Путін змінив усе. Те, про що раніше промовчувалося, вибачилося московській ідеології казкарів зараз у соціальних мережах і в аудіо чатах звучить багато і конкретно. Звучить гучно і широко, це перший рік таке сталося. Зараз, вже після того, як в Росії за місяць було 12000 політичних заарештованих за звичайні конституційні права свободи слова і зібрань, вже і в Росії звучать конкретно думки про фактичний кремлівський «фашизм».
1. Так дійсно 8 чи 9 травня це дійсно велике світле свято перемоги над антилюдяним режимом. Але це свято дуже складне, його святкують дуже протилежні сили. А для багато кого, це — зовсім не свято, для них це — велике, світле... але дуже іноземне свято. Так, дійсно, Західна Європа включно з західною Германією звільнилися від анти-людяного режиму. Для них це свято Перемоги. Але ж, східна Європа, СРСР опинилася під владою ще більш жорстокого, кривавого і анти-людяного режиму. Під владою режиму, який просто грабував всю приватну власність у людей, розстрілював масово священників і підривав церкви. Комісари називали когось своєю сатанською дражнилкою кулак/шпигун/сектант... і все, можна людину грабувати і заселятися у її квартиру чи будинок... Під владою режиму, який і робив і говорив офіційно про те, що він знищує християн і християнство, і він реально винищував мільйони християн. Тут як говорять: «табори смерті ГУЛАГУ перемогли концтабори Гітлера». Святкувати таке «свято» заміни одного анти-людяного режиму на ще більш анти-людяний у більшості людей рука не підіймається. Особливо це стосується територій, які побачили звіряче обличчя московського «робочо-соціалізму» лише в 1944-1945 році чи трохи 1939-му, а потім знов у 1944-му. Такі люди можуть святкувати свято перемоги над Гітлером тільки як іноземне, для далекої західної Європи, яка реально звільнилася від звірячої тиранії.
Ну і зрозуміло що у східній Європі, у минулому СРСР це свято ще святкують, як своє, нащадки НКВД-істів і учасників заградотрядів, вбивць християн. Вони святкують, що їхній кривавий антилюдяний звір переміг іншого звіра.
2. Не було ніякого «німецького фашизму». Там у Германії не було жодних організацій, які б так називалися. Це було італійський явище. На додаток, формально, визначення фашизму, СРСР був значно більше фашистським за ознаками ніж гітлерівска Германія. У всьому світі звучить «нацистська Германія», і лише Москва придумала «фашистську Германію» Гітлера. У цьому році це вже широко обговорюється. Справа в тому, що і у Гітлера і у Сталіна був «соціалізм» для окремих категорій населення, для правлячої верхівки і для їх обслуги. Для командирського складу ідеологів-задурювачів та силовиків, ну і для тих хто працював над створенням армії та озброєнь. З популістичним підкресленням слова «робочих». Зрозуміло що такий фіктивний «соціалізм» існував вже тисячі років для правлячих верхівок і їх силової обслуги. А по суті це були феодально-рабовласницькі режими, де сотні тисяч людей працювали у таборах смерті на рабських умовах чи за палочки і 4 колоски у кол-госпах .
Особливо після того, як ці дві партії «соціалістичних робочих» гітлерівська і сталінська разом в союзі почали Другу світову війну, зрозуміло, що у радянщини є велике бажання приховати цей факт ще і дуже схожих назв і для цього придумали «фашистську», начебто, Германію. Хоча вона була така сама «соціалістично-робоча» як і в СРСР ("Російська соціал-демократична робітнича партія" та "Націонал-соціалістична германська робітнича партія").
3. Сьогодні широко обговорюється, що СТАЛІН БУВ НАЙБІЛЬШИЙ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ ЛЮДСТВА ВІЙСЬКОВИЙ ЛУЗЕР. Ніхто ні до нього, ані після нього не втрачав за три-чотири місяці війни 5 000 000 полонених і 2 000 000 загиблих. Я вже не кажу про десятки тисяч бездарно втрачених танків і літаків, мільйони тонн озброєнь і боєприпасів. Зрозуміло, що дуже багато людей просто не хотіла воювати за анти-людяний режим комісарів і просто здавалися в полон об'єднаним європейським силам. Дуже багато військ були загнані у дурочкуваті котли, або покинуті для відволікання уваги ворога...
...
Як же так сталося, що сталінсько-комісарські війська, які з самого початку бігли як таргани, мільйонами втрачали людей, території, ресурси, потужності... потім неочікувано, знесилені і обезкровлені стали раптом перемагати, перемагати і перемагати, аж до повної Перемоги??? Скільки казачок з цього приводу вимушено навигадував кремль!
І сформували "сибірські дивізії" де у тому сибіру одна людина на тисячі кілометрів... І "самотужки", і основною "своєю силою", і "такі сякі" союзники "не хотіли" відкривати другий фронт ...
Але сьогодні вже не секрет і широко обговорюється те, що у Радянському Союзі довгі роки приховували величезну роль масштаби і значення військової допомоги заходу по "ленд-лізу".
Більше того, зараз вже відповідь проста й очевидна всім. З 1943 року союзна американо-британська авіація почала масово бомбити гитлеровску Германію на її власній території. У Германії утворився повний безлад у деморалізації і втратах серед робітників, повний хаос на транспортній інфраструктурі... І ГОЛОВНЕ — ЦЕ МАСШТАБНЕ ЗНИЩЕННЯ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ. Армія Гітлера, успіхи якої трималися на взаємодії літаків і танків залишилася без забезпечення, без палива, без доріг. Що вже казати, щоб возити до Сталінграду за тисячі кілометрів необхідні боєприпаси людей і іншу техніку? Гітлер був вимушений зі східного фронту проти СРСР відізвати майже всю винищувальну авіацію для захисту Германії. З цієї причини була винищена і вся інша авіація (не було винищувачів для прикриття).
Ситуація для Гітлера погіршувалася весь 1943 рік. Альберт Шпеєр рейхсміністр озброєнь і боєприпасів Германії на початку 1944 після втрати 80% паливних потужностей і запасів палива констатував неминучість військової поразки. Отак Германська армада літаків і танків на східному фронті перетворилися на голодне і холодне стадо втікаючих пішки дизентерійних людей. А легко ж зрозуміти, що германський танк без палива, вже через місяць ставав радянським танком. Вже у 1943 році СПРАВНИХ трофеїв вистачило на озброєння цілої танкової бригади — 213-ї.
Ось так на східному фронті Гітлера стався небачений перелом в ході військових дій.