Вчора, черговий раз стоячи у тягучці, я дізнався із статистики, що проводжу у пробках приблизно 10 діб за рік. Десять діб — це третина місяця! Час, який я міг би провести зі своїми рідними чи зробити багато корисних справ. Але ні. За підсумками 2019 року, українська столиця займає 12 місце у світі й 3-тє в Європі та являється найзавантаженішим містом серед 416, представлених у рейтингу. А мій навігатор щодня червоний.

Столиця потопає у заторах, дістатися Києва з передмістя — щоденне випробовування як для власників автівок, так і для жителів, які їдуть із ближніх міст і сіл на роботу. Передмістя зростає, люди набувають там житло, а потім проводять у транспорті по декілька годин на дорозі до Києва. Темпи заселення збільшуються, завантаження доріг за добу в рази перевищує їх пропускну здатність. За прогнозами, через декілька років ситуація тільки погіршиться, і ми будемо проводити у дорозі по 4 години на день! Міста-супутники на сьогодні фактично являються частиною Києва, а дороги не розраховані на такі транспортні потоки.

За проблемою транспортного колапсу не відразу спливає на поверхню важливий, а для когось — трагічний факт. Для людей, що селяться у новеньких житлових комплексах приміської зони, існують ризики не дочекатися пожежників, безпорадно спостерігаючи, як горить їх оселя. Або безповоротно втратити час в очікуванні швидкої допомоги чи не доїхати вчасно до лікарні.

Щоб виправляти цю ситуацію, потрібно знати, як. Ми повинні переймати успішний досвід інших міст-мільйонників. Застарілі маршрутки необхідно замінювати на якісний та безпечний громадський транспорт, із чітким графіком, забезпечити для нього контрольовані лінії. Біля станцій метро чи автобусних зупинок потрібно розташувати перехоплюючі паркінги, де водії могли б залишати свої автомобілі та пересуватися центром міста громадським транспортом. Кияни із задоволенням їздили б містом, і навіть із передмістя велосипедами, для цього треба обладнати в Києві та на його периферії розумну велосипедну інфраструтуру.
Чиновники, які сьогодні займають високі державні посади, у своїй більшості це хапуги, мета яких — вирвати якомога більше вигід за час, відпущений на перебування біля годівниці, лізуть до влади заради самої влади. Вони не усвідомлюють масштаби проблеми. Ті, хто зараз відчуває себе привільно, поводить себе, як містечкові царьки, не піклується про те, як розв'язати цю проблему, не забувайте: це не лише питання звичайних містян, від яких ви відірвались. Вам так само їздити цим містом, так само стояти у цих заторах. Закликаю: якщо ви розумієте, що не можете вплинути на ситуацію, у вас не вистачає ні досвіду, ні знань — напишіть заяви про звільнення та йдіть з посад! Дайте можливість професіоналам робити свою справу, не займайте чужих місць!

У профільних міністерствах, таких як Мінрегіонбуд, Укравтодор, Міністерство інфраструктури, повинні бути спеціалісти у своїй галузі та якісні управлінці. Професіонали, що розуміються на проблемі, знають її зсередини, уявляють шляхи її розв'язання, підходять до справ ґрунтовно. Я дуже хочу бачити у владі людей, які дійсно являються здібними керівниками та вміють брати на себе відповідальність! Нам необхідне комплексне впровадження транспортних змін!

Сергій Возний, голова ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю»