- Андрiй: А шо не так з прикладом про Сократа?
- Сергій Григорович: Відповім на днях маленькою публікацією. Воно того варте. Бо людям в цьому питанні совок з логікою: одним її заборонив, а іншим ще і засмітив мізки.
Отак, Андрію, з вашої легкої руки, в Укрнетиці з'явився мікро-курс про «індукцію» і «дедукцію».
А тут, як я Вам обіцяв, — коротке пояснення.
Чому це питання у класично-совковій «логіці» викладається непід'йомно, ідіотично, абсолютно незрозуміло для дітей?
Діточки то і самі інтуїтивно використовують кругом і дедукцію, і індукцію ще з малечку. І звірі використовують, ... дедукцію так дуже широко.
Логіка і визначення цих понять може дати дитині вже з 7-8 років можливість свідомо використовувати ці методи висновку у випадках де їх інтуїтивне використання не спрацьовує. Так можна значно розширити розумові навички дитини. Зазвичай навички таких висновків вдовблюються в голову дитини масою навколишніх прикладів.
1. Мама: «собака може вкусити», дитя бачить собаку і знає, що вона може вкусити
2. Собака вкусила людину, — значить собаки кусаються
Ось легкий і зрозумілий для дитини приклад дедукції і індукції.
Більшість навчального матеріалу і більшість слів вчителів базується на цих двох методах висновку (наукових, перевірених обгрунтованих).
Якийсь відсоток дітей, який не засвоїв ці методи висновку від батьків від дітей, ... вони на уроках просто сплять на уроках. Тому що, просто не розуміють взагалі, що щось з чогось розумово випливає у словах вчителя. Ви знаєте це явище зі школи. Таких дітей мучать років п'ять, поки до них хоч щось почне доходити. Тому що батьки або вихователі не пояснили цім дітям на простих прикладах логічних висновків, вчителі вбивають їм в голову на складних прикладах ще і через підсвідомість. Частина цих дітей наполегливі і трудящі, яких серйозних стимулюють батьки на гарні оцінки, ... вони класу до 8-10-го часто переходять із трієчників у міцні хорошисти.
От я вам прямо кажу у визначенні наведеному в українській Вікіпедії, можливо, переписаному з російської, говориться абсолютна маячня.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Дедукція
1. Вводяться досить такі безсенсовні іноземні слова-терміни не зрозумілі дітям і більшості дорослих. Таке зазвичай роблять недо-вчені аби надати собі вдаваної важливості і щоб виглядати якимось недосяжно супер-розумним. Зазвичай таке трапляється, коли людина щось намагалася зрозуміти з іноземних джерел. Не дуже зрозуміла, але зрозуміла що це щось важливе. І намагається вже своїм людям перекласти у мутнувато туманному вигляді, щоб у цій мутнуватості приховати, що вона сама не повністю зрозуміла суті.
(ПОПЕРЕДЖЕННЯ ! далі у пункті другому і третьому йдуть неадекватно довгі, стосовно (питання Андрія), роз'яснення.
Я для цитування відкрив українську Вікіпедію, статтю «дедукція». А там твориться такий брєд, що я просто зніяковів. Коли група людей, що взялися писати статтю, про дедукцію знаходяться в такому розумовому стані, то це є дуже яскравим прикладом ідіотизації суспільства. Це саме те що я намагаюсь донести до людей! Тому, тут, — так розлого про це. Це реальні жертви радянського розумового ярма, яким було заборонено в школі вивчати логіку. Тут дуже містко і дуже драматично показаний цей сплав філологічного ідіотизму і нерозуміння логіки. І це не серед простих людей, а серед людей які намагаються писати складні матеріали для Вікіпедії. Це яскрава демонстрація того, наскільки ідіотизація і оглуплення вразили суспільство, і що без потужних процесів де-ідіотизації, широко підтриманих суспільством етнос навряд чи вже випливе у цивілізоване майбутнє.
Стосовно основного ПИТАННЯ публікації, пункти 2 і 3 можна просто пропустити кому не цікаво. Вони викладені у форматі моїх живих емоцій від побаченого. )
2. Прямо у визначенні «дедукції» дається НЕ ВИЗНАЧЕННЯ «дедукції», а описується: до якого типу процесів відноситься дедукція. Це повна маячня! Ідіотизм!
("Деду́кція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні то висновок на їх підставі є чинним...")
Тут помилка в перекладі, де англійське "is a" трактується як тотожність, а не просто як "є", "є одним з різновидів".
В англійській написано:
"автомобіль є одним з різновидів колісного транспорту" (правильно),
а перекладено на українську:
"автомобіль — колісний транспорт" (не правильно, бо є ще поїзда, трактора...)
І ідіотизм видно вже з перших семи слів, де ВЖЕ не зрозуміло що "гарантовано слідує": "процес", "виведення", чи "висновок". ("Деду́кція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні то висновок на їх підставі є чинним...")
3. Що там далі пишеться в українській Вікіпедії, — то просто страшно!
("Оскільки на практиці неможливо все з'ясувати перед тим як робити умовивід, ДЕДУКЦІЯ НЕ МАЄ ШИРОКОГО ЗАСТОСУВАННЯ У РЕАЛЬНОМУ СВІТІ, окрім математики й природничих наук, які використовують математичні методи.")
("Часто зустрічається помилкова думка, що дедукція рухається від загального до окремого та що індукція — це рух у зворотному напрямку.")
Це просто — психіатрія, .... що рухається, куди рухається ??? Я такого навіть не буду коментувати. Повторюся: щоб я не виглядав якимось шизо-маньяком просто перемкніть мову Вікіпедії на англійську. Я не чекав такого, думаю, що в цій статті української Вікіпедії просто насвинячили якісь інформаційні диверсанти-шкідники, або психічно не здорові люди. Вибачаюсь за емоції, — я тільки зараз побачив що там твориться. Просто немає слів.
У английский і російський Википедії написано : "зверху вниз", або "від загального до часткового".
"Deductive reasoning ("top-down logic") contrasts with inductive reasoning ("bottom-up logic") in the following way; ..."
"Началом (посылками) дедукции являются аксиомы или просто гипотезы, имеющие характер общих утверждений («общее"), а концом — следствия из посылок, теоремы («частное")."
...... А в українській : "Часто зустрічається помилкова думка, що дедукція рухається від загального до окремого та що індукція — це рух у зворотньому напрямку." ...
Далі в українській Википедії взагалі пишеться про математичні формальні логіки, і видно що автор взагалі немає розуміння, що є ще логіка для людей, а не тільки математична формальна.
4. Хо-хо-хо. Класичне російське від "загального до конкретного", — це класичне московське псевдо-викладення, де говоряться прикметники, але навіть не проводяться прикладів, і не натякається, чого вони стосуються (яких іменників). Для вісімдесяти відсотків людей зрозуміти таке, — не підйомно. Класичний приклад, — коли автор повторює чиєсь чуже, перекладене, сам не дуже зрозумівши що там було написане.
5. Чим саме є поганий, як учбовий, приклад дедукції: "(Люди смертні. + Сократ — людина.) -> ( Значить, Сократ смертний.)" ?
- Тут не видно сам логічний висновок (вивід).
- Третє речення, яке начебто має вивестися з перших двох, є більш очевидним, особливо для дітей, ніж перше.
- Сократ не є звичайною пересічною людиною, і це додатково плутає дітей, стосовно того, що чи він смертний, чи його ім'я безсмертне.
- властивість "смертний" не є наявною, наочною, що якось перевіряється і може бути перевірена дітьми.
- ім'я Сократа є таким, що живе у віках, і це вносить додаткову плутанину у головах дітей.
- у російській мові додаткова плутанина з люди-человек ("Сократ — человек", замість "Сократ частный случай понятия "люди")
- Абсолютно недоречні міркування про смерть у навчальних прикладах для дітей, особливо коли в них немає ніякої необхідності.
Звичайна дитина після такого прикладу не розуміє нічого ні про яку дедукцію, а чекає, що щось далі буде якийсь кінець прикладу, ... якийсь фокус.
Це глупувато-ідіотичний приклад. У плутанині перерахованих недоречності тоне саме розуміння дедукції. Цей приклад, для нас, — гарний і показує, що навіть мудрий Арістотель жив у часи розповсюдженого філологічного ідіотизму, ще до того, як люди які розбираються в логіці і семантиці вже покращили деякі цивілізовані мови. І Аристотелю дуже б допомогло у житті, якби він поцікавився Українетикою.
Андрію, порівняйте ці визначення і приклади з моїми в Укрнетиці, які легко і просто зрозумілі як дітям, так і дорослим.
І сам приклад зрозумілий, і по прикладу стає легко зрозуміле прозоро визначене досить простих понять дедукції і індукції, ще і без цих непідйомних для дітей іноземних термінів.