білорусі, встановити на ній цивільну білоруську адміністрацію з числа опозиції, які нам допомагають. Якщо армія Лукашенка буде не боєздатною або її боєзлатність виявиться низькою, а мобілізацію він не наважуватиметься проводити, то перед наступом з метою звільнення частини окупованих територій України, взяти під контроль як можна більшу частину Білорусі, а краще всю. Бажаний результат: мінімум — оборона по широким річкам, максимум — контроль над всією Білорусью — можливість запускати ракети на БПЛА по Москві з пн-зх Білорусі, яка ближча за будь-яку територію України.   Можливі реакції: перекидання Московією резервів для стабілізації фронту або по Прип'яті або по автошляху Вільнюс-Мінськ-Чернігів або по Дніпру.
- на ділянці фронту обраного для звільнення сегменту зконцентрувати артилерією та БПЛА подібно до того, як москалі це зробили з Суджею, таким чином щоб на визначений сегмент припадало 20-40% місячних втрат окупанта. Бажаний результат: падіння обороноздатності визначеної ділянки фронту до неможливості стримати глибокий прорив. Можливі реакції: намагання відновити шляхи сполучення — мусимо повторно знищувати комунікації, гуманітарні заклики для доплмоги страждаючому населенню — мусимо відповідати вимогою покинути всі окуповані території, вирівнювання фронту шляхом відступу на тилові позиції — мусимо продовжувати знищувати їх.
- у випадку стрімких та глибоких проривів з оточеннями окупантів, не вести щодо них ні яких перемовин, а або зачищати або брати у полон, а техніку забирати собі. Бажаний результат: техніка для наступних наступів, полонені для обмінів. Можливі реакції: окупанти дуже сильно намагатимуться влаштувати перемовини, умовою для них має бути їхній повний відступ з окупованих територій України протягом 10 діб. Цього достатньо, щоб забрати весь людський ресурс.
- після звільнення одного сегменту, відновлення на ньому адміністрації, використовувати його для звільнення сусіднього з ним сегменту таким же чином.
- за виникнення можливості безпечно використовувати десантні висадки для прискорення наступу — їх треба робити.
- продовжувати наступ до звільнення всіх окупованих територій.
3. Допомога іншим народам деколонізуватись від Москви за зразком деколонізації народів Австро-Угорщини та Африки
Задачі мінімум: Вирвати з під москалького контролю Білорусь, щоб вона стала не лише буфером для наших тилових областей, а й стиком між нами та Литвою замість москальського плацдарму проти нас, Польщі, Литви, а також на знак подяки всім білорусам, які шпигують, волонтерять й воюють за нас; вирвати з під москальського впливу Грузію та відновити її територіальну цілісність, що можливо лише силою, з автономією для Абхазії чи без — їхні внутрішні справи, але однозначно без промосковських об'єднань, щоб Грузія стала стійкішим транзитером між Європою (вкл Туреччиною) та центральною Азією й стала плацдармом для звільнення Кавказу й на знак подяки за участь грузинів в обороні України. Забезпечити послідовну деокупацію Ічкерії, Інгушетії, Дагестану на знак подяки Ічкерам за велику допомогу в обороні України, щоб ці країни торгували зі світом на пряму, оминаючи Москву, щоб вони стали буфером між можливо Московією та Азербайджаном з Грузією, щоб москальське узбережжя Каспійського моря стало коротшим. Безумовне відновлення територіальної цілісності Молдови, щоб москальський плацдарм придністров'я не був схованкою для молдовської й одеської мафії, щоб отримати склад з боєприпасами, а це робить зачистку придністров'я приоритетнішою за основні кроки нашого наступу у випадку відновлення дефіциту снарядів і це не суперечить міжнародному праву, бо аренал москальський, щоб за умови згоди уряду молдови впровадити мово-культурну автономію для українців північного придністров'я.
Задача максимум: Це задачі мінімум + повна деколонізація всіх поневолених Москвою народів, фіксація кордонів Московської держави від Пітербургу до Волгограду включно та до Білгороду з хвостом від Волгограду до Ростову, де москалі є етнічною більшістю не в наслідок геноцидів минулих сторічч й з можливим розділенням Московії на північну — Пітербурзьку й південну — Московську за принципом розриву 3-го Рейху на Німеччину та Австрію, але з правом об'єднання після подолання ідеології рашизму; також це створення союзів між звільненими народами для недопущення повторної московської окупації по одному й економічної співпраці; і також це фінансова й консультаційна допомога звільненим народам в обмін на відмову від ядерної зброї на їхній території в бік перетворення її на ядерне пальне.
- як до звільнення всієї України, так і після — продовжити наступ з метою окупації південної частини Курської області до річки Сейм й західної частини Білгородської області до р. Оскіл з метою встановити основну оборонну лінію р.Сейм-Губкін-р.Оскіл, а також аналогічний наступ з метою окупації правобережної частини Ростовської обл з з метою встановити основну оборонну лінію р.Дон. Мости через всі ці 3 річки знищити до стану ремонтонепридатності. Бажаний результат: зручні лінії оборони по річкам та висотам, на які потрібно менше людей; розрив майже всіх комунікацій між Московією та Кавказом, що робить неможливим перекидання великої кількості людей та боєприпасів на Кавказ; передача цих територій під цивільне адміністрування Форуму вільної Московії.
- суттєве посилення РДК, БДК, Підрозділів Ічкерії, Грузинського легіону, включаючи диверсійну роботу.
- початок чотиристоронніх перемовин між Представництвом Ічкерії, представниками клану Кадирова, Україною й однією або більше ісламською країною про те, що ця країна або країни приймають до себе під захист членів клану Кадирова, визнають Незалежну Ічкерію, а уряд Ічкерії відмовляється від будь-яких спроб покарання членів клану Кадирова на територіях цих країн.
- як Україні, так і Німеччині, Польші, Швеції, тобто країнам з науковим й технчним потенціалом, потрібно опрацьовувати варіанти створення малих ядерних арсеналів стримуючої кількості з метою заткнути москальські погрози ядерною зброєю, бо всілякі домовленості про нерозповсюдження ядерної зброї працюють лише на користь країн, в яких її багато проти тих, в кого її немає.
- з окупованої частини Ростовської обл удари по мостам, греблям, промзонам Волгограду з метою суттєвого ускладнення використання для накопичення й переміщення ресурсів через Калмикію на Кавказ. 
- переміщення у Грузію Грузинського Легіону та Підрозділів Ічкерії для подальшого входу на територію Ічкерії, посилення їх підрозділами Збройних Сил України з метою швидшого звільнення Ічкерії, Інгушетії. Бажаний результат: Незалежність й територіальна цілісність Ічкерії, Інгушетії в кордонах на 1997 рік без захоплення чужих територій; запуск підготовки до наступів з метою звільнення Цхінвальського району Грузії та Дагестану.
- підготовка до наступів з метою звільнення Цхінвальського району Грузії та Дагестану — наповнення Дагестану диверсійними групами та накопичення сил у Грузії навпроти Цхінвалі. Безперевні БПЛА удари по окупантам в Дагестані та Цхінвалі.
- наступальні дії ЗС Ічкерії та фінансованих Україною та іншими країнами добровольчих батальйонів України та Грузії з метою вигнання або знищення промосковських сил у Цхінвалі та Дагестані.
- інформаційна, тренувальна, збройна підтримка всіх національно-визвольних сил на території Московії.
- запустити процес відродження Черкесії з територєю між р.Кубань, Грузією, Чорним морем, Ічкерією у 4 кроки: визнання геноциду, повернення нащадків депортованих, вигнання окупантів-колонізаторів, встановлення економічних стосунків Черкесії з сусідами.

Дякую тим, хто прочитав, поширюйте, майже все написано мною протягом жовтня 2025-травня 2026. Деякі ідеї від друзів та побратимів. Хочемо цим ділитись