Декілька днів тому в твіттері побачив посилання на аудіофайли, які були записані Радіо Свобода до 50-тиріччя подій 1917 року. Почав слухати спогади Алексея Александровича Гольденвейзера (https://dlc.library.columbia.edu/catalog/cul:wh70r... ), який народився у Київі, жив у Київі, за його словами був депутатом Центральної Ради, але не відносив себе до українців.

І виникло цікаве питання: які ми — українці?

Україна — велика країна зі своєю історією. Так само й люди, які жили та живуть в різних її частинах та за її межами також різні.

Є такі українці:

_ перші — такі, що завжди жили там, де народилися;

_ другі — такі, що народилися в межах України або ще УРСР, але потім переїхали в інші частини країни та наразі є її громадянами;

_ треті — це другі, які зараз живуть за кордонами України, але залишаються її громадянами та пов'язують своє майбутнє з нею;

_ четверті — треті, які вже не пов'язують своє майбутнє з Україною;

_ п'яті — четверті, які пам'ятають, звідки вони родом та вважають себе українцями;

_ шості — четверті, які забули хто вони та звідки та повністю асимілювалися;

_ сьомі — такі, що народилися за межами України, але зараз живуть тут та пов'язують своє майбутнє з нею.

Далі спробую розібратися, що нас поєднує, а що розділяє.