Я не писав про курську операцію... Ну самі розумієте, — туман війни, дуже мало суттєвої надійної інформації, про свої втрати її немає, тільки з ворожих джерел. Наступ любить тишу... Дуже слабенька інформація, ще із запізненням дня на 3-6.
Ці три тижні мені просто нічого було додати до моїх 3-х попередніх статей 12-15 серпня.
Сьогодні, мабуть що, вже є що написати, та і вкрай потрібно.
1. Зараз вищому та верховному командуванню потрібно негайно не тільки усвідомити, а й оголосити на всю армію... Якщо там кроти та шкідники повністю не захопили мізки... ОПЕРАЦІЯ/СИТУАЦІЯ ПЕРЕЙШЛА В НАСТУПНУ ФАЗУ. В яку саме вона перейде фазу вирішувалося не нами, а ворогом, — скільки, чого, і як швидко він підтягне. Путін обрав психологічну лінію: «нічого екстраординарного під Курськом не сталося, ... до жовтня ліквідувати», театрально, для годиться не змінив свої заплановані близькі зустрічі та поїздки. Для багатьох путіноїдних генералів — це як шанс останньої надії реабілітуватися. І вони використовують цей шанс по повній, стягнувши туди кучу військ з усіх кінців країни.
Насправді, я ЩЕ 12 СЕРПНЯ ПОПЕРЕДЖАВ: «... Судячи з протікання операції, я бачу, що наша короткочасна локальна значна кількісна і технологічна перевага в дронах та РЕБ вичерпані. Зрозуміло, що ми зточили свої одні з найкращих бригад, підготовлених та мотивованих. ...». Потім ще ця сконцентрована локальна перевага в дронах+координації була розтягнута на найближчі додаткові тактичні різновекторні операції «по колу».
Але головне, — це підтягнуті російські сили. І не треба їх рахувати тільки на полі бою. На полі бою, у зіткненнях, головного не видно... Головне суттєве — це спочатку росіяни підтягнули розвідувальні БПЛА та артилерію. Нехай навіть найгіршу стару. Цього достатньо щоб зупинити українські можливості концентрувати тактично великі сили для наступу. Навіть старі музейні гармати путіноїдів, це — не просто «старі гармати», це гармати з реал-тайм коригуванням висотними безпілотниками. Про таку швидку та всюдисущу розвідку старі гармати і мріяти не могли. Це — ВЕЛИЧЕЗНА КІЛЬКІСНА робота для української контрбатарейки та для дронів. Треба приділяти дуже велику увагу осколковим ударам по артпозиціях, — там арт.кадри може будуть більш дефіцитні ніж старі гармати.
Підтягнута ворогом артилерія з розвід-ронами зводить вже нанівець наші можливості легких «кавалерійських» захоплень сел/шляхів навкруги... веде до величезних втрат серед української армійської еліти ССО та бронетехніки.
Для тих, хто продовжує чекати локального дива, скажу дуже просто, — У НАБАГАТО КРАЩИХ УМОВАХ (тактично і оперативно) на Донбасі під командуванням Сирського та Зеленського війська в останні місяці НЕ ТРИМАЮТЬ ЛІНІЮ... На курщині переляк перших днів та оперативна пустота прикордоння закінчилися! Купа наших Дронів та бронетехніки втрачені. Оперативну лінію ВЖЕ, вочевидь можна називати «НЕБЕЗПЕЧНИМ СУДЖАНСЬКИМ ВИСТУПОМ». Це, коли навіть у порівнянні, під Покровськом у протилежній ситуації, зі значно кращими комунікаціями, йде повільний, АЛЕ ВІДХІД... Тут ще негативну роль відіграє те, що сам наступ на курщині починався ВЖЕ З ВИСТУПУ державного кордону Тур'я+Горналь-Свердликово-Ободи.
ЗМІ дуркувато забиті всякими аналізами аналітиків про «оточення» ворога річкою Сейм*** 2-5 російських батальйонів (здається) під Тіткино. Ще й Зеленський, здається, підкинув політико-харакірну сентенцію що операція проводиться «заради полонених для обміну»... Співвідношення полонених до наших загиблих, боюся, буде скорботне. Я впевнений, що ця гонитва за полоненими,... її ВЖЕ зараз треба ВИКИНУТИ ТА ЗАБУТИ... — НОВИЙ ЕТАП СИТУАЦІЇ! Там ту річку можна просто пішки перейти, можна вище за течією просто забрати всю воду на поля, плюс притримати воду дамбами і ця річка*** перетвориться на калюжку, якщо вже такою не стала в безводному СЕРПНІ. Гонитва під заболоченим Сеймом за місцевими жителями справа невдячна. Навіть МОЖЛИВІСТЬ ЗНИЩЕННЯ тамошніх російських підрозділів — під питанням, треба нанести максимально можливе ВОГНЕВЕ ВРАЖЕННЯ та далі обмежившись розвідкою і авіа+ракетними ударами, займатися своїми справами завтрашньої оборони суджансько-сумського виступу, який завтра дуже вірогідно може стати «пальцем», потім «мішком», потім «котлом».
Східно-західна петляюча річка не є певним рубежем. Там дуже багато нюансів. Там немає якихось жорстких установок, що правий праве узбережжя високе, а ліве низьке чи навпаки. Це змінюється згиб за згибом. Значна заболоченість. З одного боку така місцевість незручна для швидкого кавалерійського захоплення, з іншого боку ця «заболоченість» незручна для довготривалої оборони проти місцевих жителів.
На жаль на зараз все виглядає так, що після успіхів перших 7-10 днів (успіхів несподіванності + оперативної пустоти ворога), далі йде просто розтрата людей, техніки і створення великої небезпеки для майбутнього на цьому театрі. Кротам таке подобається. Так, створюються можливі передумови для майбутнього мішка та захоплення ворогом Сум.
---------------
** — трошки підклікбейтив назву словом «неминуча», якщо змінити сьогоднішні бравадні установки, то все це ЩЕ МОЖЕ МИНУТИСЯ і не завершитися катастрофою.
*** — «Ширина русла річки в літню межу в середньому — 40-80 метрів. Глибина річки варіює в межах 2-3 метрів, зменшуючись до 0,5-1,0 метра на перекатах і збільшуючись до 4-6 метрів на пліснявих ділянках та в пониззі. Трапляються ділянки, які влітку можна перетнути вбрід. Русло Сейму стійке, звивисте. Річка утворює численні закрути, петлі, круті повороти. Течія повільна, спокійна 0,3-0,4 м/с, на перекатах — до 0,7 м/с. Ухил річки – 0,095 м/км. Середня витрата води біля Рильська на межі — 32 м³/с. Живлення переважно снігове. Навесні проходить до 70-80% річного стоку.»