Я б хотів у цій доповіді декількома реченнями сильно вам вдарити по свідомості перевернути розуміння дійсності, стосовно майбутнього України і вашої активності. Думаю це вийде, почнемо. Можливо комусь прийдеться перечитати це декілька разів, почитати, подумати, ще почитати, ще подумати ...
Повернемося у 2014 рік. Як тоді обрали Порошенка?
Багато разів вже звучала думка, і мабуть, що, ви її знаєте, стосовно того, що Порошенко не був якимось національним лідером, чи привалюючим лідером Майдану.
Так, він був погодженою кандидатурою в президенти від лідерів Майдану. Він був достатньо освічений у державних справах, у відношеннях з міжнародними партнерами, і як мільярдер, достатнього забезпечений і розумінням економіки/фінансів, і командою для роботи. У важкий час масштабної системної державної зради багатьох чиновників, це було дуже актуально. Критично актуально для того, щоб країна встояла.
Так, він був погодженою кандидатурою в президенти від лідерів Майдану. Але це не головне що визначило його перемогу у відсотках.
Я довго аналізував це питання і прийшов до висновку, що були чотири головні фактори які визначили перемогу Порошенка:
1. Порошенко на той час був не тільки товаришем лідерів Майдану. Він був «людиною системи», людиною, яка багато років нормально існувала у провладних коридорах ще з часів Кучми. Він, навіть, був одним із засновників «партії регіонів».
Це визначило наступний важливий фактор. На нього дивилися як на зрозумілу фігуру і державні чиновники і великий бізнес. А хто б там що не казав, великий бізнес це — робочі місця, і це дуже серйозний вплив на суспільну думку серед працівників і серед міст з ключовими підприємствами цього бізнесу.
2. Наступне. Існування Порошенка в коридорах влади, нормально відбувалася за влади і дніпропетровських і донецьких еліт. Тому Порошенко був для них прийнятною компромісною з майданівцями фігурою. Саме тому центрально-північно-східні області дали Порошенку нормально голосів.
3. Підем далі. У «проросійського-донецького» електорату стався на виборах великий переляк стосовно участі у виборах і сумнівів стосовно своєї минулої позиції, як анти-державної, зрадницької, як такої, що служила кримінальщині при владі і агресору. Багато заляканих кримінальщиною, просто пішло у «ополоумченці» по допомозі кремлю знищити Донбас (не прийшли на вибори). Партія регіонів з цих причин просто не пішла на вибори, ну і багато залишився вдома її електорат.
4. У 2014 році стався серйозний перекіс щодо явки виборців північний захід проти південного сходу. Радикальний дуже великий перекіс:
Дніпропетровська область 55,44 %, Донецька 3,22 %, Запорізька 51,09 %, Луганська 4,79 %, Одеська 46,01 %
проти:
Івано-Франківська 73,64 %, Київська 68,72 %, Львівська 78,27 %, Житомирська 66,20 % ...
Все це дало Петру Порошенку 9 857 308 голосів 54,7 % в першому турі. Ще біля 20% голосів явки у тих виборах можна вважати патріотичними. Але, зважаючи на те, що дуже давила на очі терміновість швидкого обрання легітимної влади, то за Порошенка в першому турі голосували майже всі хто ГОТОВИЙ був за нього голосувати, 55% — це були всі його, мабуть можливі голоси, навіть зі значною надбавкою у тій ситуації з перекосом явки схід-захід.
От така у нас прелюдія, головне далі! Яка у нас була ситуація з президентськими виборами 2019 року? Було очевидно, що перекосу явки схід-захід вже не буде, навіть він стався в іншу сторону. Було очевидно що Порошенко втратив підтримку у Дніпропетровських (південно-центральних) бізнес груп. Розсварився з лідерами Майдану. Було вочевидь, що на плечах Порошенка вже лежить дуже важкий тягар. Від підняття комуналки в багато разів до військових невдач і «європейської солідарності з „Північним потоком-2“... Йти на президентські вибори з такими шансами було безнадійним. Все це просто і ясно показувала соціологія яка давала Порошенку 13-20 відсотків підтримки.
Повтор для тих хто не буде перечитувати статтю декілька разів:
Все це просто і ясно показувала соціологія яка давала Порошенку 13-20 відсотків підтримки.
Ще один повтор:
Все це просто і ясно показувала соціологія яка давала Порошенку 13-20 відсотків підтримки.
Я навіть ні яких натяків давати не буду. Кожен має вирішити для себе, чи може трохи обговорити з друзями головне тут питання:
ДЛЯ ЧОГО ПОРОШЕНКА У ТАКІЙ СИТУАЦІЇ ЙШОВ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ ??? Для чого він вів на них значну частину патріотичного активу України ???
В очевидний програш, у деморалізацію і приниження. Як в Изварине-Степанівський мішок, на Савур-могилу?
Це знаєте, як у військовій справі: клин не забезпечений достатніми умовами, силами і засобами є просто мішком для оточення і самознищення ...
Так було багато разів поспіль: два аеропорти, савур-могила, Ізварене, Іловайськ, Дебальцеве.
Скільки світлих патріотів знищено, покалічено, принижено, деморалізовано в цих мішках ?
Щось дуже схоже відбувається з політичними життями, авторитетом і кар'єрами патріотів на виборах 2019-2020 років.
Це як Порошенко казав восени 2014 року, що згоріла вся військова техніка і всі військові частини в цих його мішках і не залишалося більше нічого від Донецька до Дніпропетровська ...
І от зараз робиться абсолютно те саме з політичними силами патріотів. Це не смішно, і це не якась вигадка-абстракція-пугалка. Просто уявіть собі патріотичного активіста, який на парламентських виборах 2019 каже комусь: голосуй за кишенькову перефарбовану під європейські цінності партію Порошенка, ми можемо-переможемо, ... Потім, — бульк, ... п'ять з половиною відсотків депутатів в парламенті ... Тільки що були при владі... Як той активіст після всього цього виглядає перед людьми???!!!
Ну ось будуть місцеві вибори. У західних областях результат буде кращий ніж в парламенті, значно кращий. Можна буде говорити про величезний прогрес !!! „Головна“ „всеукраїнська“ „патріотична“ опозиційна партія !!! Так вже звучить в рекламі! Та вона і на ПАРЛАМЕНТСЬКИХ виборах 2019 набрала на західній Україні у парі районів більшість... А що буде по всій Україні ??? Центр, схід ??? Буде руїна? Потім будуть звучати з рошен-каналів голоси, що там взагалі немає патріотів? Що там немає українців? Там всі агенти кремля?... Така діяльність, це не патріотизм, це руйнація державності і національної самосвідомості.
Я не люблю писати матеріал без позитиву і конструктиву.
А тут, мені здається, конструктив простий і ясний.
НЕ МОЖЕ ПЕРЕМОГТИ НІЯКА ПОЛІТИЧНА СИЛА ЧИ ОСОБА В УКРАЇНІ БЕЗ КОМПРОМІСУ І СЕРЙОЗНОЇ ПІДТРИМКИ У ЦЕНТРАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНАХ КРАЇНИ. Без взаємо-підтримки бізнес-елітами цих регіонів. Комусь це буде звучати жахливо вульгарно ... Але так — реально! Без варіантів. Проста арифметика.
Немає відповідного кандидата? Нікого не знайшли такого? Значить, то у вас — не участь у державній політиці, а коє-какне міноритарне лузерство, тролізм, праця на приниження і знищення патріотичного ядра країни. Така псевдо діяльність годиться тільки для підтримання якогось само закоханого бізнесмена при коридорах влади. Ти особисто, цим хотів в політиці займатись? Клоунада.
От у 2014-му була така підтримка, то обрали Петра Олексійовича, а у 2019-му не було, ... так програли коміку.
Здається, все — просто і зрозуміло. Нічого іншого у нас через демократичну процедуру не пролізе.